Презентация на тему Історія шкільної бібліотеки

мандрува-
ти у світ книжок ”.
В.Сухомлин
ський

діяльність”

Б. Шоу

Школа для кожної людини – це ті сходи, якими вона піднімається, наближаючись до знань, а шкільний бібліотекар, уважний до дитячих проблем, обізнаний із віковою психологією, закоханий у книги, може вибудувати справжній місток у царство пізнання, духовності і культури.
Бібліотека - книжковий океан, а бібліотекар – стерновий учнівського вітрильника, що прагне навколосвітніх мандрів.
Споконвіку бібліотеки були документальною пам’яттю людства, центрами духовності, книжковим відображенням усіх явищ світового життя

Хоук Джес Шира

Першим бібліотекарем школи № 14 була Хороманська Наталія Фадеївна. Яка розпочала свою трудову діяльність, як бібліотекар з 3 березня 1947 року.
В 1949 році в списках випускників Кам’янець – Подільского культосвітнього технікуму появилось прізвище Хороманська, в якому вона навчалась заочно.

студентів-заочників Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. Адже бібліотекарю

потрібні грунтовні знання.
Інтерес до бібліотечної роботи у Наталії Фадеївни не випадковий. Вона була людиною великої культури, знала силу книги, широко пропагувала її. Ще в дитинстві вона зрозуміла, що книга перша необхідність. В рідній сім’ї книгу завжди шанували.

стимулятор читацького інтересу. Бібліотекар – провідник, який допомагає книзі

знайти дорогу до серця читача . Ю. Яковлєв

Реалізуючи ідеї В.О. Сухомлинського про виховання школяра допитливим, вдумливим читачем, з ініціативи директора школи А.Б. Резніка була створена в школі система формування “бібліотечної грамоти учнів”, підвищення їх читацької культури, утвердження культу Книги. І ці важливі питання втілювала в життя Хороманська Н.Ф.
Використавши тематичний план, розроблений Ленінградським державним педагогічним інститутом імені Н.К. Крупської, внесли до нього необхідні зміни та доповнення і запровадили систему бібліотечних уроків у всіх 1-8 класах.

бібліотечною практикою, в ході якої під керівництвом бібліотекаря Хороманської

Н.Ф. учні знайомилися з книжковим фондом шкільної бібліотеки, оволодівали навичками класифікації, розставляючи книги на полицях чи дістаючи з них відповідні видання, підшивали газети, обліковували нові надходження, працювали з каталогами, словниками, випускали стінгазети, оформляли тематичні стенди “ Прочитай, це цікаво!”.

які були по суті громадським оглядом набутих у цих

галузі знань і вмінь. Наприклад, учням пропонувались такі питання:
Які ти знаєш газети для дітей?
Які словники ти знаєш?
Як вести щоденник читача?
Які енциклопедії ти знаєш?
Як розташований матеріал у ВРЕ?
Розкажи про алфавітний каталог?
А останнє питання у білеті було практичне, тобто робота зі словниками, енциклопедіями, довідниками, тощо.

читання став у школі захист читацького формуляру. За формою

проведення – це співбесіди про прочитані книги, в яких активну участь беруть не лише учень, що захищає свій формуляр, а й група опонентів . Захист спонукав учнів до читання, розвивав уважність, мислення, мовлення, навички публічного виступу, вміння відстоювати власне розуміння прочитаного.

тематичної спрямованості. Так народилася в Гайворонській п'ятій ще одна

оригінальна форма позакласної роботи - захист читацького інтересу. Метою захисту була перевірка обсягу знань і глибини інтересу учня до обраної теми, певної професії. Читацький інтерес учні захищали не лише з літератури, біології, хімії, математики, фізики, історії, географії, а й з проблем спорту, медицини, космонавтики, педагогіки тощо. Перед захистом інтересу нерідко організовувались тематичні виставки. Шкільне радіо і стіннівка повідомляли прізвища учнів , тему їх захисту, місце і час проведення.

великої і копіткої роботи, яку проводили протягом року у

творчій співдружності з шкільним бібліотекарем вчителі, вихователі ГПД, учнівський актив. Започатковано проведення тижня було у 1973 році. До програми підсумкового вечора, яким завершувався тиждень, були включені звіт старости бібліотечного гуртка, конкурси з бібліографії та ерудитів, концерт художньої самодіяльності.

за який запрошений кожний”, - говорив О. Герцен, і

це не випадково, тому що до шкільної бібліотеки дійсно постійно приходять діти, вчителі, батьки і бібліотекарю необхідно всім надати потрібну літературу, згідно з їхніми запитами.

цілком сучасно про бібліотекаря не як про реєстратора або

службовця, який спостерігає, чи всі книги на полицях, а як про людину, яка допомагає читачам активно їх використовувати. І. Еренбург порівнює працю бібліотекаря з працею вчителя, письменника. “Кожен письменник дивиться на бібліотекарів з надією, з ревнощами, з любов’ю”, - писав він.

і виховання підростаючого покоління, а також у підвищенні фахового

рівня вчителя.
Саме від бібліотеки, як інформаційного культурного центру навчального закладу,ь від достатнього рівня її інформування залежить якість навчально-виховного процесу і, врешті, - успіх учителя й учня.

форм поширення знань, забезпечується єдність інформації, освіти, виховання та

дозвілля. За влучним висловом В.О. Сухомлинського, школу неможливо уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам’яті, без історії; школа – це перш за все слово, книга і живі людські стосунки.
Також важливу роль відіграє і сама особистість бібліотекаря, як інтелектуального резерву, діяльність якого проектується на всіх учасників навчально-виховного процесу, його професіоналізм, любов до дітей і книги, здатність до сприйняття, поєднання і практичного впровадження традиційних і нових технологій, уміння створювати затишну атмосферу спілкування для допитливих малюків та юних інтелектуалів.

зберігаються в Гайворонській п'ятій і сьогодні.

школи нова будівля школи. І бібліотеку з старої школи

перенесли в нову будівлю. Приміщення бібліотеки стало набагато більшим, просторішім. В бібліотеці з'явився читальний зал на 12 посадочних місць.

процесу;
- інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;
- популяризація літератури;
Вивчення та

розвиток читацьких інтересів, керівництво читанням дітей.

анкетування, робота з формулярами, складання рекомендаційних списків літератури для

групи читачів і для конкретного читача.

класів “Посвята в читачі”. В кінці якого Королева Книга

роздає другокласникам “Посвідчення читача шкільної бібліотеки”.

свято «Читацька родина». На якому, діти разом зі своїми

батьками відповідають на цікаві питання, виконують різні практичні завдання.