Слайд 2
Мета уроку:
Освітня: сформувати поняття про взаємозв’язки організмів у
біогеоценозах, потоки речовини та енергії та зміни які відбуваються
в них.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, уміння порівнювати та співставляти.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, рослин і тварин, які живуть навколо нас.
Слайд 3
Пригадаймо?!
Біогеоценоз – територія з однорідними умовами існування, населена
взаємопов'язаними популяціями, об'єднаних між собою середовищем життя, колообігом речовин
та потоками енергії.
Слайд 5
Перетворення енергії в екосистемах
Слайд 7
Ланцюги живлення
Ланцюг живлення, трофічний ланцюг -взаємовідносини між організмами
під час переносу енергії їжі від її джерела через
ряд організмів на більш високі трофічні рівні
або:
Ланцюг живлення - ряди взаємопов'язаних видів, в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного.
Трофічний рівень - сукупність організмів, що займають певне положення в загальному ланцюгу живлення
Ягненка любит волк – сосед,
Но лишь как блюдо на обед.
Да и у мышек без кота
Была бы жизнь уже не та…
Слайд 8
Трофічні ланцюги – послідовність живих організмів, між якими
існують живильні зв'язки.
Слайд 10
Трофічні рівні
продуценти
консументи І порядку
консументи ІІ порядку
консументи ІІІ порядку
консументи
ІV порядку
Слайд 11
Продуценти
Продуцентами в екосистемі називають зелені рослини, оскільки вони
самі утворюють для себе їжу.
Їх на Землі є
близько 350000 видів, а маса, за підрахунками В.Вернадського, становить близько 2,4∙1012 т. На перший погляд здається, що зелені рослини незалежні від інших організмів.
Однак вчені стверджують, що якби на Землі існували тільки зелені рослини, то, кінець кінцем, усі мінеральні речовини виявилися б зв’язаними в цих рослинах (у багатьох випадках — в їхніх мертвих рештках) і ріст рослин припинився б. Цього не відбувається тому, що інші організми — редуценти (або мікроконсументи) використовують поживні речовини, що містяться у мертвих рослинах, і як джерело енергії, і як їжу, розкладаючи при цьому органічні сполуки на простіші неорганічні. У такому вигляді їх здатні поглинати й використовувати живі рослини.
Слайд 12
Консументи
Консументи — це гетеротрофічні організми, що одержують енергію
за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. До них
належать переважно тварини, які живляться іншими організмами або частинками органічної речовини.
Серед них є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), усеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м’ясоїдні, а також паразити.
Кількість видів цієї групи найбільша — понад 1,5 млн, а їхня маса становить близько 2,3∙108 т.
Слайд 13
Редуценти
Редуценти — мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів
і консументів до простих сполук — води, вуглекислого газу
й мінеральних солей.
До редуцентів належать бактерії, гриби. Їх налічується 75 тис. видів, а сумарна маса становить 1,8∙108 т.
Слайд 14
Ланцюги живлення
Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга
залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення
можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин. Наприклад:
- рослини - попелиці - дрібні комахоїдні птахи - хижі птахи;
- рослини – зайці – лисиці - вовки.
- рослини – гризуни – хижі птахи. В цих випадках ланцюги починаються з рослин.
Слайд 15
Пасовищний тип ланцюга
Перший ланцюг живлення (ланцюг виїдання або
пасовищний) розпочинається з рослин. Джерело енергії, за рахунок якої
існують усі організми, — Сонце. В процесі фотосинтезу світлова енергія перетворюється ними (перша ланка таких ланцюгів живлення) на хімічну з утворенням органічних сполук. При цьому лише близько 1 % світлової енергії, що потрапляє на рослину, переходить у потенціальну енергію органічних речовин; решта розсіюється у вигляді теплоти та відбивається.
Слайд 16
Пасовищний ланцюг
Коли тварини поїдають рослини, то інша частина
енергії, що міститься в кормах, витрачається на різні процеси
життєдіяльності. У середньому в різних ланцюгах живлення лише 10 % енергії кормів переходить у новозбудовану речовину тіла тварин. Травоїдних тварин поїдають хижаки, на цьому і завершується ланцюг виїдання.
Слайд 17
Детритний тип ланцюга
Другий тип ланцюгів живлення розпочинається від
рослинних і тваринних решток, екскрементів тварин і йде до
дрібних тварин і мікроорганізмів, які ними живляться.
В результаті діяльності мікроорганізмів утворюється напіврозщеплена маса — детрит. Такий ланцюг живлення називають ланцюгом розщеплення або детритним. Наприклад, ланцюг, що починається з посліду тварин з невикористаними запасами речовин:
- коров'ячий послід - личинки мух - комахоїдні птахи - хижаки.
Приклад ланцюга живлення, що починаються з рослинних решток:
- рослинний перегній - дощові черв'яки - кроти.
Слайд 18
Типи харчових ланцюгів
Ланцюг виїдання (пасовищний)
Ланцюг розкладання (детритний)
Слайд 19
Ланцюги живлення
Кожний ланцюг має розгалуження й ускладнюється наявністю
в природі паразитів і надпаразитів. Наприклад, ховрах живиться рослинами,
на ньому паразитують блохи, в кишках яких є бактерії, в бактеріях — віруси.
В угрупованні організмів (біоценозі) зазвичай буває низка паралельних ланцюгів живлення, між якими можуть існувати зв'язки, оскільки майже завжди різні компоненти живляться різними об'єктами і самі є поживою для різних членів екосистеми. Складна структура ланцюгів живлення забезпечує цілісність і динамічність біоценозу.
Слайд 20
Ланцюги живлення
океану
Майже всі ланцюги живлення в океані починаються
з фітопланктону, яким живляться тварини зоопланктону (наприклад, рачки).
Рачки
є їжею для багатьох видів риб і вусатих китів. Риб поїдають птахи. Великі водорості ростуть переважно в прибережній частині океанів і морів. Приклад такого типу ланцюга живлення:
планктонні водорості - планктонні тварини - риби - рибоїдні птахи і м'ясоїдні ссавці.
Слайд 21
Обіг енергії
Система зв’язків у біосфері надзвичайно складна. Найголовнішою
ланкою управління є енергія: енергія Сонця, енергія тепла Землі
та енергія радіоактивного розпаду елементів:
неживою частиною біосфери керують продуценти;
продуцентами керують консументи, але діяльність їх визначається зворотними зв’язками, що йдуть від продуцентів;
редуценти – перетворювачі органічних решток: мікроорганізми, гриби.
Слайд 23
Приклади трофічної мережі лісу і водойм
Слайд 24
Продуктивність живої речовини
Продуктивність – здатність живої речовини створювати,
транспортувати й нагромаджувати речовину (біомасу)
речовини, вироблені на першому трофічному
рівні (рослинами)
речовини, вироблені на другому і вищих трофічних рівнях
Слайд 26
Правило екологічної піраміди Елтона
Маса кожної наступної ланки ланцюга
живлення прогресивно зменшується, причому продукція кожного наступного рівня завжди
менша в 10 раз за продукцію попереднього.
Слайд 27
Екологічна піраміда відображає співвідношення чисельності організмів, маси і
енергії в екосистемах на різних трофічних рівнях
Екологічна піраміда
Трофічні рівні
продукція
продукція
Слайд 28
Типи екологічних пірамід
Екологічна піраміда буває трьох типів:
-
піраміда чисел - показує чисельність окремих організмів на
кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується;
піраміда біомаси - кількісне співвідношення органічної речовини; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
піраміда енергії (продукції) - кількість енергії в харчах кожного рівня, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу, більша, ніж на наступному.
Слайд 29
Типи пірамід
Піраміда енергії,
Енергія, Дж/кг
Піраміда біомаси
Маса, кг/кг
Піраміда чисел
Кількість особин.шт.
Слайд 30
Особливості екологічних пірамід
Піраміди чисел і біомаси можуть бути
оберненими (або частково оберненими), тобто основа може бути меншою,
ніж один чи кілька верхніх рівнів. Так буває, якщо середня маса продуцентів менша від маси консументів або, якщо швидкість метаболізму продуцентів більша, ніж консументів. Навпаки, енергетична піраміда завжди звужуватиметься догори за умови, що враховуються всі джерела трофічної енергії в системі. Екологічна піраміда енергії дає найповніше уявлення про функціональну організацію угруповання. Вона відображає картину швидкостей переміщення маси їжі через ланцюг живлення.
Слайд 31
Обіг речовини і енергії у біосфері
Таким чином у
біосфері здійснюється колообіг речовин та енергії приблизно за такою
схемою:
продуценти споживають енергію, воду, СО2, мінеральні солі і виробляють органічну речовину;
консументи 1-го порядку живляться продуцентами;
консументи 2-го та 3-го порядків живляться іншими консументами;
редуценти споживають частину поживних речовин, розкладають мертві тіла продуцентів і консументів до простих хімічних сполук: води, СО2, мінеральних солей, замикаючи колообіг.
Слайд 32
Задача на правило екологічної піраміди
Вправа № 1.
Користуючись правилом
екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може
прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення:
- планктон-риба-тюлень (300 кг)
Суха біомаса планктону з 1кв.м становить 600 г за рік. Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.
Слайд 33
Розв’язання
1). Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг ---
100%
х кг ---- 40%
х = 120 кг
2). На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону:
120 кг тюлень
1200 кг риба
12000 кг планктон
3). Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 кв.м становить 600 г.
Отже, 1 кв.м ----0,6 кг
х кв.м ----12000 кг
х = 20000 кв.м = 2 га
Відповідь: необхідно 2 га .
Слайд 34
Завдання для закріплення знань:
Завдання 1. У кожній групі
організмів виберіть один зайвий. Обґрунтуйте свій вибір.
А) кінь, вівця,
кролик, метелик, лисиця;
Б) ціанобактерії, підберезник, ялина, береза, глід;
В) вуж, сокіл, олень, лисиця, вовк.
Завдання 2. У лучному угрупованні живуть: гусениці, жайворонки, люцерна, шуліки. Складіть харчовий ланцюг та визначте до якого трофічного рівня відноситься кожен з організмів.
Завдання 3. На підставі правила екологічної піраміди визначте, скільки знадобиться фітопланктону, щоб виросла щука масою 10 кг (харчовий ланцюг: фітопланктон зоопланктон дрібна риба окунь щука).
Слайд 35
Домашнє завдання: задача на правило екологічної піраміди
Вправа
№ 2.
Скласти ланцюг живлення, користуючись правилом екологічної піраміди,
визначити, скільки га лугів потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода).
Суха біомаса трави з 2 кв.м становить 200 г на рік.
Слайд 36
Охарактеризуйте дані харчові мережі