Слайд 2
Небезпечне природне явище
— подія природного походження або
результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом
поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Слайд 3
Природні небезпеки
· геологічно небезпечні явища;
· метеорологічні небезпечні явища;
·
гідрологічно небезпечні явища;
· природні пожежі лісових та хлібних масивів;
·
масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.
Слайд 5
Аварії природного характеру:
— за масштабами наслідків відповідно до
територіального поширення;
— за розмірами заподіяних економічних збитків та людських
втрат;
— за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуації.
Слайд 6
геологічно небезпечні явища
Землетруси — підземні поштовхи у земній
корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної
поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.
Слайд 8
Землетруси
Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються
на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.
Слайд 9
Землетруси
Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході
і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.
Слайд 10
Землетруси
У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в
Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка
Крим.
Слайд 14
Наслідки землетрусів
• руйнуванням будівель і споруд, під уламки
яких потрапляють люди;
• виникненням масових пожеж і виробничих
аварій;
• затопленням населених пунктів і цілих районів;
• отруєнням газами при вулканічних виверженнях;
Слайд 15
Наслідки землетрусів
• ураженням людей і руйнуванням будівель уламками
вулканічних гірських порід;
• провалом населених пунктів при обвальных
землетрусах;
• руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі;
• негативною психологічною дією.
Слайд 19
Вулканізм
— сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини
землі на її поверхню.
Слайд 20
Вулканізм
Процеси грязьового вулканізму локалізовані на Керченському півострові та
прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені грязьові
вулкани на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря.
Слайд 25
Чілійскій вулкан Пуйєуе, 2011р.
Слайд 33
До селевого басейну належить гірська територія з прилеглими
схилами, на яких містяться складові зруйнованих гірських порід, його
витоки, всі його русла, водозбір, а також район його дії.
Слайд 34
Залежно від висоти селевих потоків, басейни поділяються на:
високогірні
(2,5 км і більше),
середньогірні (1,0—2,5 км)
низькогірні (до
1 км).
Слайд 35
Етапи виникнення і розвитку селів:
перший — накопичення
в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу;
другий — переміщення
рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі;
третій — розосередження селевих виносів у гірських долинах.
Слайд 36
За складом розрізняють селі:
грязьові — суміш води,
невеликої кількості землі та дрібного каміння;
грязе-кам'яні — суміш
води, гравію, гальки та невеликого каміння;
водо-кам'яні — суміш води з камінням великого розміру.
Слайд 40
Карстове провалля
— западина на поверхні землі, яка
виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.
Слайд 43
За глибиною залягання зсуви бувають:
поверхневі (1 м),
мілкі
(5 м),
глибокі (до 20 м),
дуже глибокі (понад
20 м);
Слайд 44
за типом матеріалу:
кам'яні (граніт, гнейс)
ґрунтові (пісок,
глина, гравій);
Слайд 45
Залежно від потужності:
малі (до 10 тис. м3),
великі
(до 1 млн м3),
дуже великі (понад 1 млн
м3).
Слайд 47
Абразія
— це процес руйнування хвилями прибою берегів морів,
озер та водосховищ.
Слайд 48
Метеорологічно небезпечні явища
В Україні щорічно спостерігається до 150
випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади,
ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.
Слайд 55
Ожеледиця
— шар льоду на земній поверхні, що
утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури.
Слайд 56
Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини
тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють
собою бурульки.
Слайд 63
Сильний дощ — дощ з кількістю опадів понад
50 мм на рівнинній території та 30 мм в
гірських районах тривалістю менше 12 годин.
Слайд 65
Град — частинки льоду, різні за розмірами, формою
і структурною неоднорідністю, що випадають із шарувато-дощових хмар у
теплий період року.
Слайд 66
Гроза
– це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком
потужних купчастодощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між
хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .
Слайд 68
Ураження блискавкою виникає під дією потужних електричних розрядів
(до 10 тис кВт). Окрім цього діє звукова, повітряна
і вибухова хвиля.
Фігури ліхтенберга
Слайд 69
Гідрологічні надзвичайні ситуації
Повінь — природне лихо, що виникає,
коли вода виходить за межі звичайних для бегерів.
Слайд 72
Природні пожежі
Лісові пожежі — неконтрольоване горіння на землях
лісового фонду.
Слайд 73
Природні пожежі
Категорії лісових пожеж:
низові (або низинні),
верхові
(або повальні),
підземні (торф'яні або ґрунтові)
пожежі дуплистих дерев.
Слайд 74
Торф'яна пожежа — загоряння висушеного торфовища внаслідок природних
чинників або викликане штучно.
Слайд 75
Біологічні небезпеки
– це небезпечні та шкідливі мікро-
і макроорганізми, продукти їхньої життєдіяльності і життєдіяльності людей.
Слайд 76
Джерела біологічної небезпеки
біотехнології (молекулярна біологія та генна інженерія);
утилізація
відходів тваринного походження;
агротехнології (селекція рослин і тварин, клонування, біозахист
рослин);
Слайд 77
Джерела біологічної небезпеки
харчова промисловість (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи).
медицина
та медична промисловість (розробка і застосування біохімічних, мікробіологічних, біотехнологічних
препаратів; поводження з патогенними агентами; утримання банків мікроорганізмів; переливання крові та її препаратів).
Слайд 78
Характерні властивості біологічно небезпечних мікроорганізмів
висока ефективність зараження
людей;
здатність викликати захворювання у результаті контакту здорової людини
із хворою або з певними зараженими предметами;
наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву певного захворювання (від декількох годин до десятків діб);
певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;
здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей тощо.
Слайд 79
Шляхи потрапляння збудників інфекцій в організм
верхні дихальні
шляхи (повітрям);
шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);
проникнення у кров (в основному передаються
кровоносними паразитами);
шкіра;
слизові оболонки.
Слайд 80
За ступенем токсичності рослини
поділяють на
отруйні (біла
акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;
сильноотруйні (наперстянка, олеандр
тощо);
смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).
Слайд 81
Характеристика дії отруйних рослин на організм людини
Слайд 82
Характеристика дії отруйних тварин
на організм людини
Слайд 83
Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») або
пошесть — тип захворювання, яке є новим для даної популяції
протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).
Пандемія (від грец. παν «пан» — все + δήμος « демос» — народ) — епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання на території усієї країни, територіях сусідніх держав, а в окремих випадках і багатьох країн світу. Характеризується відсутністю імунітету в людства, або сироватки. Серед інфекційних захворювань, які набирали масштабу пандемії: чума, холера, грип.
Слайд 84
Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що
значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на
даній території. В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності. В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лептоспірозом (до 10 серотипів).
Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотії у тварин та епідемії у людей.