Презентация на тему заповідні обєкти півдня українського полісся

видами флори та фауни, тому задля збереження природи створюються

і утримуються різні об’єкти і заповідні території .Природоохоронні заходи на Поліссі є вкрай потрібною справою.

та Здолбунівського районів Рівненської області. Площа: 5448,3 га, у

тому числі надається у постійне користування - 1647,6 га.
Створений в 2009 році на території Здолбунівського та Острозького районів, є справжньою окрасою не тільки регіону, а й України загалом. Парк розташований у найвужчій частині Малого Полісся – Острозькій прохідній долині, в заплаві річки Збитинка, що протікає між мальовничими пагорбами Мізоцького кряжу та Кременецькими горами

Де́рмансько-Остро́зький національний природний парк

НПП "Дермансько-Острозький".Флора парку на сьогодні налічує 763 види рослин,

з них 87 видів мають охоронний статус. Зокрема, до Червоної книги України занесено 46 види рослин. З рідкісних видів рослин на території НПП "Дермансько-Острозький" поширені плауноподібні: баранець звичайний, плаун річний, низка орхідей.
Фауна національного природного парку налічує 460 видів тварин. З них охороняється 207 видів, в тому числі 46 – Червоною книгою України. З рідкісних представників безхребетних трапляються жук-олень, махаон, мнемозина, стрічкарка тополева, мінливець великий

точки зору. Довкола розташовані такі визначні історико-культурні пам’ятки, як

Острог – місто-фортеця, родове гніздо князів Острозьких, монастир, заснований ними у Межирічі; руїни замку у Новомалині; селище Дермань, де народився відомий поет, публіцист, громадсько-політичний діяч Улас Самчук. На території парку збереглись археологічні пам’ятки трипільської, городоцько-здовбицької, тишнецько-комарівської культур, залишки поселень доби бронзи та заліза

Урочище Гурби. Криївка

Зіньків камінь

Башта Острозького замку

Свято-Троїцький Межиріцький монастир

єдиний в Україні, що створений на території мегаполісу. Парк

розташований в межах Київської височинної області Поєднання різноманітних ландшафтних комплексів, багатого та цінного біорізноманіття, гідрологічних об’єктів, історико-культурних пам’яток визначає високу науково-природоохоронну цінність території, важливість дослідження та моніторингу її екосистем

у південній частині міста Києва.
Основну площу парку займають ліси

– 4232,8 га (більше 90% території), болота – 66,2 га і водойми – 45,9 га.

мають цікаве історичне минуле, проявами якого є пам’ятки історії,

архітектури, а також археології. Тут знайдені рештки поселень скіфської доби, доби бронзи, ранньозалізного часу, декілька давньоруських поселень та городищ. Найбільш відоме з них – Китаївське городище із курганним могильником ІХ-ХІІІ ст.

неподалік від міста І́чня Чернігівської області, у верхів'ї річки Удай.

видовим багатством і є визначальною складовою неповторних мальовничих ландшафтів.

Окрасою території є гарноквітучі та декоративні види рослин. Велике наукове значення складають види, занесені до Червоної книги України: пальчатокорінники м'ясочервоний та травневий, коручка морозниковидна, лілія лісова, плаун річний тощо, а також регіонально-рідкісні види.

та займає площу в 13548,5га. Об’єкт входить до адміністративних

меж Літківської, Літочківської, Рожнівської, Семиполківської, Жердівської, Богданівської сільських рад.

ланцетолистний, ряст, гусяча цибулька жовта, медунка лікарська, а також

присутні високотравні ценози з домінуванням в ценозі очерету та осоки. З представників фауни тут трапляються олеь рудий та плямистий, косуля, лань, кабан дикий, заєць-русак, лисиця, білка, ондатра, бобер та інші

Україні, в межах Переяслав-Хмельницького району Київської області та Канівського

району Черкаської області.Площа 7014,44 га

Білоозе́рський націона́льний приро́дний парк 

і болотної рослинності. Нині тут росте біля 425 видів

судинних рослин. Сучасна флора даної території має міграційне походження і сформована комплексом порівняно молодих міграційних елементів, що проникли на цю територію з різних районів.

 

- підтримка чи розширення зони природного існування певних видів;

- підтримка чи покращення поширення, міграції та генетичного обміну певних видів;
- відновлення якості ареалів існування;

 

Висновки