Презентация на тему Пасивне будівництво

Розповсюдження стандарту Пасивного Будинку
Класифікація будівель за їх енергоощадністю

Конструкція пасивного будинку
Теплоізоляція
Теплові містки

Герметичність
Вікна та двері Пасивного Будинку
Регулювання мікроклімату
Вентиляція
Проектування з Сонцем
Вартість Пасивного Будинку
10 міфів щодо Пасивного Будинку
Приклади пасивних та енерговигідних екобудинків в Україні
Вирішальні переваги на користь пасивного будинку.

house) — енергоефективний будівельний стандарт, який створює комфортні умови проживання,

одночасно є економічним і надає мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище.
Точне визначення стандарту Пасивного Будинку (РНІ): «Пасивний Будинок — це будівля, в якій тепловий комфорт (ISO 7730) досягається виключно за рахунок додаткового попереднього підігріву (або охолодження) маси свіжого повітря, необхідного для підтримання в приміщеннях повітря високої якості, без його додаткової рециркуляції».

Є:
Питома витрата теплової енергії на опалення, визначена розрахунками

в програмі "Пакет планування Пасивного Будинку" (PHPP), не повинна перевищувати 15 кВт ∙ год/(м² • рік);
або навантаження на опалення ≤ 10 Вт • м²
Спеціальні вимоги попиту охолодження будівлі ≤ 15 кВт • год/(м² • рік)
Щорічний період перегріву (температура в приміщенні вище 25 °C) ≤ 10%
Результат тесту на герметичність (N50) ≤ 0,6 зміни повітря/ год
Загальне споживання первинної енергії для всіх побутових потреб (опалення, гаряча вода й електрична енергія), не повинно перевищувати ≤ 120 кВт ∙ год/м² • рік).

Будинку виникла в травні 1988 року з розмови між професором Бо

Адамсоном з Лундського університету (Швеція), і Вольфгангом Файстом - засновником Інституту Пасивного Будинку в місті Дармштадт(Німеччина), який працював на той час в Institut für Wohnen und Umwelt (Інститут Житла та Навколишнього середовища). Під час проектування та будівництва першого Пасивного Будинку цей метод був адаптований до спеціальних граничних умов для будівель з високоякісною ізоляцією, що більше не вимагають стандартної системи опалення. Ця концепція була розроблена на основі низки науково-дослідницьких проектів, спираючись на фінансову допомогу від німецької землі Гессен.

дослідження, і за допомогою архітекторів Bott і Ridder,

Бо Адамсон і Вольфганг Файст розпочали в 1991 році будівництво в Дармштадті/Німеччина першого в світі пасивного будинку. Саме цей проект став прикладом будівництва майбутнього - високоефективний будинок з найвищим рівнем комфорту та мінімальним споживанням енергії. І сьогодні, терасний будинок, де проживають чотири родини, підтверджує свою ефективність та потребує менше 15 кВт • год/(м² • рік)
вже чверть століття.

станом на травень 2011 року налічувалося близько 32000 таких

сертифікованих конструкцій всіх типів в Європі, у той час як у Сполучених Штатах було всього 13, з декількома десятками більше в стадії будівництва.

Оцінки числа пасивних будинків в усьому світі в кінці 2008 року становила від 15000 до 20000 будівель. На той час переважна більшість пасивних будинків була побудована в німецькомовних країнах у Європі та Скандинавії.

існує наступна класифікація будівель за їх енергоощадністю:
«Старі будівлі»

(будівлі до 1970-х років) — потребують для свого опалення, як правило близько трьохсот кіловат-годин на метр квадратний на рік: 300 кВт • год/м² • рік.
«Нові будівлі» (ті що будувалися до 2000 року) — 150 кВт • год/м² • рік.
«Будівля низького споживання енергії» (з 2002 року не можна будувати нові будівлі за нижчим стандартом)— 60 кВт • год/м² • рік.
«Пасивна будівля» (є закон, відповідно до якого з 2019 року в Європі не можна буде будувати будівлі за нижчим стандартом, ніж пасивна будівля) — 15 кВт • год/м² • рік.
«Будівля нульової енергії» (будівля, що зовсім не потребує додаткової (крім тієї, що сама виробляє енергії на опалення) — 0 кВт • год/м² • рік.
«Будівля плюсової енергії» (тобто така, що виробляє за допомогою встановлених на ній сонячних батарей, колекторів, рекуператорів, теплових помп, тощо більше енергії, ніж сама потребує).

пасивного будинку:
Виключно високий рівень теплоізоляції;
Добре ізольовані віконні

рами з потрійним низько енергетичним склом;
Конструкція вільні від теплових містків;
Герметична оболонка будівлі;
Комфортна вентиляція з високо ефективною рекуперацією тепла.

дах, підлога), стандартних будинків мають досить великий коефіцієнт теплопередачі.

Це призводить до значних втрат: наприклад, тепловтрати звичайного цегляного будинку - 250 - 350 кВт • год з м² опалювальної площі на рік.
Технологія пасивного будинку передбачає ефективну теплоізоляцію всіх огороджувальних поверхонь - не тільки стін, але і підлоги, стелі, горища, підвалу і фундаменту. У пасивному будинку формується кілька шарів теплоізоляції - внутрішня і зовнішня. Це дозволяє одночасно не випускати тепло з будинку і не впускати холод всередину нього. Також проводиться усунення містків холоду в огороджувальних конструкціях. У результаті в пасивних будинках тепловтрати через огороджувальні поверхні не перевищують 15 кВт • год з 1 м² опалювальної площі на рік (для кліматичних умов Центральної Європи) - практично у 20 разів нижче, ніж у звичайних будинках.

енергії дійсно є саме теплоізоляція, а не акумулювання тепла.

Високий рівень теплоізоляції завжди доводить свою ефективність. В існуючих будівлях на втрати тепла через зовнішні стіни та дахи припадає понад 70% від загальних теплових втрат. Таким чином, покращення теплоізоляції є найбільш ефективним способом економії енергії. Водночас це також допомагає поліпшити тепловий комфорт і запобігти пошкодженням будівельних конструкцій.

Фотографія в інфрачервоних променях показує, наскільки ефективна теплоізоляція пасивного будинку (праворуч) порівнюючи зі звичайним будинком (ліворуч)

потік) має напрямок з опалювального приміщення назовні. При цьому

воно вибирає шлях найменшого опору. Тепловий потік не повинен обов’язково мати направлення, нормальне до поверхні огороджувальної конструкції. Часто тепловий потік викривляється, обтікаючи ділянки, заповнені малотеплопровідним матеріалом. У таких випадках фахівці говорять про «теплові містки» (або містки холоду). Теплові містки мають наступні негативні наслідки:
Змінені, часто знижені значення температури на внутрішніх поверхнях зовнішніх стін. У гіршому випадку це може призвести до зволоження будівельних конструкцій і росту цвілі;
Змінені, часто підвищені значення тепловтрат.
У Пасивному Будинку ці негативні впливи можуть бути уникнені, причому температури на всіх зовнішніх стінах залишаються досить високими, що не може більше призвести до негативного впливу вологи, також додаткові тепловтрати зневажливо малі. Якщо тепловтрати від теплових мостів менше ніж граничне значення лінійного коефіцієнта теплопередачі, встановлене 0,01 Вт /м², то така конструкція задовільняє критеріям “конструювання без теплових містків”.

містків істотно покращує якість конструкцій. Завдяки цьому підвищується довговічність

конструкцій, і відбувається економія теплової енергії на опалення.

У Пасивному Будинку тепловтрати через теплові містки також сильно скорочені. Дуже часто вони скорочені настільки, що їх не потрібно враховувати.

будинку ніколи не передбачає герметичність, як питання. Сьогодні досягнення

стандарту пасивного будинку критично переплітається з його герметичністю. Герметичність впливає на ефективне використання енергії та комфорту в будинку.

За вимогами  Стандарту Пасивного Будинку, неконтрольовані витоки повітря через зовнішню оболонку будівлі мають бути не більші, ніж 0,6 м3/(год∙м²).
Наслідками поганої герметичності є прості втрати тепла за рахунок конвекції. Метою Пасивного Будинку є усунення втрат повітря і, таким чином, скорочення тепловтрат. Це дуже важливо у будівельному процесі, особливо коли йдеться про контроль якості.

Офіційне пояснення герметичності будівлі є:
Герметичність житла, або її повітропроникність, виражається в термінах витоку повітря в кубічних метрів на годину на квадратний метр площі конверту (оболонки) будинку, коли будівля піддається перепаду тиску 50 Паскаль (м³/(год • м²).

Вікна пасивного будинку мають три характерні особливості:
Потрійне

скління з двома низькоемісійними покриттями і заповненням інертним газом або споріднені аналоги (наприклад, вікна з двома стулками з подвійним склінням у кожній);
Теплоізольоване з’єднання скління з віконною рамою, застосування спеціальних дистанційних рамок по краях склопакетів («теплий край»);
Теплоізольовані віконні рами.
Згідно з європейськими нормами (EN 10077) коефіцієнт теплопровідності для теплих вікон повинен становити менше ніж 0,8 Вт /(м² • К) (або R0 близько 1,25 (м² • ºС) /Вт).

Само собою зрозуміло, що поряд з суперізольованими енергоефективними вікнами, Пасивний Будинок вимагає також двері з відповідними коефіцієнтами теплопровідності. Температура поверхні дверей повинна бути досить високою, так, щоб зберігалося тепло від сонячних променів, та одночасно холодне повітря не могло проникнути у простір перед дверима. При розробці дверей Пасивного Будинку повинно бути досягнуто середнього коефіцієнту теплопровідності U-значення 0,8 Вт/(м² • К). (відповідно до EN 10077).

Профіль вікна пасивного будинку повинен відповідати теплотехнічним стандартам.

далеко не завжди дозволяють відмовитися від активного опалення або

охолодження, особливо в регіонах з постійно високими або

низькими температурами, або різкими перепадами температур, наприклад, в зонах з континентальним кліматом. Тим не менш, органічною частиною пасивного будинку є система обігріву, кондиціонування і вентиляції, що витрачає ресурси більш ефективно, ніж у звичайних будинках.

вентиляція здійснюється за рахунок природного спонукання руху повітря, який

зазвичай проникає в приміщення через спеціальні пази у вікнах і віддаляється пасивними вентиляційними системами, розташованими в кухнях і санвузлах.
У енергоефективних будівлях використовується складніша система: замість вікон з відкритими пазами використовуються звукоізолюючі герметичні склопакети, а припливно-витяжна вентиляція приміщень здійснюється централізовано через установку рекуперації тепла. Додаткового підвищення енергоефективності можна домогтися, якщо повітря виходить з дому і надходить у нього через підземний повітропровід, забезпечений теплообмінником. У теплообміннику підігріте повітря віддає тепло холодному повітрю.
Взимку холодне повітря входить в підземний повітропровід, нагріваючись там за рахунок тепла землі, і потім надходить в рекуператор. У рекуператорі відпрацьоване повітря, яке видаляється з приміщень, нагріває свіже повітря, а потім видаляється зовні. Нагріте свіже повітря, що постачається у будинок, в результаті має температуру близько 17 °C.
Влітку гаряче повітря, надходячи в підземний повітропровід, охолоджується там від контакту з землею приблизно до цієї ж температури. За рахунок такої системи в пасивному будинку постійно підтримуються комфортні умови. Лише іноді буває необхідно використання малопотужних нагрівачів або кондиціонерів (тепловий насос) для мінімального регулювання температури.

плануванню вікон, їх розташуванню та розмірам. Для більшості кліматичних

зон, в ідеалі, максимальна площа скління повинна бути орієнтована в сторону екватора.

При проектуванні пасивного будинку особлива увага приділяється геліоархітектурі - орієнтуванню будівлі відносно сонця та максимальному використанню пасивного сонячного тепла.

приблизно на 8-10% більше середніх показників для звичайної будівлі.

Додаткові витрати на будівництво окупаються протягом 7-10 років. При цьому немає необхідності прокладати всередині будівлі труби водяного опалення, будувати котельні, ємності для зберігання палива і т. д.

можна відкривати вікна.
За рекомендацією PHI

(Інститут Пасивного Будинку, Дармштадт, Німеччина), кожен Пасивний будинок має вікна, які можна відкривати. Проте, якщо навіть ви не відкриваєте  вікна протягом тривалого періоду, наприклад, у холодну пору року або у пору дощів, технічні системи вентиляції постачають свіже повітря так, що в Будинку  ніколи не буде задушливого, спертого повітря.

виникають протяги.
Вентиляція житлового приміщення постачає

стільки свіжого повітря скільки необхідно згідно з санітарними нормами. Найкраще улаштовувати припливні та витяжні отвори повітроводів на висоті, під стелею.  У такому випадку вже на відставні 30 см від  повітряного потоку помітних коливань повітря  спостерігатись не буде. Перебуваючи в будь-якому Пасивному Будинку ви ніколи не будете відчувати ніяких протягів.

МІФ 2.

Пасивний будинок не є “Будинком

з нульовим енергопостачанням» (Zero-Energy Home). Але, як правило, йому потрібна лише невелика кількість енергії на опалення.

МІФ 3.

Існує думка, що Пасивні Будинки

однотипні та не привабливі. Але є тисячі цих будинків різноманітних форм та розмірів: від Будинків з шатровими дахами до Будинків з дахами у вигляді усічених куполів та конусів і навіть з Ванкель-поршневими формами дахів. Існують Пасивні Будинки  з  великим різноманіттям будь-яких архітектурних форм.

МІФ 4.

в стадії доопрацювання.
Пасивний будинок

не потребує застосування такої кількості  технологій, як звичайні Будинки! Тут задіяні тільки спеціальні технології необхідної Пасивному Будинку вентиляції з рекуперацією тепла. В Канаді та Скандинавії вже понад 50 років успішно використовуються технології Пасивного Будинку.

МІФ 5.

в місцях з можливістю отримання сонячних надходжень.

Ця думка може виникати внаслідок плутання технологій Пасивного Будинку з  “Пасивним Сонячним” методом. Можна знайти Пасивні Будинки, споруджені в містах зі щільною забудовою, з головним фасадом, зорієнтованим на північ. Для  будівництва Пасивного Будинку затінена ділянка не є перешкодою.

МІФ 6.

звичайний, він не окупається.
Останнє

дослідження показало, що будівництво Пасивного Будинка у порівнянні зі звичайним будинком потребує на 5-7% інвестицій більше тільки на початковому етапі. Водночас у вас є можливість отримати урядову фінансову допомогу за позитивні екологічні характеристики Пасивного Будинку. (На жаль, в Україні ще не існує подібної практики). Найбільш вагомий результат приходить пізніше: мешканці Пасивного Будинку будуть економити від 800 до 1500 євро поточних витрат щороку (Це приблизно від 15000 до 20000 гривень). Раціональний розрахунок з огляду на перспективу свідчить, що з економічної точки зору вибір на користь Пасивного Будинку є найвигіднішим найоптимальнішим.

МІФ 7.

Єдине, що  можна порадити —

завітайте до Пасивного Будинку. Мешканці Пасивних Будинків полюбляють тепло. Дослідники заміряли температуру в приміщеннях: взимку вона була  від + 22 до + 24 °C. Пасивний Будинок — це дуже затишне житло; водночас його опалення буде коштувати недорого.

МІФ 8.

можуть підтримуватись автономні температури.
Все

залежить від побажань мешканців будинку: нікому не потрібні кімнати з холодними боковими стінами, навіть якщо утримання їх теплими коштуватиме дещо дорожче. За потреби в Пасивний Будинок також можна вбудувати і прохолодний винний льох. Можливо майже все.

МІФ 9.

у Пасивний Будинок.
Зазвичай це

так. Але це тільки частина правди: в процесі реконструкції старої будівлі ви можете втілити технології Пасивного Будинку. Для цього знадобляться дуже гарна ізоляція зовнішніх стін, енергоефективні вікна з потрійним заскленням та вентиляція з рекуперацією тепла. Ви не досягнете енергетичного Стандарту Пасивного Будинку з питомим споживанням енергії 15 кВт-год /м², але показники від 20 до 35 кВт-год/ м² отримаєте. Будьте в цьому впевнені, тому що дійсно за стандартом Пасивного Будинку можна перебудувати навіть набагато більші будівлі, ніж односімейні будинки.

МІФ 10.

Перший пасивний екобудинок (Дім „Сонця“) в Україні був

споруджений у 2008 р.: «Пасивний житловий будинок в Києві» в базі даних Інституту Пасивного Будинку в Дармштадті. У 2010 р. таких будівель в різних містах та селах України стало вже 9.

під Каневом