Слайд 2
ОПИСОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ
Положення тіла людини
Площинна класифікація положень та
руху
Фронтальна площина або плоскість
Сагітальна
Горизонтальна
Анатомічна стійка
Фізіологічна стійка
Слайд 3
ФРОНТАЛЬНА ПЛОЩИНА
Передньо-задня плоскість
Рухи - приведення, відведення
Обертання рухів
відбуваються довкола сагітальної Z осі
Сагітальна площина
Середньо-сагітальна плоскість
Рухи - згинання,
розгинання
Обертання рухів відбувається довкола фронтально X осі
Горизонтальна площина
Поперечна плоскість
Рухи - ротація (зовнішня та внутрішня)
Обертання рухів відбувається довкола вертикальної Y осі
Слайд 5
Вентральний — черевний.
Дорсальний — спинний.
Каудальний — хвостовий, що розташовується ближче до
хвоста або до заднього кінця тіла.
Краніальний — головний, що розташовується
ближче до голови або до переднього кінця тіла.
Латеральний — далі від середньої площини
Медіальний — ближче до середньої площини .
Проксимальний — ближній до тулуба.
Дистальний — дальній від тулуба.
Слайд 7
ЗГИНАННЯ – FLEXION
РОЗГИНАННЯ - EXTENSION
ВІДВЕДЕННЯ – ABDUCTION
ПРИВЕДЕННЯ - ADDUCTION
Слайд 9
РОТАЦІЯ – ROTATION
ВНУТРІШНЯ РОТАЦІЯ – INTERNAL ROTATION
ЗОВНІШНЯ
РОТАЦІЯ – EXTERNAL ROTATION
СУПІНАЦІЯ - SUPINATION
ПРОНАЦІЯ - PRONATION
Слайд 11
ЛІКТЬОВА ДЕВІАЦІЯ - ULNAR DEVIATION
ПРОМЕНЕВА
ДЕВІАЦІЯ - RADIAL DEVIATION
Слайд 12
РЕТРАКЦІЯ – ЗВЕДЕННЯ ЛОПАТОК
ПРОТРАКЦІЯ – РОЗВЕДЕННЯ ЛОПАТОК
Слайд 14
ПОСЛІДОВНІСТЬ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО
Скарги.
Анамнез захворювання (механізм травми).
Огляд, пальпація, перкусія,
аускультація.
Функціональні тести, функціональні індекси.
Визначення об’єму активних і пасивних рухів
у
суглобах.
Визначення довжини кінцівок та їх сегментів, м’язової
сили, функціональних порушень.
Слайд 17
АНАМНЕЗ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
характер початку процесу: гострий чи
хронічний
поодинокий чи множинний характер ураження кісток та суглобів
зміни в
інших органах та системах
час появи шкірних висипань, деформації, прогресування,
особливості та ефективність попереднього лікування.
Анамнез при дистрофічних процесах
особливості перебігу захворювання
біль (при навантаженні, в спокої)
тривалість перебігу хвороби та змінами анатомічного і функціонального характеру.
Анамнез при травматичних ураженнях.
механізм травми (прямий, непрямий (опосередкований))
обставини травми (виробнича, побутова, спортивна та інше)
час травми.
Слайд 22
ПРИ ОБСТЕЖЕННІ ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ НАСТУПНІ ДАНІ:
Який
механізм впливу травми на орган, органи, сегмент, на організм
у цілому і які ушкодження при даному механізмі найбільш імовірні.
Які конкретні морфологічні ушкодження мають місце.
Які функціональні порушення органів і систем.
Які із знайдених ушкоджень і функціональних порушень мають домінуюче значення в стані постраждалого..
Слайд 23
ОГЛЯД
Розрізняють
активне, пасивне та вимушене положення.
При огляді звертають увагу
на положення тулуба, кінцівок і голови по відношенню до
орієнтовних площин, тобто визначають поставу.
Слайд 24
ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ПОСТАВИ ЗВЕРТАЮТЬ УВАГУ НА ФОРМУ СПИНИ
СПИНА
МОЖЕ БУТИ:
Гармонічна з фізіологічним шийним та поперековим лордозами та
відповідним кіфозом грудного і крижово- куприкового відділів хребта.
Плоска спина. Фізіологічні вигини хребта згладжені
при збереженому шийному лордозі.
Сутула спина. Кіфоз грудного відділу посилений, лордоз поперекового відділу сплощений, плечовий пояс зміщений вперед, грудна клітина також сплощена, лопатки крилоподібно вистоять.
Кругловигнута спина. Таз значно нахилений вперед, внаслідок чого посилений поперековий лордоз, компенсаторно збільшений кіфоз грудного відділу хребта.
Сколіотична постава. Викривлення хребта у фронтальній площині з відсутністю ротації (поворот по вісі) та торсії (скручування) тіл хребців.
Слайд 26
ОГЛЯД
ДОСЛІДЖЕННЯ ХОДИ
Кульгавість - це зміна ритму руху внаслідок
вертикального розгойдування тіла.
Розрізняють:
Збережлива (больову, щадну) кульгавість. Хворий внаслідок больових
відчуттів повністю не навантажує уражену кінцівку, оберігає її при ході, спираючись на неї короткочасно, користується допоміжними засобами опори.
Незбережлива кульгавість. Виникає при вкороченні кінцівки чи анкілозах і не супроводжується больовим синдромом.
Слайд 27
ОГЛЯД
Виділяють наступні типові розлади ходи:
качина хода - тулуб
відхиляється то в один то в інший бік. Спостерігається
при двобічному вродженому вивиху стегон, двобічній (coxa vara) та інших.
підстрибуюча хода - обумовлена подовженням нижньої
кінцівки .
пірнаюча хода - тулуб розгойдується в один бік. Виявляється при однобічному вродженому вивиху стегна.
паралітична хода - зустрічається при ізольованих паралічах,
парезах окремих м"язів.
спастична хода - спостерігається при підвищенні м'язового
тонусу, при спастичних паралічах.
Слайд 28
ПРАВИЛА ОГЛЯДУ ХВОРОГО:
Ніколи не слід обмежуватись оглядом тільки
тієї ділянки тіла на яку скаржиться хворий;
Основним критерієм у
визначенні наявності і ступеня патології має бути здорова кінцівка та її сегменти, з якими слід порівнювати змінені ділянки (порівняльний огляд).
Слайд 29
ОГЛЯД ТУЛУБА
При огляді спереду звертають увагу на: розташування
на одному рівні надпліч, реберних дуг, остей клубових кісток,
симетрію трикутників талії.
Слайд 30
ЛІЙКОПОДІБНА ДЕФОРМАЦІЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Слайд 32
ОГЛЯД ТУЛУБА
При огляді ззаду звертають увагу на: лінію
остистих відростків, стояння нижніх кутів лопаток, наявність реберного горба,
рельєф м’язів.
Слайд 35
ОГЛЯД ТУЛУБА
При огляді збоку звертають увагу на: викривлення
хребта у
сагітальній площині (грудний кіфоз, поперековий лордоз).
Слайд 36
ОГЛЯД КІНЦІВОК
Огляд кінцівки проводять порівняльно оцінюючи її із
симетричною кінцівкою.
Особливу увагу звертають на зміну форми та положення
кінцівки.
Слайд 37
ОГЛЯД ВЕРХНІХ КІНЦІВОК
Зміна вісі кінцівки у суглобі чи
на протязі діафіза у фронтальній
площині називають варусною або вальгусною
деформацією.
Вісь верхньої кінцівки
Вальгус Варус
Слайд 38
ОГЛЯД НИЖНІХ КІНЦІВОК
Вісь нижньої кінцівки
Вальгус
Варус
Слайд 39
ВАЛЬГУСНА ДЕФОРМАЦІЯ НА РІВНІ
КОЛІННИХ СУГЛОБІВ
Слайд 43
ОГЛЯД КІНЦІВОК
Зміна вісі кінцівки на протязі діафіза чи
суглобі у сагітальній площині називають рекурвацією та антекурвацією.
Слайд 44
Genu antecurvatum
Genu recurvatum
Слайд 45
ПАЛЬПАЦІЯ
При місцевому обстеженні можливо визначити низку важливих даних.
Зміни
місцевої температури.
Місцева болючість - визначається легким натисненням. Здійснюється об’єктивізація
больового синдрому (характер, тривалість, іррадіація при вісьовому навантаженні та ін.).
Стан шкірних покривів - визначається їх рухомістю над ураженою ділянкою, товщиною шкірної складки, наявністю підшкірних абсцесів чи гематоми, набряком та ущільненням підшкірної клітковини та іншим..
Слайд 46
Пальпаторне визначення положення суглобових кінців та окремих кісткових
виступів.
Трикутник Гюнтера
Лінія Гюнтера
Лінія Маркса
Слайд 47
Визначення стану сухожилків, слизових сумок, периферичних нервів.
Визначення наявності
синовііту, гемартрозу..
Слайд 48
Визначення патогномонічних (специфічних) симптомів
пошкоджень структур опорно-рухового апарату.
Пальпація під
час оперативних втручань..
Слайд 49
КІЛЬКІСНА ОЦІНКА СУГЛОБОВОГО СИНДРОМУ
Суглобовий синдром являє собою комплекс
симптомів ураження суглобів при різних хворобах і патологіях. У
пацієнта спостерігаються сильні болі, ознаки запалення у вигляді припухлості, місцевої гіпертермії і гіперемії, при цьому суглоби деформуються і втрачають функціональність.
Причинами суглобового синдрому стають:
інфекційні запалення суглобів (реактивні або ревматичні артрити),
дегенеративно-дистрофічні процеси в хрящах (деформуючий остеоартроз),
системні захворювання (подагра),
імунні патології (ревматоїдний артрит).
Слайд 50
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТЕСТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУГЛОБОВОГО СИНДРОМУ
Рахунок болю (РБ)
– сумарний числовий вираз болю при оцінці його хворим
за трибальною системою для 76 суглобів;
Суглобовий індекс – сумарний числовий вираз болю в усіх 76 суглобах, що виникає у відповідь на стандартне натискання на кожний суглоб у ділянці його суглобової щілини. СІ оцінюється за болючістю при пасивних і активних рухах.
Індекс припухлості суглобів (ІП);
0 – відсутність болю;
1 - відчуття незначного болю при пальпації;
2 – відчуття болю середньої інтенсивності (хворий морщиться);
3 – сильний біль, хворий різко морщиться і відсувається від дослідника.
Тривалість ранкової скутості – виражена в годинах чи хвилинах;
Тест – час проходження відстані 15 м (по прямій).
Слайд 51
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ІНДЕКС ЛІ
Функціональний індекс Лі – визначається за
допомогою опитувальника, що вміщує 17 запитань, які з'ясовують можливість
виконання певних елементарних побутових дій із врахуванням участі різних груп суглобів.
Максимально можлива сума балів при визначенні функціонального індексу Лі дорівнює 51. тобто, чим більша величина функціонального індексу, тим більше виражені функціональні порушення у хворого. Даний індекс дає змогу визначати глибину уражень різних груп суглобів.
Слайд 52
Опитувальник для визначення індексу Лі
Слайд 53
Сумарний індекс Лекена (індекс тяжкості для коксартрозу)
Слайд 54
Сумарний індекс _______ балів.
Градація відповідей: вільно – 0;
з певними утрудненнями – 1; неможливо – 2.
Важкість коксартрозу:
1-4 балів – слабка; 5-7 балів – середня; 8-10 балів – виразна; 11-12 балів – істотна; більше 12 балів – різко виражена.
Слайд 55
Сумарний індекс Лекена (індекс тяжкості для гонартрозу)
Слайд 56
Сумарний індекс _______ балів.
Градація відповідей: вільно – 0;
з певним утрудненням – 1; неможливо – 2.
Важкість гонартрозу:
легкий – від 1 до 4; помірний – від 5 до 7; важкий - від 8 до 10; дуже важкий – від 11 до 12; вкрай важкий – більше 12.
Слайд 57
Стенфордська анкета оцінки здоров’я хворого на ревматоїдний артрит
Слайд 58
ДЛЯ ЧОГО ВИКОРИСТОВУВАТИ?
Оцінка стану в початковому стані
• Виявлення уражень
• Визначення лікування
Чи є лікування
успішним?
• Письмовий опис прогресу
Слайд 59
ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ
Кожного разу вимірюйте в той самий
спосіб
Співставте це з довгостроковою метою
Якщо немає опублікованих
нормальних значень Випробуйте на собі або колезі
Очікуйте покращення
Наскільки є «покращення?"
Слайд 60
ЧИ Є ЗМІНА ІСТОТНОЮ?
Мінімальна виявлена зміна
•
Найменша зміна, яка не пов'язана з помилкою вимірювання
•
Підрахована статистично
Мінімальна клінічно важлива різниця
• Найменша зміна, яку пацієнт буде сприймати, як корисну
• Обстежена пацієнтом, сім‘єю та / або фізичним терапевтом
• Не доступна для всіх засобів вимірювання
Порогова оцінка
• Рівень, при якому функція або активність піддається впливу