Презентация на тему Замки Львівщини

споруду у стилі ренесансу. Замок витримував облоги, хоча кілька

разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період найбільшого розквіту. Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом XIX—XX століть. Нині замок реконструюють, проте для огляду відкрите лише його частина — внутрішнє подвір'я та музей.

плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою

не тільки зовні, а й з боку міста, замок був добре захищений від ворожих нападів.

будівля 72х22 м з підвалами. У процесі реставрації відтворено

розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід і комини. Втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі і два напівзруйновані на другому поверсі.

 (батько короля Речі Посполитої  Яна III Собеського у 1634 році як

оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та рови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в'їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.

плато, що на одному з відрогів Вороняків (частина Подільської височини), на висоті

399 м над рівнем моря, неподалік від долини верхів'їв річки Стир. Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.

1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але

сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа Александра Цетнера (від імені якого названо цілий район — Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф наказав перебудувати, значно зміцнити замок.

у володіння Юрія — сина мазовецького князя Тройдена і руської княжни Марії (дочки Юрія

І), запрошеного боярами на галицько-волинськийкнязівський престол після згасання роду Романовичів. Ця дата дозволяє припустити, як одну із версій , що замок побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича — Андрієм або Левом.

кордоні Литви й Польщі — і за нього точилася постійна

боротьба між цими державами. Відомо, що з 1340 р. замком володів литовський князь Любарт. У 1366 р. його відвоював польський король Казимир Великий.