Українки
Ольга Косач – мати
Лесі
Українки.Псевдонім - Олена Пчілка
- Главная
- Разное
- Бизнес и предпринимательство
- Образование
- Развлечения
- Государство
- Спорт
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Религиоведение
- Черчение
- Физкультура
- ИЗО
- Психология
- Социология
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Что такое findslide.org?
FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.
Обратная связь
Email: Нажмите что бы посмотреть
Презентация на тему Презентація до 145-річчя від Дня народження Лесі України
Содержание
- 4. Петро Косач – батько
- 5. 9-ти річна Леся разом з братом МихайломЛеся у дитинстві 1878 р.
- 7. Будинок - музей у Колодяжному
- 11. Леся Українка «Надія»
- 12. Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, №
- 13. «Як дитиною, бувало…»Леся УкраїнкаЯк дитиною, бувало,Упаду собі
- 14. В лихім гуморі музаТак само,як і я,Прив’язана
- 17. Максим Славінський (24.08.1868 – 23.11.1945). Перше кохання Лесі Українки
- 19. Хто вам сказав, що я слабка,що я
- 20. ПОДОРОЖ ДО МОРЯ. ЛЕСЯ УКРАЇНКА В КРИМУ.
- 21. Сергій Мержинський (1870 – 1901)
- 22. «…я писала в таку ніч, після якої
- 23. І було горе ...І був відчай ...Уста
- 24. Климент Квітка(1880-1953)Чоловік Лесі Українки
- 29. О, не журися ти за тіло!Ясним
- 30. 1 серпня 1913 року Леся Українка померла
- 33. І, може, тоді завітає та доля жадана
- 34. Скачать презентацию
- 35. Похожие презентации
Петро Косач – батько Лесі УкраїнкиОльга Косач – мати Лесі Українки.Псевдонім - Олена Пчілка
Слайд 12 Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, № 22,
стор. 186. Передруковано у збірці «На крилах пісень», 1893,
стор. 11 – 12, з деякими різночитаннями.Автограф не зберігся.
Слайд 13
«Як дитиною, бувало…»
Леся Українка
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на
лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що,
болить?» – мене питали,Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
2.02.1897
Слайд 14
В лихім гуморі муза
Так само,як і я,
Прив’язана за
ногу
Фантазія моя.
Вернусь на грунт «реальний»
До ближніх, власних справ!
Вночі тепер
сплю мало.А ледве сліз не ллю,
А вдень зо всієї сили
Об землю лихом б’ю…
Слайд 19
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся
долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули,
раз я завелажалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,
чи хто цвіте, чи в’яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти –
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
Слайд 22 «…я писала в таку ніч, після якої вірно
довго буду жити, якщо вже тоді жива залишилась. І
писала, навіть не вичерпавши скорботи, а в самому її апогеї…»
Слайд 23
І було горе ...І був відчай ...
Уста говорять
:”Він навіки загинув!”
А серце каже :”Ні, він не покинув”.
Ти
чуєш як бринитьСтруна якась тремтяча?
Тремтить – бринить, немов сльоза гаряча,
Тут в глибині і б’ється враз зі мною:
- “Я тут, я завжди тут , я вся з тобою!”
І кожний раз, коли почне бриніти,
Тремтять в моєму серці тії квіти ,
Що не хотів їх у труну ховати,
Тремтять і промовляють враз зомною
“Тебе нема, але я все з тобою.”
Слайд 29
О, не журися ти за тіло!
Ясним вогнем
засвітилось воно,
Чистим, палаючим, як добре вино,
Вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий,
пухкий попілецьЛяже, вернувшися, в рідну землицю,
Вкупі з водицею зростить вербицю, -
Стане початком тоді мій кінець.
Слайд 33 І, може, тоді завітає та доля жадана До нашої
