творів Ґете над яким автор працював майже все своє
життя. Взагалі основою сюжету в творі є суперечка Господа і Мефістофеля між якими виникає питання чи зможе Мефістофель звести на злу дорогу життя Фауста в якого на думку Господа добра душа. Мефістофель спокушає Фауста, обіцяючи йому розкрити всі таємниці, дати найвищу насолоду життя, і якщо Фауст хоча б одну миттєвість визначить як прекрасну мить, Мефістофель забирає його душу. Найвищу насолоду, найвище щастя людині дає кохання тому саме таким способом Мефістофель спробував розбудити хтиву пристрасть Фауста, що примусить забути його високий обов'язок людини. Повернувши за допомогою Мефістофеля молодість, Фауст закохується в молоду, красиву дівчину на ім'я Маргарита. Для Фауста Маргарита стає втіленням краси і повноти життя. А от Маргарита ладна на все заради Фауста в ім'я кохання вона забула навіть про матір та брата. А Фауст навпаки вчинивши злочин (вбивство брата Маргарити) тікає залишивши свою кохану в самий тяжчий для неї момент. З розпачу Маргарита вбиває свою народжену дитину її саджають до в'язниці. Дізнавшись про Маргариту Фауст вирішує врятувати кохану з темниці але Маргарита визнає свою провину і готова понести за неї кару. Навіть після смерті Маргарити її почуття до Фауста не згасають і тоді коли помирає Фауст саме вона проводить його на небеса.