Слайд 2
Методи виховання - це способи прямого і опосередкованого
впливу вихователя на свідомість, почуття і поведінку вихованців з
метою розвитку в них бажаних якостей, ціннісних орієнтацій, звичок і переконань.
Слайд 3
Методи виховання грунтуються на цілеспрямованому використанні педагогом психологічних
механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. В основі будь-якого виховного
методу лежить один або декілька психологічних механізмів розвитку потреб, ціннісних орієнтацій, установок, звичок, якостей характеру особистості.
Слайд 4
Метод прикладу ґрунтується на механізмах ідентифікації і наслідування,
в основі методу переконування лежить механізм мотиваційного опосередкування, в
основі методу доручення - механізм вживання у соціальну роль, методам покарання і заохочення відповідає механізм емоційного обумовлювання тощо. Активізувати ті або інші механізми розвитку мотиваційної сфери можна, впливаючи на підсвідомість, свідомість і поведінку особистості.
Слайд 5
1. Методи впливу на підсвідомість дитини
Педагогічно доцільна самопрезентація
– це намагання вихователя вплинути на враження про нього,
що формується в учнів.
Як відомо, необхідною умовою ефективності виховання є авторитетність педагога для вихованців. Для формування авторитету учитель має так будувати спілкування з учнями, щоб викликати в них позитивне ставлення до себе: довіру, симпатію і повагу. Йдеться про самопрезентацію вчителя у процесі взаємодії з учнями.
Слайд 6
маніпулятивні стратегії самопрезентації, спрямовані на «купівлю» симпатії та
визнання: підняття цінності учнів - позитивна оцінка (наприклад, в
формі похвали); конформізм - демонстрування згоди з думками, поглядами і поведінкою учнів; позитивна самодемон-страція - показ себе у позитивному світлі (описування своїх здібностей, талантів) або своєї готовності на значні жертви заради учнів; негативна самодемонстрація - створення враження про власну слабкість і безпомічність з метою викликати жалість
Слайд 7
Спробуємо сформулювати загальні вимоги до самопрезентації вчителя
Слайд 8
Навіювання - безпосередній вплив на особистість (її емоційний
стан, установки), який зумовлює некритичне і несвідоме засвоєння нею
певних поглядів чи виконання дій.
Розрізняють пряме (команда, наказ, настанова) і непряме педагогічне навіювання.
«Запам'ятай, цього робити не можна», «Я переконаний, що тобі під силу це завдання».
При непрямому навіюванні повідомлення подається не в наказовій формі, а у вигляді розповіді, натяку, опису якого-небудь випадку. Можна, наприклад, розповісти про когось, хто свого часу вчинив так само, як учень (його, однак, не згадувати), і те, які це мало наслідки.
Слайд 9
В який спосіб можна здійснювати навіювання?
Від чого залежить
його ефективність ?
Слайд 10
Переконування - метод словесного впливу на вихованця (його
переконання
і поведінку) шляхом звернення до його власного критичного мислення.
Воно впливає також на почуття. Відмінності переконування від навіювання:
1) переконування апелює до свідомості вихованця, супроводжується аргументами, доказами;
2) вихованець, критично проаналізувавши наведені аргументи, має право їх відкинути, заперечити;
3) під впливом переконування вихованець самостійно приймає рішення змінити свої погляди і поведінку.
Слайд 11
Переконування можна застосовувати як з метою формування в
учнів нових переконань, так і для доведення хибності стихійно
сформованих поглядів. Ефективність цього методу залежить від трьох основних факторів: а) ставлення учнів до вчителя (вплив особистості вихователя залежить від його переконливості, компетентності, впевненості, привабливості), б) переконливості аргументів, в) врахування індивідуальних особливостей вихованців
Слайд 12
Дискусія (від лат. discussio - дослідження) - обговорення
суперечливих питань. Об'єктом обговорення можуть бути реальні життєві ситуації,
книги, кінофільми, спектаклі. Найчастіше у школах практикують дискусії на морально-етичні теми. Вони розвивають в учнів уміння спільно аналізувати факти і причини тих чи інших явищ і подій, удосконалюють навички критичного й творчого мислення, вчать брати до уваги різні сторони моральної проблеми, виробляють уміння досягати порозуміння.
Слайд 13
Дискусія як метод виховання ставить певні вимоги щодо
її організації: 1) правильний вибір теми, яка має бути
цікавою, важливою і близькою для учнів; 2) чітке формулювання питань для обговорення; 3) залучення до обговорення всіх учнів; 4) ознайомлення учнів з правилами поведінки під час дискусії, прийомами аргументації і контраргументації; 5) не нав'язувати учням свою думку, не поспішати виправляти їхні помилкові судження.
Слайд 14
Приклад дає конкретні зразки для наслідування і тим
самим формує свідомість, почуття, переконання вихованців. «Довгий шлях наставлянь,
- казав римський філософ Сенека,- короткий шлях прикладу».
Діти здебільшого наслідують людей, які викликають у них захоплення і повагу. Прикладом для них можуть бути знайомі, близькі люди - батьки, вихователі, родичі. Велику виховну силу мають також герої книг, фільмів, історичні діячі, видатні вчені, співаки, артисти, спортсмени. У виховному процесі важливі різні види педагогічно організованого прикладу.
Слайд 15
Вимога - безпосереднє спонукання учнів до тих чи
інших дій або їх припинення. За формою вимоги поділяються
на прямі (наказ, розпорядження, погроза) і непрямі (прохання, натяк, порада). Для прямих вимог характерні імперативність, категоричність, конкретність і точність. Ставляться вони рішучим тоном. Можлива гама відтінків в інтонації, силі голосу, міміці. Непрямі вимоги відрізняються від прямих відсутністю імперативності, владності. В основі їх виконання лежить позитивне ставлення, довіра і повага вихованців до педагога.
Слайд 16
Вимога-порада - це апеляція до свідомості вихованця, переконування
його в доцільності, корисності рекомендованих педагогом дій. Порада буде
прийнята, коли вихованець ставиться до вчителя як до старшого, більш досвідченого авторитетного наставника. Вимога-прохання ґрунтується на формуванні товариських стосунків між педагогом і вихованцями. До неї близька вимога-натяк. її успішно застосовують досвідчені педагоги в спілкуванні з старшокласниками, часто вона дає більший ефект, ніж пряма вимога.