Презентация на тему Народна Картина “Козак мамай”

в Україні. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна

зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не

найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козак Мамай, якого чорт спокушає до випивки. 19 ст.

завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на

картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і

навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.

Картина «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.

був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по

воді, що давало право простим людям шанувати його як святого і вішати у хаті його образ поряд з образами інших святих.

та експонує Український центр народної культури «Музей Івана Гончара».