Слайд 2
Мінімум інформації краще, ніж брехня.
Сесілія Ахерн. «Час мого життя».
Слайд 3
Право на доступ до інформації є конституційним правом
людини, яке передбачене і гарантоване наступними ключовими нормативно-правовими актами:
Конституція
України (стаття 34)
Закон України «Про звернення громадян»
Закон України «Про інформацію»
Закон України «Про доступ до публічної інформації»
Слайд 4
Інформація – це будь-які відомості та/або дані, які
можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в
електронному вигляді.
Слайд 5
Основні принципи інформаційних відносин
гарантованість права на інформацію;
відкритість,
доступність
інформації,
свобода обміну інформацією;
достовірність і повнота інформації;
свобода
вираження поглядів і переконань;
правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Слайд 6
Здійснення права громадян, а отже і ЗМІ, може
бути обмежене законом:
в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності
або громадського порядку;
з метою запобігання заворушенням чи злочинам;
для охорони здоров'я населення;
для захисту репутації або прав інших людей;
для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Слайд 8
В статті 1 Закону України «Про державну підтримку
засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» зазначено, що
“журналіст” - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в Державному класифікаторі професій України.
Слайд 9
Слід звернути увагу, що окрім “традиційних” ЗМІ -
преса, телебачення і радіомовлення, інформаційні агентства, з травня 2011
року до ЗМІ відносяться і інтернет-сайти.
Слайд 10
Співробітництво правоохоронних органів і ЗМІ
Для визначення взаємин ЗМІ
та правоохоронних органів найбільше доцільно вживати термін "взаємодія", адже
він характеризує спільну діяльність, що полягає у взаємозацікавленні в її результатах. Але для суб'єкта цих відносин — правоохоронних органів — визначальним є інший термін, а саме: "використання можливостей ЗМІ".
Слайд 11
Основні напрямки взаємодії правоохоронних органів зі ЗМІ
формування суспільної
думки щодо питань боротьби зі злочинністю;
поглиблення правової поінформованості населення;
інформування
про діяльність правоохоронних органів;
забезпечення розкриття та розслідування злочинів;
профілактику правопорушень.
При цьому, всі зазначені напрямки мають на меті формування ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ правоохоронної системи
Слайд 12
Напрямки взаємодії зі ЗМІ з питань забезпечення розкриття
й розслідування злочинів
— інформування населення про вчинені злочини;
—
запобігання та спростування чуток і дезінформації;
— одержання інформації про обставини розслідуваних злочинів;
— використання допомоги громадян у пошуку злочинців;
— повідомлення з профілактичною метою про прийоми та способи дій злочинців;
— дезінформація злочинців відносно планів та можливих дій правоохоронних органів;
— внесення розладу й непевності в кримінальне середовище з метою внесення розладу в злочинні угрупуваня;
— створення сприятливих умов для вирішення інших слідчих і оперативних завдань.
Слайд 13
Інформування населення про вчинені злочини та про стан
злочинності в цілому, а також про методи боротьби з
нею — це, з одного боку, реалізація права громадян на інформацію про те, що відбувається в суспільстві, а з другого боку — це потрібно для створення умов діяльності правоохоронних органів, забезпечення сприятливого клімату у взаємодії з населенням і ЗМІ
Слайд 14
Обов’язково слід пам’ятати, що у будь якому випадку
надана інформація має дві ключові характеристики – вона або
КОРИСНА, або ШКІДЛИВА для виконання власних службових обов’язків! Тому, слід чітко усвідомлювати і оцінювати мету, цілі, час, місце і т.д. надання інформації.
Слайд 15
Інформація, як об’єкт таємниці досудового розслідування і судочинства
в цілому, – це сукупність відомостей про діяльність слідчих
та судових органів, заплановані заходи, результати роботи, шляхи вдосконалення боротьби зі злочинністю, методи та засоби реалізації покладених завдань, а також відомості про осіб, предмети, події, процеси, що необхідні для ефективної правоохоронної діяльності.
Таємниця слідства
Слайд 16
До таких даних належать усі одержані під час
розслідування відомості: показання допитаних осіб, результати очних ставок, обшуків,
відтворення обстановки та обставин події тощо.
УВАГА!!!
Їх розголошення можливе з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим
Слайд 17
Відповідальність за розголошення
У відповідності до обставин і важливості
розголошення інформації, що становить таємницю слідства чи то державну
таємницю, встановлюється і міра відповідальності за це. Так, ст. 387 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді штрафу, виправних робіт чи то арешту. Розголошення ж державної таємниці може тягнути за собою і відповідальність у вигляді позбавлення волі.
Слайд 18
Хто повинен готувати й видавати інформацію ЗМІ?
Прес-офіцери,
або представники зі зв'язків із громадськістю
АБО
Безпосередньо СЛІДЧИЙ по конкретній
справі, тому що він, як правило, краще всіх уявляє, від кого та яка саме допомога потрібна і як це зробити, щоб одержати потрібний результат.
Слайд 19
Прийоми спілкування зі ЗМІ
«Жодних коментарів!» - не завжди
доцільна відповідь, точніше недоцільна ВЗАГАЛІ
Слайд 20
Навіть відмова може і має бути обґрунтована іншими
словами: «На даний момент продовжуються слідчі дії і говорити
про щось зарано, тому давайте дочекаємося офіційного коментаря найближчим часом. Наша прес-служба повідомить Вас додатково.».
Чи то:
«Тривають оперативно-розшукові дії, а передчасна інформація може цьому зашкодити. Давайте дочекаємося офіційного коментаря найближчим часом. Наша прес-служба повідомить Вас додатково.».
Слайд 21
Можливо використання можливостей ЗМІ, завдяки наданню мінімальної інформації:
«Можемо повідомити, що злочинців було двоє і мають наступні
характерні ознаки: … Якщо хтось з громадян має інформацію щодо скоєного злочину, чи то підозрюваних осіб, просимо звертатися за телефоном … Більш детальну інформацію щодо пригоди Ви зможете отримати у нашої прес-служби.».
Слайд 22
У випадку ж настійливих намагань співробітників ЗМІ отримати
бажану інформацію, які часто пов’язані з провокативними діями, варто
наголосити на статусі журналіста на місці події, а також запропонувати офіційно звернутися з запитом, що гарантовано законодавством. Окремо можливо наголосити на відповідальності за розголошення чи то перешкоджання слідству.
Слайд 23
Особливостей спілкування з громадянами, слід відмітити, що особливих
хитрощів тут не має і все цілком укладається у
розуміння звичайного ділового етикету і офіційного стилю спілкування, які регламентуються положеннями етики державного службовця, основи якої закріплені в статті 5 Закону України “Про державну службу”, “Етичний кодексом співробітника ОВС України”, який конкретизує положення ст. 5