Презентация на тему Механізми виховання

коли вона вступає у взаємодію із середовищем і вихователем,

котрі своєю чергою чинять вплив на зміни, які відбуваються в особистості.

психологічні механізми
Ідентифікація
емоційне обумовлювання
Наслідування
мотиваційне опосередкування
Конформність
вживання у соціальну роль
підтримання внутрішньої узгодженості

поглядів.

людиною, внаслідок чого відбувається засвоєння моральних норм, цінностей, установок

і способів поведінки цієї людини

об'єктів та способів поведінки, які супроводжуються позитивними емоціями, і

негативного до тих, які супроводжуються негативними емоціями. Цей механізм лежить
в основі методів покарання і заохочення.

спостереження за оточенням. На відміну від ідентифікації наслідування передбачає

наявність у індивіда свідомого прагнення, наміру засвоїти способи поведінки, манери, звички людей, які його оточують

свідомості дитини об'єктів (норм, способів поведінки), до яких виробляється

емоційне ставлення, з іншими об'єктами, які вже мають для неї цінність. Цей механізм набуває чинності у дошкільному та шкільному віці, коли достатнього розвитку досягають уява, мислення, здатність дитини прогнозувати і передбачати наслідки власних дій.

реального чи уявного тиску групи. Таким чином особистість пристосовує

свою позицію до позиції більшості, яку спочатку не приймала.

тиску групи з метою заслужити схвалення або уникнути покарання.

Внутрішня (особистісна) конформність - дійсна зміна установок внаслідок прийняття позиції оточуючих як більш обґрунтованої і доцільної, ніж власна.

(стать, вік, інтелект, тривожність); 2) характеристик групи, яка здійснює

вплив (розмір, ступінь одностайності, послідовність у відстоюванні норм); 3) особливостей взаємозв'язку індивіда з групою (статус у групі, ступінь відданості їй)

способів поведінки, дотримання яких вимагає прийнята нею соціальна роль.

Кожна нова роль вимагає від особистості пристосування до соціальних установок, вимог і цінностей найближчих соціальних груп

гармонію в системі своїх переконань. Коли особистість усвідомлює їх

суперечливість або невідповідність між поглядами і поведінкою, виникає когнітивний дисонанс - неприємне напруження, дискомфорт, якого вона хоче позбутися

Я-концепцією (самосвідомістю). Якщо особистість вдалася до поведінки, яка суперечить

її поглядам, без відчутного зовнішнього тиску, то єдиною можливістю зняти дисонанс залишається зміна власних переконань, уявлень про себе, приведення їх у відповідність з фактичною поведінкою.

помилки, схильна подумки виправдовувати себе, поступово “ переміщаючи ”

свої переконання відносно власної провини в бік того, що все те насправді не так уже й страшно. Таким чином індивід регулює своє мислення, аби зменшити конфлікт всередині себе. Народна мудрість: Навіть сказавши неправду один раз, ти псуєш свій характер.