Презентация на тему Американський рок-гурт Nirvana

Вашингтон, в 1987 році. У складі колективу змінилися кілька барабанщиків;

довше за всіх з гуртом грав ударник Дейв Ґрол, який прилучився до Кобейна та Новоселіча в 1990 році.

«копіювання Gang Of Four та Scratch Acid». Коли Nirvana

записувала Bleach, Кобейн вирішив, що їм потрібно було відповідати очікуванням Sub Pop в плані гранж-звучання; це пригнічувало його бажання писати більш легкі пісні. Коли Nirvana записувала Bleach, Кобейн вирішив, що їм потрібно було відповідати очікуванням Sub Pop в плані гранж-звучання; це пригнічувало його бажання писати більш легкі пісні
Кобейн прагнув створити суміш важкого та легкого звучання. Він говорив: «Я хотів бути схожий на Led Zeppelin, грати екстремальний панк-рок та робити повільні поп-пісні». Коли після запису Bleach Курт почув альбом Surfer Rosa гурту Pixies (вийшов в 1988 році), то відчув, що на ньому був саме той звук, якого він хотів домогтися, але не міг, намагаючись грати більш важкі гранж-пісні. Подальша популярність The Pixies переконала Кобейна в необхідності слідувати своїм музичним інстинктам.
Nirvana в своїх піснях використовувала різкі переходи від повільного, тихого звуку до гучного. Незадовго до смерті Кобейн говорив, що гуртові набридла одноманітна формула написання музики, але в той же час висловлював думку, що учасники колективу навряд чи були достатньо вправні, щоб пробувати що-небудь інше. Стиль гри Кобейна на ритм-гітарі, який грунтувався на павер-акордах, низьких рифах і недбалої грі правою рукою, містив у собі ключові компоненти пісень гурту. Кобейн часто грав риф куплета пісні в чистому тоні, потім подвоював його з дисторшн-гітарою, повторюючи вже зіграну частину. Він рідко виконував гітарні соло, які у нього являли собою легкі варіації головної мелодії пісні. Його соло в більшості своїй були засновані на блюзі та звуці розстроєної гітари.

новий, більш енергійний рівень». Азеррад, біограф гурту, пише, що

«могутня гра Грола підняла рівень гурту на вищу планку, як у візуальному плані, так і в музичному», відзначаючи, що «хоча Дейв і грає на барабанах дуже жорстко, він достатньо музикальний — неважко визначити, яку пісню він грає, навіть якщо йому ніхто не акомпанує».
Під час живих виступів Кобейн та Новоселіч завжди настроювали свої гітари на лад E flat. Кобейн якось сказав: «Ми граємо так сильно, що не встигаємо налаштовувати наші гітари». У гурті була звичка трощити апаратуру після концертів. Новоселіч говорив, що він і Кобейн створили цю «фішку», щоб швидше піти зі сцени. Кобейн заявив, що все це почалося як вираз його негативних емоцій, які з'являлися через те, що вони з Чедом Ченнінгом робили помилки під час концертів.
Написання пісень та тексти
Еверетт Тру сказав в 1989 році: «Пісні Nirvana розглядають банальне і пішохідне з унікальним ухилом». Музичну основу кожної пісні, манеру виконання та тексти створював Кобейн. Зазвичай він складав мелодії за допомогою акустичної гітари. Він підкреслював, що Новоселіч і Грол «відігравали велику роль у прийнятті рішень щодо того, наскільки довгою і зі скількох частин повинна бути пісня. Тому я не люблю, коли мене вважають єдиним автором пісень». На запитання, яку частину композиції він пише першої, Кобейн відповів: «Я не знаю. Я правда не знаю. Напевно, я починаю з куплета, а потім переходжу до приспіву».
Зазвичай Кобейн писав слова для пісень за кілька хвилин до того, як записувати їх у студії. Він говорив: «Коли я пишу пісню, слова для мене найменш важливі. У моїй пісні можуть перетинатися дві або три різні теми, а назва може абсолютно нічого не означати». В 1993 році в інтерв'ю журналу Spin Кобейн сказав, що йому «глибоко по фігу», про що говориться в словах до пісень з альбому Bleach, в той час як слова до пісень з Nevermind були взяті з написаних ним за два роки віршів, які він нарізав та вибрав найбільш вподобані рядки. Що стосується останнього альбому In Utero, Кобейн заявляв, що тексти були «більш сфокусовані на певних темах».

Новоселіч