Презентация на тему Нормування протяжності евакуаційних шляхів, розмірів та кількості евакуаційних виходів

кількості та розмірів евакуаційних шляхів і виходів спрямовано на

те, щоб процес евакуації був короткочасним, закінчувався раніше, ніж появиться небезпека для здоров'я та життя людини.
1. Фактичний час евакуації повинен дорівнювати або бути менше необхідного часу евакуації, тобто часу появи критичних параметрів небезпечних факторів пожежі:


2.Фактична кількість евакуаційних виходів повинна бути не менше ніж нормована:

не менше нормованої:

Σδф ≥ Σδп

4. Ширина евакуаційного виходу не повинна перевищувати максимальний і бути не менше мінімального розміру:
δmin ≤ δф ≤ δmax

5. Фактична протяжність шляхів евакуації не повинна перевищувати нормовану:
lф ≤ lп

повинна бути не менше 2-х.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід

:

а) з приміщення з одночасним перебуванням не більше 50 людей, якщо відстань від найбільш віддаленої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) з приміщення площею не більше 300 м2, що розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверсі, або цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м2, якщо кількість людей, які постійно знаходяться у них, не перевищує 5 осіб.

15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами

не менше ніж 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами шириною не менше 0,45 м або через вікно з розмірами не менше ніж 0,75 м х 1,5 м та з пристосуванням для виходу.

Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами (або скобами) в приямку.

Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху.

нижчу за позначку поверхні землі, повинні влаштовуватися безпосередньо назовні.

Із технічних поверхів, які призначені тільки для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій будинку, допускається влаштовувати виходи через двері з розмірами не менше ніж 0,75х1,5 м або люки з розмірами не менш ніж 0,6х0,8 м, які обладнані вертикальними металевими сходами.


При площі технічного поверху до 300 м2 допускається влаштовувати один вихід, а на кожні наступні повні та неповні 2000 м2 площі слід передбачати ще не менше одного виходу.

м) між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами

з приміщення за формулою:
де П – периметр приміщення (м).

Відстань між евакуаційними виходами з приміщення вимірюється за периметром внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.

L

та шляхів для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД.

При цьому висота цих виходів та шляхів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина: виходів – 0,8 м, шляхів - 1,0 м.

Експериментальні досліди показали, що при ширині дверного прорізу менше 0,8 м рух може зупинитися із-за утворення "арки", крутизна якої настільки велика, що її неможливо продавити (рис. а)

При ширині прорізів від 0,8 до 1,2 м рух носить пульсуючий характер: проривання людей із "арки" в проріз чергуються з періодами в декілька секунд, протягом яких рух відсутній.

При ширині прорізу 1,2 м "арка" легко руйнується, рух протікає з перемінною інтенсивністю, але без зупинок (рис. б)

При ширині прорізу 1,5-1,6 м "арка" зовсім не утворюється, рух протікає рівномірно.
Такий рух спостерігається при збільшенні ширини до 2,4 м. При ширині більше 2,4 м рух стає несталим, супроводжується падінням людей.

коридори поверхів, ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати

такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено:

а) на половину ширини дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору;

б) на ширину дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору.

одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.

Ширина зовнішніх

дверей сходових кліток та дверей, що ведуть із сходових кліток до вестибюлю, повинна бути не меншою за розрахункову ширину сходових маршів.

Висоту дверей та проходів, що ведуть до приміщень без постійного перебування в них людей, а також висоту дверей, що ведуть до цокольних, підвальних, підземних поверхів, допускається зменшувати до 1,9 м, а дверей, що є виходами на горище або суміщене покриття – до 1,5 м.

точки підлоги приміщення (для приміщень виробничого призначення – найбільш

віддаленого робочого місця) до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпосередньо назовні повинна обмежуватися та прийматися з урахуванням: призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою цього приміщення, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, що евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання.

Ця відстань вимірюється по осі евакуаційного шляху та встановлюється НД з проектування будинків відповідного призначення.

1. ПРИНЦИПИ КОНСТРУКТИВНИХ ТА ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ

РІШЕНЬ ЕВАКУАЦІЙНИХ ШЛЯХІВ.
1. Розподілення маси людей на групи невеликої чисельності.

2. Забезпечення:
нормального ритму руху;
руху без перешкод;
організованого руху людей;
умов для успішної роботи пожежних.
протидимного захисту шляхів евакуації.

3. Технічна можливість та економічна ефективність прийнятих рішень.

виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й

ворота, двері, що обертаються, та турнікети, що обертаються або розсуваються.

Хвіртки в двостулкових, розтульних, розсувних та піднімально-опускних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами. Висота порога у таких хвіртках повинна бути не більше 0,1 м.

повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:

а) квартир у житлових будинках;

б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб, крім приміщень категорій А та Б, а також парильних саун;

в) комор та технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць;

обладнання будинку та без постійних робочих місць;

д) балконів, лоджій

(за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

е) виходів на площадки сходів С3;

ж) санітарних вузлів.

вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх

вільному відкриванню зсередини без ключа.

Пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах повинні бути обладнані двері :

а) сходових кліток, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1;

б) вестибюля (фойє), приміщення, в якому розташовані сходи типу С2;

г) ліфтових холів та тамбур-шлюзів з підпором повітря.