Презентация на тему Методика соціального прогнозування. Інтуїтивні та формалізовані методи прогнозування. Пошуковий та нормативний прогнози

прогнозування. Пошуковий та нормативний прогнози. Основні етапи прогнозного дослідження.
План

заняття
Методи прогнозування: сутність і класифікація. Види інтуїтивних та формалізованих методів прогнозування: їх переваги та недоліки.
Пошуковий та нормативний прогнози.
Етапи прогнозного дослідження.

в социальной работе: учеб. пособие / Л.А. Кудринская. –

Омск: Изд-во ОмГТУ, 2010. – 124 с. – Підрозділ 2.8.
Бестужев-Лада И. В. Социальное прогнозирование. Курс лек­ций. - М.: Педагогическое общество России, 2002. – 392 с. – Лекция 11.
Сафронова В.М. Прогнозирование и моделирование в социальной работе: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб, заведений — М.: Издательский центр «Академия», - 2002. - 192 с. – с.14-21.

доповідні записки,
метод аналогії,
метод сценаріїв розвитку тих чи інших

подій або явищ.

Колективні експертні оцінки:
анкетування,
метод "комісій",
метод "мозкового штурму",
метод Дельфі,
матричний метод та ін.

експоненціального значення
- ковзних середніх
методи моделювання
- імітаційне моделювання
- мережеве
- структурне
-

матричне

трендовий, генетичний, експлоративний) прогноз - це умовне продовження в

майбутнє тенденцій розвитку досліджуваних явищ, закономірності розвитку яких в минулому і сьогоденні досить добре відомі (екстраполяція).

екстраполяція динамічних рядів вихідної моделі на період попередження прогнозу.
2.

Обчислення верхньої екстреми прогнозного пошуку.
3. Обчислення нижньої екстреми прогнозного пошуку.
4. Обчислення найбільш ймовірного тренда між верхньою і нижньою екстремами.
5. Обговорення всіх чотирьох або хоча б заключної пошукової моделі шляхом опитування експертів.
6. Доопрацювання пошукових моделей прогнозу на основі обговорення і зведення їх в єдину систему.

і проводиться безпосередньо за пошуковим прогнозом.
У нормативному прогнозі

здійснюється оптимізація (вибір найкращого з можливих) значень даних за критеріями, наперед заданим засобами визначення мети.
Нормативне прогностичне дослідження починається з визначення мети.
«МЕТА ІДЕАЛ»
«МЕТА ОПТИМУМ»
«МЕТА НОРМА»

умовним абстрагуванням від обмеження прогнозного фону.
2. У складних

випадках операції визначення абсолютного оптимуму повинна передувати особливо виділена операція виявлення критеріїв оптимуму по всіх розділах прогнозного фону з урахуванням особливостей предмета дослідження 3. Визначення відносного оптимуму з урахуванням обмежень прогнозного терміну.
4. Обговорення обох або хоча б останньої нормативної моделі.
5. Обговорення та паралельне опитування населення з метою перевірки ступеня об'єктивності експертних оцінок.
6. Доопрацювання нормативних моделей прогнозу на основі попередніх обговорень і зведення їх в єдину систему.
7. Верифікація прогнозу (визначення ступеня його достовірності, точності та обґрунтованості).
 

формі системи ієрархічного характеру, яку називають «деревом соціальних проблем»

.
Корінь дерева - одна чи кілька проблем займають «корінне» або, точніше, «ключове» положення.
Стовбур дерева - ще кілька проблем є ніби «субключовими», похідними першого порядку.
Гілки дерева - більш численні похідні другого порядку,
Дрібні гілки, листя дерева - ще більш численні похідні третього, четвертого і т.д. порядків. При цьому похідні тут приймаються не як такі, що логічно виникають одна з іншої, породжують одна іншу, а як такі, що послідовно отримують можливість дозволу у міру успішного рішення попередньої.
«Дерево проблем» будується ніби «знизу вгору»:
- Визначається одна або кілька ключових проблем;
- Виділяються проблеми ще більш конкретного порядку для забезпечення вирішення проблем наступного рівня і т.д.;
- Визначаються максимально деталізовані приватні проблеми, вирішення яких призводить до досягнення цілей того ж максимально деталізованого рівня.

вниз»: визначається кінцева мета і самоціль системи,
потім -

похідні від неї цілі другого порядку, без досягнення яких неможливо досягти кінцевої,
потім - похідні цілі третього і наступних порядків, що зумовлюють досягнення попередніх, і т. д.

а також інтенсивність прояву певної емпірично спостережуваної властивості об'єкта.

Структура показника:
індикатум (вимірюване) і індикатор (вимірююче).
Види соціальних показників
- Простий числовий абсолютний (наприклад, чисельність населення).
- Простий числовий відносний (число телевізорів на 1000 чол.).
- Простий відсотковий - процентна частка.
- Динамічний відсотковий - темпи розвитку у відсотках.
- Середній числовий абсолютний (наприклад, середня величина доходу).
- Складний відсотковий - співвідношення % часток у структурі населення.
- Нормативний відносний (наприклад, рівень харчування в зіставленні з науковими нормами).
- Бальний - оцінка в балах.
- Динамічний балансовий (баланс міграції).
- Середній числовий (число учнів на одного вчителя).
- Соціологічні - показники опитувань населення.
- Екстремальний - співвідношення максимальних і мінімальних величин.

впливають на розвиток об'єкта дослідження.
Стандартні аспекти прогнозного фону:
1. Науково-технічний

фон: очікувані зміни паливно-енергетичного, матеріально сировинного, транспортного, комунікативного, міжгалузевого, продовольчого та інших балансів; найбільш значні нововведення в області електрифікації, хімізації, механізації, автоматизації, комп'ютеризації суспільного виробництва.
2. Демографічний фон: найбільш суттєві стосовно до об'єкта дослідження зміни демографічного балансу - народжуваності, смертності, природного і штучного (в результаті міграцій) приросту або зменшення населення.
3. Економічний фон: проблеми економічної ситуації в країні, дані ефективності суспільного виробництва, балансу доходів витрат населення і т.д.
4. Соціологічний фон: позапрофільні дані по соціальним потребам і структурам, організації та управління, які тісно пов'язані з профільними.

впливають на розвиток об'єкта дослідження.
Стандартні аспекти прогнозного фону:
5. Соціально-культурний

фон: нововведення в матеріально технічній, організаційній, інформаційній базі закладів освіти та культури, які мають найбільш суттєві впливи на функціонування і розвиток цих установ.
6. Політичний фон:
1) внутрішньополітичний - нововведення державно-правового, законодавчого, порядку, зокрема, які ставлять в певні рамки соціальний розвиток суспільства з профільних показників;
2) міжнародний - дані про процеси розвитку міжнародних відносин, назрівання військово-політичних конфліктів, роззброєння, розвитку світової торгівлі тощо.

його відповідності дійсному стану об'єкта в прогнозованому майбутньому, практично

можлива лише до завершення періоду попередження.
Відносна (попередня) верифікація - визначення ступеня відповідності прогнозу вимогам сучасної науки, його достовірності - імовірності здійснення, передбаченого для заданого довірчого інтервалу точності, обгрунтованості (у сенсі відповідності теорії та практики).
Пряма верифікація проводиться методом, відмінним від спочатку використаного.
Непряма верифікація відбувається шляхом зіставлення з прогнозами, отриманими з інших джерел інформації.
Інверсна верифікація - шляхом перевірки адекватної прогностичної моделі в ретроспективному періоді.
Консеквентна верифікація - шляхом аналітичного або логічного виведення прогнозу з раніше отриманих прогнозів.

або зміною експертом його думки, що відрізняється від думки

більшості.
Верифікація опонентом - шляхом спростування критичних зауважень опонента за прогнозом.
Верифікація з урахуванням помилок - шляхом виявлення та обліку джерел помилок прогнозу.
Верифікація компетентним експертом - шляхом порівняння з думкою найбільш компетентного експерта. Експертиза - найбільш поширений спосіб верифікації прогнозу.

Найбільш економічний і разом з тим максимально ефективний при мінімальних витратах і мінімальному ризику суб'єктивних оцінок спосіб - колективне опитування експертів (бажано заочне), що не виключає інших способів, якщо до того є можливість.

дослідницької групи.
2. Обговорення складених рекомендацій очним (або в складних

випадках заочним) опитуванням експертів.
3. Складання так званого поствірогіднісного сценарію евентуального стану об'єкта в разі реалізації запропонованих рекомендацій з обов'язковим зазначенням не тільки позитивних, але і можливих негативних наслідків такої реалізації.
4. Написання попереднього звіту про дослідження в цілому (деякі розділи можуть бути підготовлені по ходу попередніх процедур). При цьому обов'язкова розгорнута інтерпретація обох прогнозних моделей і додаток документів з усіх попередніх процедур.
5. Обговорення представленого звіту очним (або в складних випадках заочним) опитуванням експертів.
6. Доопрацювання звіту на основі обговорення і здача звіту замовнику.