Весе́лка — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Слайд 2
Весе́лка — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи
декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована
проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Слайд 3
Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою
і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці
крапельки по-різному відхиляють світлорізних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу.
Слайд 4
Схема заломлення світла у водяній краплі (для первинної
веселки)
Слайд 5
Найяскравіша дуга (первинна веселка) утворена променями, що зазнали
одного відбивання всередині крапель. Промені, що двічі відбилися від
стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку,порядок кольорів у ній зворотний.
Слайд 7
Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить
у напрямку, протилежному до напрямку на Сонце (Місяць), тобто одночасно бачити
Сонце й веселку без використання дзеркал неможливо. Для спостерігача на землі вона звичайно виглядає як частина дуги кола; чим він вище, тим веселка повніша — з гори або літака можна побачити й суцільне коло.
Слайд 8
Якщо водяні крапельки, що висять у повітрі, дуже
дрібні (туман), веселка виглядяє дещо по-іншому; це пояснюється хвильовими
властивостями світла. Така веселка (відома як біла райдуга) ширша і значно слабше забарвлена.