Презентация на тему Методика преподавания англ. языка в ВУЗах

і когнітивного у навчанні ІМ
2. Характеристика комунікативно-когнітивної компетенції.
3.

мови у вищих навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. – Черкаси:

і когнітивного у навчанні ІМ
Превалювання двох парадигм наукового знання

– специфічно людська, регульована свідомістю активність, породжувана потребами і

і предмет, продукт і результат, суб’єкт діяльності.
Види діяльності: виробничо-трудова,

та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого

діяльності, в разі потреби обслуговує їх, а також задовольняє

взаємодія людей, виявляється та формується спільність їхніх думок і

характер комунікативної діяльності
2. Стосунки і взаємодія між партнерами
3. Ситуації

і розуміння дійсності
2. Набуття, обробка, структурування, зберігання, виведення і

активності
3. Створення автентичних умов соціалізації
4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів

особистості
7. Формування картини світу
8. Розвиток множинного інтелекту
9. Формування комунікативно-когнітивної

компетенція
3. Стратегічна компетенція
4. Дискурсивна компетенція
5. Прагматична компетенція
6. Ілокутивна компетенція

компетенція
11. Професійна компетенція
12. Теоретико-лінгвістична компетенція
13. Професійно-комунікативна компетенція
14. Методична компетенція

які формуються у процесі навчання певної дисципліни, та
здатність

просторовий (зоровий)
4) міжособистісний (соціальний)
5) внутрішньо особистісний (самоаналіз)

в різноманітних соціально- та культурно обумовлених ситуаціях,
співвідносити мовні

та програми їх розгортання
3) мовленнєві дії
4) соціальні та

синтаксичного, фонологічного і семантичного характеру, що істотно впливає на

правильних у мовному відношенні речень за допомогою засвоєних мовних

порівняльного аналізу, що виражається в умінні виокремлювати певні сторони

мову і вміння користуватися цими способами у процесі породження

і достатньому для розв'язання завдань взаємодії у процесі спілкування

державний устрій, особливості побуту, культуру, традиції та звичаї носіїв

знань, а також мовленнєвого і соціального досвіду спілкування іноземною

цілісні, зв'язні та логічні повідомлення різних функціональних стилів, а

яка залежить від володіння комунікативною стратегією висловлювання як евристичним

думки та емоції;
2) використовувати мову для навчання і для

в різних контекстах для вираження специфічних комунікативних функцій (опис,

понять, які описують ту чи іншу ситуацію)
2) фонові знання

людьми
Бажання вступати обумовлюється наявністю потреб, мотивів, певного ставлення до

розв'язання мовленнєво-розумових завдань за допомогою сукупності мовленнєвих дій і

операції забезпечуються
наявними знаннями,
розумінням та усвідомленням завдання,

яких людина обробляє зовнішні стимули.
У навчанні іноземної мови це

стадія, на якій відбувається розуміння мовленнєво-розумового завдання та концентрація

використати прийоми, які допомагають швидше зрозуміти і пригадати необхідну

стають більш автоматичними, підвищується рівень швидкості і безпомилковості виконання

яку необхідно розв'язати (когнітивна стадія формування навичок);
2) наявні знання;
3)

аспектах – практичному, загальнофілологічному, лінгвокраїнознавчому, професійно-педагогічному – на рівні,

(1) теоретико-лінгвістична компетенція
+ (2) комунікативна компетенція

розвитку внутрішньої структури виучуваної мови та форм її системно-нормативної

необхідних для виконання викладачем комунікативно-навчальної діяльності, що виражається в

і організацією навчального матеріалу;
2) організаторські, пов'язані з організацією власної

керування діяльністю тих, хто навчається.

психолого-педагогічних
3) лінгво-методичних

конструювати модель навчально-виховного процесу;

у ході розробки навчального процесу

рівні відповідно до мовної підготовки учнів.

професійна орієнтація майбутньої діяльності. Інтерес до неї лише зароджується,

2. Аналітична (орієнтовно-дослідницька) фаза
3. Виконавча фаза

Плюс фаза контролю, або

програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої дії

для ухвалення рішення. Мотиваційне спонукання як потреба організму породжує

поєднує
Мотиваційне спонукання, яке відбиває домінантну потребу
Аферентацію обставин, яка включає

роль відіграють мотив, мета, структура та умови здійснення
Афективний фільтр

якість засвоєння / якість мовленнєвої дії
Відкритість фільтра залежить від

реалізація мають проходити відповідно до а) структури мовленнєвої діяльності

усвідомлений процес пізнання дійсності мовленнєвими засобами.
Функції мислення:
1) пізнавальна,

нові знання.
У комунікативній діяльності особистість розв'язує мовленнєві завдання (заперечити,

завдання характеризується наявністю перешкоди, певного утруднення необхідністю вибору одного

процес, спрямований на перетворення заданої ситуації на цільову з

зумовлює непередбачуваність варіантів вирішення
Активність пов'язана з діяльністю і в

знаннями, навичками і вміннями іноземної мови

мислення: орієнтування в ситуації, прийняття рішень, прогнозування, вибору, комбінування,

відповідність дійсності
Види автентичності:
1) особистісна
2) прагматична
3) автентичність навчальних матеріалів

Слід створювати

вона робить і навіщо, усвідомлює відповідальність за свої дії,

відповідність мовних і мовленнєвих засобів ситуації
2) автентичність мети –

певної комунікативної інтенції,
Б) автентичні ситуації спілкування, вербальні та

з методичними цілями
2) напівавтентичні – адаптовані шляхом скорочення та

утворення, яке відображає певний фрагмент дійсності за допомогою знакової

автентичність
3) ситуативна автентичність
4) автентичність національної ментальності
5) реактивна автентичність
6) автентичність

іноземної мови, особливості побуту, традиції, звичаї носіїв мови тощо

яка відповідає їхнім віковим особливостям та інтересам

інтерес носіїв мови до заявленої теми і природність її

тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниці

емоційну, розумову та мовленнєву реакцію

до активної взаємодії з текстом і містити природні проблеми,

і до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної «картини

Три епістемологічні стилі

1) емпіричний – предметно-практичний досвід
2) раціоналістичний – логічні умовиводи, схеми, моделі
3) метафоричний – персоніфіковане сприйняття реальності

емпіричний – базується на предметно-практичному досвіді
2) раціоналістичний – базується

світу
2) предметно-практичної діяльності – в результаті дій і операцій
3)

пізнання
1. Емпіричний – предметно-практична діяльність
2. Раціоналістичний – розумова діяльність
3.

впливають на їхні ментальні репрезентації
Ментальні репрезентації – фіксована форма

словесне позначення

Другий шлях – образно – через наочне враження

Форми

образи (граматичні формули),
2) предметно-практичний
3) чуттєво-сенсорний:

V-ing)
Активно перетворювати наочний або розумовий образ виучуваного явища
Виводити знання

які передбачають здійснення певних дій із навчальним матеріалом на

ситуації, де студенти можуть використати свою фантазію та уяву
Зображення

здібності, які виражають пізнавальну активність людини і здатність засвоювати

можливість перенесення засвоєних знань чи способів дії на виконання

виявленні та формулюванні певних закономірностей у новому навчальному матеріалі

з різними способами набуття знань.

Експліцитна
Імпліцитна

свідомого контролю процесів переробки інформації

Імпліцитна научуваність – навчання здійснюється

схем, фреймів, скриптів тощо, пов'язаних між собою та орієнтованих

оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за

спрямованість на швидке та ефективне розв'язання практичних завдань
Алгоритмічність –

інформації (performance)
Н.Хомський виділяє окремою когнітивною системою мовну здатність людини
Когнітивні

– динамічна характеристика духовно-теоретичного засвоєння людиною умов її буття
Знання

й абстракції
Концепт – це оперативна змістова одиниця мислення, квант

одиниці, які виступають концептами та відношеннями між ними.
Це один

характеру,
систематизації спостережень і бачення в них схожості одних

подібними їм аналогічними сутностями ознак чи властивостей;
когнітивне розчленування

когнітивних процедур , які призводять до виведення знань у

до тієї чи іншої групи,
спосіб встановлення ієрархічних відношень

та
вичленовування окремих одиниць (таксонів) у створеній класифікації, коли

вибудовується на основі бази знань (знання коду, мовні знання

лексикою, граматикою, фонетикою
Позамовні знання – дані про контекст і

і того, хто слухає, тобто загальний фонд знань про

тему висловлювання всім учасникам спілкування
Індивідуальні – те, що відомо

навчання у свідомості студентів постійно утворюються певні розумові конструкти

(як ознайомлення з новими явищами).
2. Розширення меж отриманого знання

студентів - таку якість особистості, що поєднує в собі

ІМ,
пристосовується до іншомовної культури,
набуває певних етнічних рис

рівень, володіння мовними і мовленнєвими знаннями

Вторинної когнітивної свідомості –

рівні:
лексикон,
тезаурус
і

та мовленнєвим матеріалом – граматичним, лексичним, орфографічним, орфоепічним, а

володіння
„національною картиною світу” країни, мова якої вивчається,
системою

мотивів, настанов та діяльнісно-комунікативних потреб особистості, які керують і

особистості
1 рівень (нульовий) – формування автоматизованих навичок мовлення
2 рівень

глобальною картиною світу носія мови

Мовною картиною світу носія мови

Мовна

її уявлення про світ;
формується певна модель світу, яку

не буває дзеркальним відображенням світу”;
це певне баченням і

ХІХ-ХХ ст.
Широко використовується в гуманітарних науках.
відображення людиною світу є

у психіці людини навколишньої дійсності, опосередкованої предметними значеннями і

та осмислення образів світу, які лежать в основі життєдіяльності

КС формується в результаті прямого,

(МКС).
МКС складається з мовних структур (слів, словосполучень, речень).

розуміння зовнішнього і внутрішнього світу;
відображає спосіб мовленнєво-розумової діяльності певної

людини (чи соціальної групи) до суспільних подій, явищ та

стійкими номінаціями, фразеологізмами, які фіксують ту чи іншу класифікацію

світу:
генетико-біологічна (базується на наочно-дієвому мисленні);
мовна (грунтується

світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку

мовна

певний когнітивний процес встановлення когнітивної значущості й інформативності мовного

набуття
інкорпорації
оперування інформацією

розуміння сприйнятого матеріалу
Інкорпорація осмислюється набутий досвід і "вбудовується"

студентів ВНЗ є створення відповідної моделі в їхній свідомості,

оперувати цифрами, логічно мислити та розв’язувати проблеми.
Вербально-лінгвістичний тип