Слайд 2
Типологія культури
Типологія культури - вчення про видові відмінності культур,
основні типи світової культури.
Типологія є одним із найважливіших засобів
і прийомів теоретичного аналізу культури.
Типологічний аналіз дає можливість виявити найбільш загальні і найбільш істотні характеристики, ознаки, сторони культури.
Слайд 3
Різні критерії можуть покладатися в основу типології культур,
зокрема:
зв’язок з релігією;
належність культури;
регіонально-етнічна особливість;
належність до
історичного типу суспільства;
господарювання;
сфера суспільства або вид діяльності;
зв’язок з територією;
спеціалізація;
рівень майстерності й тип аудиторії (висока, чи елітарна, народна, масова культура).
Слайд 4
Типологія за принципом господарювання:
· Культура мисливців та збиральництва
· Культура городництва й
фермерів
· Культура скотарів
· Культура землеробів
· Промислова (індустріальна) культура
Слайд 5
Критерії класифікації культури
Слайд 6
Проте це не означає, що одні з них
є більш вірними, а інші – ні,
питання оцінювання
тут не може виникати, бо йдеться про плюралізм знання, можливість інтерпретацій з різних точок зору.
Слайд 7
Регіональна типологія світової культури
· Європейсько-північно-американський культурний регіон
· Далекосхідний культурний регіон
· Індійський
культурний регіон
· Тропічно-африканський культурний регіон
· Латиноамериканський культурний регіон
· Арабо-мусульманський культурний регіон
Слайд 8
Типологія на основі цивілізаційно-конфесіонального принципу:
· Конфуціансько-даоський тип культури
· Індо-буддійський
тип культури
· Ісламський тип культури
· Християнський тип
культури
Слайд 9
Форми культури – це такі сукупності правил, норм, моделей поведінки людей,
котрі не є автономними утвореннями; вони також не є складовою частиною якого-небудь цілого
(Елітарна культура, народна культура і масова культура).
Слайд 10
Типи культури – це такі сукупності норм, правил, моделей поведінки людей,
котрі утворюють відносно замкнені області, але не є частинами
одного цілого (національна етнічна, історична).
Слайд 11
Види культури - сукупності правил, норм, моделей поведінки, котрі є різновидами культури загалом
(домінуюча (загальнонаціональна) культуру, субкультура й контркультура).
Слайд 14
Елітарна культура (англ. High culture) — культура, що ґрунтується на
існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які
мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість.
Слайд 16
Масова культура (або: маскульт, маскультура поп-культу́ра, популярна культура) —
культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві
та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться в різних сферах життя: в кулінарії, одязі.
Слайд 17
Риси масової культури
Загальнодоступність
Легкість сприйняття
Спрощеність
Розважальсть
Багатоликість
Слайд 19
Субкультура — це частина загальної культури нації, яка
в окремих аспектах відрізняється або протистоїть цілому — домінуючій
культурі, але в головних рисах вона погоджується й продовжує культуру націй. (хіпі, панки, хіп-хоп (брейкінг), готи)
Слайд 20
Інші класифікації культури
Німецький філософ Ф. Ніцше (1844 —1900) для розрізнення
типів культур використовує міфологічні образи богів грецького Олімпійського пантеону,
в основу, покладаючи – „аполлонійське” і ”діонісійське” начала (джерела буття та творчості).
У грецькому пантеоні боги Аполлон і Діоніс протилежні символічні типи, вони символізують протилежність небесного й земного начал.
Слайд 21
Аполлонійське начало: раціональне, міра, золота середина, іллюзійно-оптимістичне, стан спокою,
індивідуальність.
Слайд 22
Діонісійське начало: ірраціональне, надмірне буйство, трагічно-героїчне, порушення спокою, неспокій,
нівелювання індивідуальності через містичну єдність.
Слайд 23
Саме ці протилежні за своєю природою начала у
концепції Ніцше покладаються в основу типології культурних феноменів. У
такий спосіб також відрізняються мистецтва пластичних образів (апполонійські) і непластичне мистецтво музики (діонісійські).
Слайд 24
В ХХ ст. увага дослідників вже зосереджується не
на дослідженні констант, що існують у більш-менш незмінному вигляді
у всіх культурах і тим самим дають можливість говорити про культуру взагалі, а на різноманітності культурного оформлення людиною свого існування, відмінностях різних культур.
Слайд 25
Змінився власне предмет культурологічного дослідження:
не культура людства
стала предметом, а конкретні культури.
Слайд 26
Циклічні теорії культурного розвитку
Під культурними циклами при цьому розуміють
певну послідовність фаз зміни та розвитку культури, які закономірно
змінюють одна одну і при цьому мисляться як такі, що повертаються та повторюються.
Тут очевидною є аналогія з людським життям: дитинство, юність, зрілість, старість і смерть.
Слайд 28
НАПРИКЛАД
О.Шпенглер у найвідомішій своїй праці «Присмерк Європи», розглядав культуру
не як єдину загальнолюдську, а як розколоту на окремі
культури, кожна з яких проявляється на основі власного унікального «прафеномену»
Слайд 29
8 культурно-історичних типів:
єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська» (греко-римська),
«магічна» (візантійсько-арабська), «фаустівська» (західноєвропейська) і культура майя.
Слайд 30
2. Особливості первісної культури
Первісна культура у часі є найдовшим періодом
у розвитку культури.
Хронологічні рамки є приблизними: початок -
1,5-2 млн. років тому і завершення - рубіж IV - III тис. до н.е.
Слайд 31
Найзначнішими епохами всесвітнього культурного процесу є:
культура збиральництва
і полювання,
епоха неолітичної революції і ранньої землеробської культури,
культура Стародавнього Сходу,
антична (грецька та римська) культура,
культура Середньовіччя,
культури Відродження,
культура Реформації,
культура Нового часу
культура ХХ-ХХІ ст.
Слайд 33
Риси первісної культури:
Злитість людини із природою
Злитість індивіда із
колективом
Антропоморфізм – олюднення природи
Чуттєве сприйняття навколишньої дійсності
Фантастичність – нереальність
Ритуальність,
що слугувала впорядкуванню і стабілізації життєдіяльності соціуму
Слайд 34
Ранні форми релігії:
Магія – це дії та обряди,
що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на довкілля,
тварин або людину.
Слайд 35
Фетишизм ( від португальського: талісман,ідол)— наділення предметів (фетишів) чарівною
здатністю умисно впливати на людину та її життя. Пережитки
Ф. зберігаються у вірі в амулети, талісмани, обереги.
Слайд 36
Фетиш – матеріальний предмет,який обирається людиною або плем’ям за
божество,особливо поширений у відсталих народів Африки та Австралії .
Це може бути дерево, море, каміння.
Слайд 38
Тотемізм – віра в тварину або рослину, яку давні
люди вважали предком роду, з якою зв'язували своє існування
і добробут. Частіше тотем був твариною, рідше – рослиною.
Слайд 39
Тотему приписувалися надприродні можливості, йому поклонялися. Тотемізм набув
значного поширення, він існував у всіх народів на первісній
стадії.
Слайд 40
Анімізм – віра в існування душ і духів.Анімістичні
образи – це, по–перше, душі живих людей; по–друге, духи
померлих пращурів (тому анімізм нерозривно пов'язаний з культом предків); по–третє, уособлення сил природи (душі озер, гаїв, вітрів тощо).
Звідси виникають погребальний культ, культ предків і розвиток вірувань в загробне існування душі, потойбічне життя.
Слайд 41
Табу — категорична заборона. Табу можуть належати як
до окремих осіб, так і до суспільних груп у
цілому. За уявленнями давніх людей, порушення Табу каралося вищими силами. Табу було частиною загальної системи соціального контролю, найдавніших правових і моральних уявлень.
Слайд 43
Культ предків — одна з ранніх форм релігії, що полягає
у поклонінні душам померлих пращурів, яким приписується здатність впливати
на життя нащадків.
Слайд 44
В пізньому палеоліті відбулась поява мистецтва, окремі перші прояви
якого відбувались ще у попередньому періоді.
Пізньо-палеолітичні зображення в гроті
Мамонта з Кам`яної Могили.
Слайд 45
Кам'яна́ Моги́ла — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне уЗапорізькій області над
річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями служив людям
вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.
Слайд 46
Петро́гліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на кам'яній основі
(грец. πέτρος - камінь і грец. γλυφή - різьблення), що є важливим історичним джерелом
Слайд 47
ЦІКАВО ЗНАТИ: Стоунхендж
Найбільш дивовижною давньою пам'яткою є Стоунхендж у
Великій Британії. Тут поєднано три споруди різного часу.
Найдавніша з
них – утворене валом і ровом коло діаметром 115 метрів.
Посередині кола – кільце із 56 м.
Пізніше посередині кільця були збудовані два кола з вертикально поставлених каменів (38пар).
Третю споруду було зведено в епоху бронзи, близько 3,5 тис. років тому. Це закопані в землю тесані камені висотою близько 8,5 м і масою близько 26 т. На них також лежать камені.
