Слайд 2
Життя та творчість Б.Д.Грінченка
Слайд 3
Грінченко Борис Дмитрович
(1863 -1910)
письменник, вчений, публіцист, громадський діяч
Мовби чарами повитий,
До безсмертної мети
Йшов він,впертий,працьовитий.
Падав…знов вставав іти,
Всі свої найкращі сили,
Гарт душі, усе, що мав,-
З ранніх літ і до могили,
Він на працю віддавав.
Слайд 4
” Всі думи і мрії – рідному
народові. Все життя – для рідного народу. І в
залежності від цього - вся філософія й мораль ”.
Слайд 5
***
Бувають люди, яких можемо назвати не
тільки витворами, але й творцями свого часу. Час поставив
їх на дорогу, власне, дав їм певний вихідний пункт; час показав їм тії болі, що на їх вони мають озиватися; час вложив їм у руки матеріал, з якого вони ліпитимуть свої витвори. Вони ніколи не йдуть по лінії найменшого опору, а немов навмисне, з протесту, вибирають собі найтяжчу дорогу, найбільш терням закидану та перешкодами обставлену,і простують нею .
Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня
1863року на хуторі Вільховий Яр Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами
прекрасного виявилися
у хлопця ще раннього
дитинства. Він багато
і натхненно читає.
Інтереси його різнобічні й ґрунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів,заохочувала до творчості.
І скоро, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам.
Слайд 8
З 1874 по 1879 рік Б.Грінченко навчається у
Харківському реальному училищі, де зближується з народницькими гуртками. Суворі
обставини дійсності змушують юнака дбати і про шматок хліба, і не зрікатися книжки. Здобута самоосвіта дозволила Б.Грінченку скласти іспити на звання народного учителя при Харківському університеті.
З 1881 року починається його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Учителювання Б.Грінченко поєднував з фольклорно-етнографічною, культурологічною, науковою та лінгвістичною справами. У цей час його різножанрові твори, підписані або власним прізвищем, або псевдонімом ( П.Вартовий, Василь Чайченко, Б. Вільхівський, Іван Перекотиполе).
у світ його поетичні збірки “ Пісні Василя
Чайченка ” (1884р.),” Під сільською стріхою ”(1886р),
” Під хмарним небом ” (1893р.),“ Пісні та думи ”(1895)
та інші.
З 1894 року Борис Дмитрович працює в Чернігівсь-
кому земстві. Важка й марудна робота забирала в письменника майже весь вільний час. Творчі миті потрібно було викроювати за рахунок сну ,відпочинку.
За час роботи у земстві Б.Грінченко пише дилогію “Серед темної ночі ”(1901р.), “ Під тихими вербами ” (1902р.), публікує п*єси “ Лісні зорі ” (1897р.), “Нахмарило ” (1897р.), “ Серед бурі ”(1899р.).
Б.Грінченко був людиною надзвичайно працелюбною. Палка любов до рідної землі, до свого народу змушувала його “ силуватися знаходити іскру світу там, де, здавалось, була сама темрява ”.
Слайд 11
Саме такими променями
справжнього народного єства стало видання його наукових розвідок «
Етнографічні матеріали , зібрані в Чернігівський і сусідніх з нею губерніях » у трьох томах
(1895 – 1899 рр), « З вуст народу»(1900р.),
“ Література українського фольклору ” (1777 – 1900рр.).
Слайд 12
Б. Грінченко відомий у багатьох
сферах української культури. Але серед його здобутків є праця,
яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим. Це “ Словарь української мови ”, створений і відредагований ним протягом двох з половиною років на початку XX cтоліття ( загальний обсяг слів -68 тисяч). Цей словник має для української науки і культури таке значення, як словник В.І.Даля для російської, словник Лінде для польської,словник Гебауера для чеської.
письменник перебирається до Києва. Тут разом з дружиною Марією
Загірною він трудиться над укладанням вершинної своєї праці – чотиритомного
“ Словаря української мови ”(1907-1909р.).
Словник Б.Д.Грінченка довгий час залишався джерелом існування в українській мові літери Г, що незаслужено була вилучена з нашого алфавіту на початку 30-х років і повернена в 90-х. Словник відбиває багатство виражальних засобів української мови XIX- початку XX cтоліття . Словник і досі не втратив свого значення, це цінний документ з історії та діалектології української мови.
Слайд 14
“ Він душу мав творця-
садівника…
Його терпляча, любляча
рука
Плекала ревно рідне древо
мови,
Зростивши вічне диво –
“ Словника…”
В.Олійник
Слайд 15
Ця праця здобула високу оцінку вітчизняних і зарубіжних
фахівців , а в 1906 році Російська Академія Наук
відзначила « Словник…» другою премією ім. М.Костомарова.
Слайд 16
Влітку 1891 року ряд національно
свідомих українців проголосили себе продовжувачами справи великого Кобзаря, створили
“ Братство тарасівців “. У своїй програмі вони проголошували:
“ Ми мусимо дбати про те, щоб українська
мова запанувала скрізь на Вкраїні:
в родині, в усяких справах,як
приватних, так і загально суспільних,
у громаді, у літературі і навіть у
зносинах з усіма іншими народами,
що живуть на Україні ”.
Головним змістом і смислом життя для Б.Грінченка стала боротьба за українську національну справу. Письменник глибоко
й повно, керуючись критерієм історичного підходу, обмірковує зміст і суть таких понять, як патріотизм, національна свідомість, українська інтелігенція, національна література..
Слайд 17
Не менш значущою для нас
є
педагогічна спадщина Б.Д. Грінченка.
Доля нечасто
усміхалася до цієї незвичайної людині.
Його робота народним учителем
почалась у 1881 році якій було
присвячено десять років життя.
Саме тоді , коли “ не вільно було друкувати ніяких українських
книжок до науки дітям чи дорослим ”.
Грінченко склав свій буквар під назвою
“ Українська граматика до науки читання й писання ”.
Письменник розповідав:
“ Я сам написав усю граматику друкованими літерами та й учив по ній читання й писання свою дитину і чужих дітей, щоб рідною мовою озивалася до їх наука .”
Слайд 18
У своєму букварі Грінченко
пропонує зразки косого письма малих та великих букв, а
також слів і фраз з ними. Вправи для письма подано послідовно , що, без сумніву, сприяло виробленню навичок правильного каліграфічного письма.
Хороший знавець фольклору, Б. Грінченко використав прислів*я, приказки. Загадки, народні вірші. Спеціально для граматики він написав невеликі оповідання за мотивами народних сюжетів. Цей матеріал дібраний з урахуванням педагогічної доцільності, спрямований на виховання чуйності, чесності, почуття дружби, поваги до праці та навчання. Б.Грінченко ознайомлює дітей з визначними іменами в український літературі. У підручнику вміщено вірші Т.Шевченка, Л.Глібова, Є.Гребінки.
Слайд 19
Літературна епоха, в яку жив і творив
видатний прозаїк, поет,вчений, педагог,
громадський діяч, видавець Борис Грінченко
– епоха
Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки
Слайд 20
Серед цих гігантів українського письменства найменш відомий саме
Борис Грінченко, мученик і водночас герой битви за життя,
який прожив, як і Тарас Шевченко, всього 47 років. Якась фатальна закономірність простежується в тому, що для нього “ Кобзар ” був особистим
“ евангеліем ”, в якому він черпав любов до свого народу.
Слайд 21
Аналіз шкільних програм з української
літератури дає підстави стверджувати , що в національній школі
учні середніх та старших класів мають можливість познайомитися з творами майстра слова Бориса Грінченка , який повертається до нас із забуття.
Слайд 22
В оповіданні “ Олеся ”
розповідається життя України в давні часи, розкрита відвага і
самопожертва Олесі,волелюбність діда Данила,типового представника українського народу.
Правдиве зображення бездушного укладу життя в сирітському будинку постають в оповіданні “ Дзвоник ”.
Твір письменника “ Без хліба ” вчить бути великодушними до ближнього.
Слайд 23
Учні мають змогу скласти
уявлення про поетичні
та
прозові твори письменника
Бориса Грінченка. Програмою
рекомендовані твори:
“ Грицько ”,
“ Екзамен ”,
“ Украла ”,
“ Під тихими вербами “,
“ Брат на брата ”,
“ Каторжна ”,
” Весняні сонети ”
та інші твори письменника.
Слайд 24
Як літературний критик Б.Грінченко визнавав тільки
діяльну любов до народу, підганяв усіх до праці.
“ Праця єдина з неволі нас вирве,
Нумо до праці, брати!
Годі лякатись. За діло святе
Сміливо будемо іти!”
Жанровий діапазон літературно-критичних праць письменника досить широкий: рецензії, проблемні статті,полемічні виступи в дискусіях, популярні нариси про окремих письменників, літературні матеріали у збірниках і альманахах, відгуки про художні твори в листах до друзів і знайомих тощо. Основне завдання української літератури Б.Грінченко вбачав у пробудженні національної і соціальної свідомості не тільки селянство,а й інтелігенцію та інші суспільні групи.
Слайд 25
Борис Грінченко увійшов в історію,культуру,
літературу України як оборонець її надбань,
інтересів, європейської
перспективи
розвитку.
У нього і літературний псевдонім був
промовистий, символічний “ Вартовий ”- той,
хто стоїть на сторожі,оберігає, охороняє.
Місія Б.Грінченка, істинного просвітителя
української нації, не завершилася по його
смерті . Після довгих років забуття він знову
повернувся до нас з великою інтелігентністю своєї душі,
винятковою працездатністю, щирим бажанням,
щоб і завдяки його зусиллям цей складний і
суперечливий світ став трохи кращим.
Слайд 26
« Він належав до неспокійних, вихроватих
натур, котрі кидаються на всі боки, заповнюють провалини, латають
, підтримують повалене, валять те, що поставлене не до ладу, будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук».
Іван Франко
Слайд 27
Всеукраїнське товариство « Просвіта » імені
Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених,
просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім’я України.