Слайд 2
Походження назви Великдень
Існує декілька легенд щодо виникнення назви
свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День»)
з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».
У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.
Слайд 3
Великдень - одне з найголовніших і найулюбленіших свят
християн: це символ перемоги життя над смертю, світла над
темрявою. Особливе значення цього свята надає весна, час, коли природа пробуджується від змнего сну, з'являється перша зелень і перші квіти.
Кожна сім'я, незалежно від того, в якій країні вона живе, намагається прикрасити своє житло в будинках з'являються букети весняних квітів, стрічки, барвисті гірлянди, фігурки, що символізують свято.
Діти в різних країнах відзначають свято Великодня з особливим веселощами і радістю, який можна порівняти тільки з Різдвом. Вони придумують різні ігри та заняття для себе в ці весняні святкові дні.
Слайд 4
Що їдять і як поводяться народи різних країн
у велике свято Христового воскресіння?
Слайд 5
Австралія
У цій країні дуже популярні яйця з цукру
— великі й малі. Великоднє меню австралійців складається зі
смаженої баранини, яловичини або курчати зі смаженими овочами. На десерт подають традиційну святкову страву — рavlova — це торт із безе, прикрашений фруктами. Великдень австралійці святкують родиною, часто виїжджають на природу.
Слайд 6
Болгарія
У цій країні багато писанок викладаються навколо святкової
хлібини. Як і в Україні, болгарці «цокаються» яйцями аж
поки на одному з них не з’явиться тріщина. У кого яйце
«витримає» довше, той буде найщасливішим
цілий рік.
Слайд 7
Великобританія
У цій країні Великдень вважається «королем фестивалів».
У страсну п’ятницю церковні дзвони замовкають і знову починають
передзвін лише у пасхальну неділю. Діти грають в «Egg-shackling»: при цьому на сирих яйцях пишеться ім’я дитини. Виграє та дитина, чиє яйце, що підкидається в ситі, довше за всіх не розіб’ється.
Слайд 8
Італія
Головною стравою в Італії є коломба —
на зразок нашої паски, але з лимонним ароматом. У
Великодню неділю на головній площі Рима з раннього ранку збираються тисячі людей, щоб почути привітання Папи. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на пікніки.
Слайд 9
США
У Великдень американські сім’ї обов’язково відвідують церкву, де
проходить служба во славу Іісуса Христа, повсталого цього дня
з мертвих. Служба супроводжується колективним співом на честь цієї події. Традиційний американський пасхальний обід складається з шинки з ананасами, картоплі, фруктового салату і овочів. Діти отримують кошики від «пасхального зайчика», який ще вранці наповнив їх кольоровими пасхальними яйцями, шоколадками і цукерками. В Америці дуже популярна пасхальна гра: катання яєць по похилому склоні. Діти змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокотити своє яйце. Найбільше змагання буває в пасхальне воскресіння на газоні біля Білого Дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками, наповненими яскраво розфарбованими яйцями, і катають їх вниз по лужку біля президентського палацу.
Слайд 10
Швеція
У Швеції Великдень займає другорядне місце порівняно з
Різдвом. Проте в школах починають святкувати його за тиждень
до свята, розповідаючи, що Іісус помер за наші гріхи, а потім воскрес. Шведи прикрашають будинки цілими квітниками, в яких надають перевагу квітам жовтого, зеленого і білого кольорів. У своїх оселях люди ставлять іграшкових святкових курчат, що символізує народження. Їдять шведи те, що й на різдво, але надають перевагу солодкому. Для дітей вони роблять картонні яйця. які наповнюють солодощами.
Слайд 11
Німеччина
Тут у страсну п’ятницю їдять рибу. На роботув
п’ятницю й суботу перед Великоднем ніхто не виходить. За
традицією, у суботній вечір в багатьох місцях на центральних площах запалюють великі багаття. Вогонь символізує прихід весни й спалення поганих почуттів. Святкувати починають у неділю в ранці. Батьки ховають по будинку пластмасові яйця, в середині яких заховані цукерки. Вони кажуть дітям, що пробігав великодній зайчик й щось їм приніс, малеча шукає ці дарунки. Увечері німці ходять у гості до друзів, де п’ють чай.
Слайд 12
Мексика
Великодні свята в Мексиці тривають два тижні. На
вулицях висять гірлянди з строкатого паперу. Дві театралізовані процесії
символізують страсну п’ятницю. У першій зображують мить, коли римські солдати приводять Христа до розп’яття. Друга процесія символізує зло — мовчазний процес розп’яття.
Слайд 13
Франція
У Франції Великдень — родинне свято. Влаштовується
сімейне застілля з традиційними молитвами та подарунками. Головною святковою
стравою є смажене курча. До Великодня всі французи обов’язково ходять до церкви. У Франції в понеділок дружини можуть «побити» чоловіків, а ті відповісти їм у вівторок. Будинки французів прикрашаються червоними стрічками і різнокольоровими гірляндами. Головним символом Великодня є дзвіночок. У цей день його дзвін можна почути всюди, він нагадує про продовження життя і веселощів.