Слайд 2
Методи навчання перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюючи
і збагачуючи один одного.
Із загального огляду методів, прийомів і
засобів навчання можна зробити висновок, що вони характеризуються великим арсеналом дидактичних одиниць. Тому педагогам треба добре знати теоретичні засади розмаїття методів навчання, володіти майстерністю, щоб творчо втілювати надбання педагогічної теорії і практики у практичну діяльність.
Слайд 3
Методи навчання є:
способом руху пізнавальної діяльності студентів;
визначають логічний шлях оволодіння знаннями, уміннями й навичками;
відіграють роль
інструменту обміну інформацією між учасниками навчального процесу;
регулюють пізнавальну діяльність студентів;
сприяють стимуляції учіння;
є способом аналізу й оцінювання навчальної діяльності.
Слайд 4
Загальний підхід до вибору методів навчання розкриває А.М.Алексюк:
"Обираючи той чи інший метод навчання, вчитель має щоразу
врахувати його залежності. Вибір методів навчання не можу бути довільним, тим більш імпровізованим. Імпровізація допустима лише в межах педагогічної діяльності. Методи навчання завжди виступають як єдність об‘єктивного і суб‘єктивного. Об‘єктивність їх визначається закономірностями об‘єкта вивчення і логікою навчально-пізнавального процесу. Суб'єктивність вибору зумовлюється свідомим застосуванням об'єктивно існуючих закономірностей навчання"
Слайд 5
Критерії, що впливають
на вибір методів навчання
Мета
навчання. Рівень навчання, якого необхідно досягти
Рівень мотивації навчання.
Реалізація
принципів, закономірностей навчання.
Обсяг вимог та змісту які необхідно реалізувати.
Кількість та складність навчального матеріалу.
Рівень підготовленості студентів.
Активність, цікавість студентів.
Час навчання
Матеріально-технічні організаційні умови навчання.
Тип та структура заняття.
Взаємовідносини між студентами та вчителями, які склалися
у процесі навчальної праці(співпраця чи авторитарність).
Рівень підготовленості вчителя.
Слайд 6
При плануванні процесу навчання вчитель повинен здійснити наступні
операції:
1. Визначити завдання вивчення теми шляхом ознайомлення з
програмою та методичними вказівками по темі (завдання формування знань, умінь, навичок, прийомів навчально-пізнавальної діяльності тощо)
2. Ознайомитися зі змістом навчального матеріалу по темі у підручнику, та виділити основні наукові та виховні ідеї, поняття, закони, вміння, навички тощо, які повинні бути засвоєні учнями у відповідності з поставленими завданнями.
3. Обґрунтувати логіку розкриття теми у відповідності з закономірностями засвоєння знань, принципами систематичності, послідовності, зв'язку навчання з життям, теорії з практикою, науковості, а також визначити, на якому етапі розкриття теми які саме види уроків потрібні, а які питання можна буде перенести на самостійне вивчення.
4. Конкретизувати кількість та послідовність всіх уроків та інших занять по темі у відповідності з відведеною програмою кількістю годин на її вивчення.
Слайд 7
При плануванні процесу навчання вчитель повинен здійснити наступні
операції:
5. Визначити тематику кожного заняття, уроку тощо, сформулювати
їх основні завдання, сукупність яких повинна забезпечити рішення загального комплексу завдань вивчення теми.
6. Конкретизувати завдання кожного уроку на основі вивчення особистостей учнів класу.
7. Відібрати найбільш раціональний зміст навчання на даному рівні і виділити в ньому головне, суттєве.
8. Обрати оптимальне поєднання методів та засобів навчання для реалізації змісту уроку та намічених навчально-виховних завдань.
9. Обрати форми організації навчальної роботи учнів на уроці.
10. Визначити оптимальний темп навчання на уроці.
11. На завершення вчителю необхідно визначити зміст та методи виконання домашнього завдання учнів.
Слайд 8
Отже, методи навчання не можна сприймати і використовувати
універсально як рецепт для розв'язання навчальних завдань, оскільки, як
наголошував К.Д. Ушинський, важливий не метод сам по собі, а закладена в ньому ідея. Тому лише прониклива мудрість педагога, який спирається на наукові засади, може забезпечити оптимальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності як научіння, так і учіння.