Презентация на тему Пряма мова

чи відтворювати висловлювання інших.
Які ж існують способи передачі

чужого мовлення?

*Цитата

вона належить, називається прямою мовою

Слова, що вказують, кому

належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора

передану чиюсь мову, тобто таку, що повністю зберігає лексику,

синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Пряма мова характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має при собі слова автора, їх називають авторським введенням. Відповідно до місця прямої мови речення з нею можуть мати таке пунктуаційне оформлення (А, а — слова автора; П — пряма мова). А: «П». А: «П!» А: «П?» «П», — а. «П!» — а. «П?» — а «П,— а,— п». «П? — а.— П!»«П!— а,— П».«П,— а.— П».

Приклади:
Петро сказав: - «давно хотів поїхати на море».
-"Я тобі винен"- почав хлопець.
- «Ну що ж,- сказала Наталка- хай воно так і залишається».

що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного

змісту висловлювання. У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.
Для передачі чужого мовлення використовуються також непряма мова. Непряма мова передається складнопідрядним реченням, у якому головне речення передає слова автора, а підрядне передає чуже мовлення як непряму мову.

Неряма мова

Приклади:
Дівчинка грайливо відповіла, що вона вже доросла.
Хлопчик запитав, куди зникає вночі сонце.
Вишлевич зупинив пана Юзефа і запитав, де Юлія

тип мови, проміжний між прямою і непрямою мовою, зближує

з прямою те, що в ній зберігаються лексичні й синтаксичні риси чужого висловлювання, манера мовлення і настрій персонажа, але подається ніби від імені автора, в мову якого вплітається мова дійової особи. Відтак створюється двоплановість висловлювання: передається "внутрішнє мовлення" персонажа його думки, настрої, але виступає за нього автор; об'єктивна оцінка подій поєднується з переломленням їх через призму сприйняття персонажа. З непрямою мовою зближує те, що в ній дієслова і займенники вживаються у формі 3-ї особи, характерна лише для художнього стилю, "виступає і в поезії, і в прозі як прекрасний вид передачі голосів, яким, за авторовим задумом, треба звучати стримано, приглушено, нещиро, іноді — залишатися лише "внутрішніми" голосами, вираженням роздумів, загнаних у себе почувань тощо.

Невласне пряма мова

двох осіб. Слова кожної особи, яка бере участь у

розмові, називаються репліками. Слова автора супроводжують репліку, якщо не зрозуміло, кому належить пряма мова.

Діалог

Способи передачі чужого мовлення

Приклад:
-Васильку! А ти ж знаєш, що я тебе на осінь записала в школу? — Звичайно, знаю! — відказав Василько і хотів бігти далі. — Та почекай, — зупинила його мама.
(За В. Тереном).

та стилістичних особливостей уривок із чужого висловлювання, що використовується

мовцем для підтвердження чи пояснення думок. Тому в цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків. Цитата на письмі береться в лапки.

Способи передачі чужого мовлення

Цитата

Приклад: Видатний український живописець висловлювався так: «Малюнок — кістяк живопису, на якому він тримається». «Малюнок — життя твору, колір — його одяг» (Із журналу).