Презентация на тему Податкове право

вартість
(заробітна плата)
чисті податки
на прибутки
сальдо експорту/імпорту

причини й умови появи та існування податків
Форма фінансових відносин

між державою, ОМС та ЮО і ФО з метою створення централізованих фондів коштів, необхідних для здійснення державою, ОМС своїх завдань і функцій.

При цьому досліджуються закономірності розширеного відтворення (економічного зростання), його окремих фаз, особливий розподіл та перерозподіл грошової форми вартості.

Закріплені зак-вом власне фінвідносини з метою наповнення бюджетної системи.

Умови появи (суспільно-економічні та політичні):
існування держави; централізованої системи органів влади та професійних службовців, які потребують фінансових ресурсів для своєї діяльності та здатних і спеціалізованих у виконанні ф-й збирання податків (чи платежів на них схожих);
усвідомлення потреби задоволення публічних інтересів.
 
Причини появи (суспільно-економічні та політичні) – потреба фінансування системи органів влади, що обслуговують публічні потреби.

виробничих відносин і бере участь у перерозподілі нової вартості
виступає

частиною вартості національного доходу у грошовій формі

Теорії податків

теорія єдиного податку

теорія пропорційного оподаткування

теорія прогресивного оподаткування

теорія перекладання податків

як джерела доходів – кількасот років. Однак стягнення податкових

за своєю суттю доходів – відоме з давнини. Одноразові, безсистемні, в основному для воєнних цілей, в натуральній формі.  
Давня Індія (земельні, промислові податки, з торгівлі; у частках – 1/50, 1/6 тощо), Римська Імперія, Середньовіччя (не податки, а домени – земля, ліси, капітали; та регалії – залізна дорога, пошта, гірська, монетна, соляна монополія). Платежі схожі на податки до державної скарбниці у давні часи називають «квазіподатками».

17 – поч. 18 ст. – другий етап розвитку податків:
податки як основне джерело дохідної частини бюджету;
поява систем прямих і непрямих податків (Гоббс, Локк, Секендорф; французький вчений Кене – вперше вказав на зв'язок податків розвитку народного господарства).
А. Сміт «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1770) – основоположник наукової теорії про податки: «Податок – це тягар, накладений державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати».  

3-тій період розвитку податків з 19-20ст.: – становлення науково-теоретичних поглядів на податки (податки як інструмент макроекономічної стабілізації; як засіб державного регулювання економіки):
а) удосконалення систем оподаткування,
б) зменшенням кількості податків,
в) збільшення ролі права при їх встановленні та сплаті.
 
4-тий період розвитку податків – починаючи з 80-тих рр. 20 ст.:
а) більш глибше теоретичне обґрунтування всіх проблем податку;
б) проведення податкових реформ з метою гармонізації прямих і непрямих податків та стимулювання ділової активності.

платників – виробників чи власників, б) їх розмір залежить від

масштабів об’єкта оподаткування; (податок на прибуток):
особисті (за його рахунок, залежно від отриманого ним прибутку, враховують його платоспроможність),
реальні (з передбачуваного середнього доходу, що сплачується з реального майна);
непрямі: а) щодо цін на товари і послуги, б) розмір – прямо не залежить від доходів. (ПДВ, акцизний податок, мито)
 
За економічним змістом об’єкта оподаткування:
на доходи (податок із доходів ФО),
на споживання (непрямі податки),
майно (податки з власників ТЗ).
 
Залежно від платника:
з ЮО (податок на прибуток підприємств),
з ФО (податок на доходи ФО),
змішані (непрямі податки, податки на майно):
визначаються наявністю певних матеріальних благ (ТЗ, ділянка землі, нерухомого майна),
визначаються діяльністю платників (ПДВ, акцизний податок).
 

(ст. 9 ПК),
7 – податків, 7 – зборів, 4 –

інших платежів (зборів)
місцеві (ст. 10 ПК).
10.1. До місцевих податків належать:
10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
10.1.2. єдиний податок.
10.2. До місцевих зборів належать:
10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
10.2.3. туристичний збір.

Залежно від каналу надходження:
закріплені (за певним бюджетом),
регулюючі (різнорівневі; у різні бюджети).
 
Залежно від способу справляння:
часткові (кількісні) (врахування можливостей кожного платника і формування загальної величини податку як суми всіх),
розкладкові (репатріаційні) (нарахування на цілу корпорацію платників, які між собою розподіляють розмір податків).
 
Залежно від х-ру використання:
загального призначення,
цільові.
 
Залежно від періодичності справляння:
разові (один раз протягом визначеного часу – збір за першу реєстрацію ТЗ, податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування),
систематичні.

податків – податок установлюють законно обрані представники народу, тобто

законно сформований представницький орган; (підтвердження у ПКУ: ст. 4.2. (сплаті підлягають лише податки і збори, передбачені ПКУ); ст. 7.3. (встановлення та зміна будь-яких елементів юридичного складу податку регулюються лише ПКУ); 9.4. і 10.5. – загальнодержавні та місцеві податки і збори встановлюються і стягуються лише коли це передбачено ПКУ);
нецільовий: податок зараховується лише до бюджету (до позабюджетних фондів можуть зараховуватися не податки, а інші обов'язкові платежі); – але не є його єдиними джерелом (оскільки джерелом можуть бути: реєстраційні та ліцензійні збори; збори з населення);
податок обмежує право власності або інше законне володіння (господарське відання, оперативне управління) шляхом відчуження частини матеріальних благ на користь публічних утворень;
має вартісний (грошовий) характер;
базується на принципах:
однократності (один об’єкт може обкладатися податком одного виду лише раз за податковий період);
рівності (однаковий підхід до умов оподаткування будь-яких суб’єктів незалежно від форм власності);
універсалізації (загальність) (формування однакових умов і однакової частки відрахувань доходів незалежно від джерела одержання для всіх платників відповідно до своєї діяльності);
співмірності, регулярності, рівномірності;
наукового підходу (застосування новітніх досягнень науки у формуванні системи оподаткування).
є платежем, що має публічний характер;
адресність – надходить у бюджет та розподіляється відповідно до бюджетної класифікації: а) закріплення податку за певним бюджетом, б) розподіл його між бюджетами.

до бюджету:
податки та платежі податкового х-ру (збори, мито)
 
Загальні риси:
Обов’язковість

сплати.
Чітке надходження у бюджети та фонди.
Законодавча встановленість
Примусовий х-р вилучення.
Здійснення контролю єдиними державними органами.
Безеквівалентний х-р.
 
Відмінності:
за значенням (податкові – 80 % надходжень до бюджету);
за метою (податків – задоволення потреб держави, мито і збори – потреби установ);
за обставинами (податки – безумовні платежі; мито і збір у зв’язку з послугою);
за х-ром обов’язку (податки – чистий обов’язок; мито і збір – певна добровільність);
за періодичністю сплати (податки – періодичні) та дій (податки – чітко не пов’язуються з періодичністю дій);
безвідплатність (для податків) та відплатність (для мита і збору).
 
Збір – платіж за володіння особливим правом, отримання спеціальної вигоди.
Мито – плата за здійснення на користь платника юридично значимих дій.