Презентация на тему Економічна роль держави в ринковійекономіці

яка поєднує гнучкість ринкового саморегулювання, цілеспрямованість і сталість корпоративного

регулювання та загальносуспільну орієнтованість державного регулювання.

ринковій економіці на різних етапах її розвитку була неоднаковою.

Майже до середини XX ст. панувала думка про те, що держава не повинна втручатися у саморегульовану економіку. Цю позицію обґрунтувала класична політична економія, за якою роль держави зводилася до ролі нічного сторожа, який підтримує загальний порядок і оберігає спокій громадян.

зумовлений тим, що ринкова економіка розглядалась як врівноважена і

гармонійна. Забезпечення рівноваги має забезпечувати механізм саморегулювання, що включає попит, пропозицію, ціну та конкуренцію. Втручання держави, на думку класиків політичної економії, лише заважало б його дії, порушуючи нормальний хід економіки.

економіки 1929-1933 рр. ознаменувала кінець "ери" вільного підприємництва, показала,

що ринкова економіка без втручання держави розвиватися не здатна.
Необхідність державного регулювання ринкової економіки теоретично обґрунтував англійський економіст Дж.М.Кейнс в книзі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей"(1946). В подальшому теорія державного регулювання Кейнса лягла в основу економічної політики майже всіх розвинутих капіталістичних країн.

ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси

в економіці за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики.

Державне регулювання економіки - це система заходів законодавчого,

виконавчого і контрольного характеру по стабілізації та пристосуванню економіки до умов, що змінюються. Свої регулюючі функції держава виконує, застосовуючи різноманітні методи і форми впливу на економіку. Виділяють економічні і адміністративні методи державного регулювання. Переважають економічні методи, серед яких у першу чергу виділяють бюджетно-податкову політику.

- це "найдавніший" інструмент державного втручання у ринкову економіку.

Державний бюджет є, з одного боку, барометром економічної "погоди"в країні, з іншого - ефективним засобом реалізації економічної політики держави. Виконуючи роль державної казни, бюджет акумулює і перерозподіляє значну частку національного доходу (від 1/3 до 1/2 ).

Провідну роль у системі оподаткування виконує прибутковий податок

з населення, ставки якого коливаються в окремих країнах від 10% до 50%. Значно менше фіскальне навантаження виконує податок на прибуток корпорацій, проте він є найбільш сильним інструментом держави у регулюванні ділової активності господарських суб'єктів. У більшості країн діють понижені ставки для малих підприємств.

ринковій економіці відводиться грошово-кредитній політиці держави. Під грошово-кредитним регулюванням

розуміють заходи Національного банку, спрямовані на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредиту, рівня процентних ставок та інших показників, за допомогою яких держава набуває здатності впливати на економічну кон'юнктуру. Зазначений вплив звичайно здійснюється у двох формах: кредитної експансії або кредитних обмежень.

при розробці жорстких стандартів, які гарантують населенню життя в

умовах економічної безпеки, при встановленні гарантованого мінімуму заробітної плати і допомог по безробіттю, при підготовці нормативних актів, спрямованих на захист національних інтересів у системі світогосподарських зв'язків.

у сучасній світовій практиці відзначається посилення ролі держави в

економічному житті суспільства. Це проявляється в розробці системи нормативних актів, спрямованих на регулювання ринку, банківської діяльності, митних правил, цін і зарплати, соціального захисту населення, контролю за діями монополістичних утворень тощо.

ринку, для чого здійснюється регулювання платіжного балансу шляхом впливу

на зовнішню торгівлю і вивезення капіталу.

держава формулює стратегічні цілі розвитку економіки, визначає потрібні ресурси,

ефективність їх використання, соціальні, економічні та світогосподарські наслідки цих дій.

визначити правила взаємодії суб`єктів ринку. Закони повинні мати сталий

характер і застосовуватися до всіх без винятку. Правова база передбачає такі заходи, як гарантування права приватної власності і дотримання контрактів.

держава контролює реалізацію постанов про мінімальну зарплату, виконання законів

про рівне право на працю і соціальне забезпечення, громадські роботи, встановлення мінімуму та меж монопольних цін.

попиту і сукупної пропозиції. З цією метою використовуються бюджетно-податкові

і грошово-кредитні важелі.

З цією метою держава розробляє антимонопольне законодавство і контролює

його реалізацію.

або неприбутковими: благоустрій населених пунктів, будівництво шляхів, музеїв, бібліотек,

національна оборона та ін.

повну зайнятість і стабільний рівень цін. Реалізується за допомогою

проведення відповідної фіскальної і кредитно-грошової політики, спрямованої на боротьбу з інфляцією і безробіттям.