Презентация на тему Електрична провідність матеріалів: провідники, напівпровідники та діелектрики. Струм у металах

( направлений ) рух заряджених частинок

Наявність електричного поля
Наявність джерела струму

поділяються на:

Провідники (метали, ґрунт, розчини солей і кислот і

т. д.)

Непровідники, або діелектрики (порцеляна, ебоніт, скло, гази, пластмаси й т. д.).

Напівпровідники - речовини, провідність яких залежить від зовнішніх умов (температури, освітленості, наявності домішок).

заряду але вони залишаються нерухомими.
В провідниках носії електричного

заряду нагромаджуються і переміщуються. 

солями, графіт є гарними провідниками.
Тіло людини також проводить

електрику. Це можна виявити шляхом досліду: доторкнемося до зарядженої кульки рукою — кулька відразу ж розрядиться.

електричні властивості Індію. Для дослідження вони брали все менші

й менші часточки мета­лу. Виявилося, що коли розмір часточки став дорівнювати 1/10 мікрометра, метал став ізолятором. У такій малій кількості металу електронам «ніде розвернутися», вони втрачають рухливість. Це відкриття вказує на межу створення мікросхем.
Чи може пластмаса проводити струм?
Може! Якщо в процесі виготовлення пластмаси в неї додати йод. Існують пластмаси, які проводять струм не гірше за мідь.
Чи може скло проводити струм?
Може, якщо нагріти його в полум'ї! У нагрітому стані скляний «дріт» здатен живити електричну лампочку.

певному порядку і утворюють просторову кристалічну решітку.

Електрони, які

найслабше зв'язані з ядрами атомів, відриваються від них і рухаються в проміжках між атомами.

Останні притягують до себе електрони, що вільно рухаються.

Отже,

всередині шматка металу постійно циркулює “електронний газ” , який міцно зв’язує між собою всі атоми металу

Висновок: основними носіями електричного струму в металах є вільні електрони

один алюмінієвий) Рікке склав
відшліфованими торцями так, що
посередині був алюмінієвий.

1901 рік. Дослід К. Рікке

Потім циліндри були включені в коло
постійного струму: через них цілий
рік проходив електричний струм
(струм трамвайної лінії).

За цей час через циліндри пройшов
заряд 3,5млн. Кл

точністю до 0,03мг. показало, що маса циліндрів не змінилась.

При обстеженні торців з’ясувалося, що дифузія в металах не відбулася: в мідних циліндрах не було атомів алюмінію і навпаки.

Висновок: Під час проходження провідником електричного струму іони не переміщуються, а в різних металах переміщуються лише електрони.

кінці якої з'єднані з телефонною трубкою Т, здійснювала швидкі

крутильні коливання навколо своєї осі. При цьому в ланцюзі з'являвся змінний струм, що викликає звук у телефонній трубці. Цей досвід підтвердив існування інерційного руху носіїв заряду в провіднику.

Р. Толмена.
Котушка з великим числом витків тонкого дроту наводилася

в швидке обертання навколо її осі (загальна довжина витків обмотки становила приблизно 500м, а лінійна швидкість руху дроту досягала 300м / с). Кінці обмотки були приєднані до чутливого гальванометра за допомогою довгих гнучких проводів.Після розкручування котушки її різко гальмували спеціальним пристосуванням. При цьому в ланцюзі виникав короткочасний струм, при чому напрям струму відповідав напрямку інертного руху негативно заряджених частинок

заряду до маси носіїв заряду. Знаючи заряд електрона, можна

було визначити масу частинок. Вона виявилася порядку 10-30 кг, що в кілька тисяч разів менше маси іона. Таким чином,результати досвіду свідчили про те, що носіями електрич. струму в металі могли бути лише електрони.

руху електрони зіштовхуються з іонами кристалічних решіток.
Ці зіткнення

гальмують спрямований рух електронів.
Під час зіткнення електрони передають іонам енергію, накопичену в електричному полі, що призводить до нагрівання провідника.

4,1 К (близько -269 °С) її опір падав до

нуля. Це явище одержало назву надпровідності.
Властивість надпровідності виявлена в багатьох металів (свинець, алюміній та ін.).
Їхній опір перетворюється на нуль за температури 100 К.
Явище надпровідності широко використовується в науці й техніці. Наприклад, надпровідні матеріали застосовують для одержання сильних магнітних полів.