Презентация на тему Сучасний стан онкологічної служби в Україні. Організація онкологічної допомоги. Диспансеризація та облік онкологічних хворих

(канцерогенез).
4.Клініко-анатомічні класифікації раку.
5.Структура та режим роботи онкологічного диспансеру, онкологічного

кабінету поліклініки.
6.Канцерреєстр.
7.Правила ведення документації.
8..Формування клінічних груп для диспансерного спостереження.

– патологічний утвір, що розвивається без видимих причин шляхом

неконтрольованого розмноження різних клітин організму (автономний ріст), що відрізняються своєю будовою (поліморфізм) та особливістю росту (атипія клітин).

випадків захворювання на рак (щодня 400 хворих!).
З виявлених 160 тис.

хворих протягом року помирає 100 тисяч.

в тому, що вони не спроможні вичерпати ресурс поділу.
Роботами

Хейфліка з'ясовано, що у кожній клітині закладена генетична програма, яка обмежує кількість її поділів.
Наприклад, фібробласти, взяті від здорового новонародженого і перенесені на культурне середовище, можуть дати максимум 50 подвоєнь маси, а потім перестають ділитися і гинуть. Це число називають лімітом Хейфліка.
Пухлина клітини внаслідок генної соматичної мутації втрачає цю обмежуючу програму і починає ділитися безмежно, уникаючи старіння.

Хронічна виразка шлунку з малігнізацією

Стадії канцерогенезу:
Трансформація − експресія клітинного онкогена
Промоція − розмноження клітин
Прогресія − розвиток пухлини в бік озлоякіснення

пухлинних клітин виходять за межі фізіологічного діапазону коливань; вони

набувають як більших, так і менших розмірів, а також невластивої нормальним клітинам форми
Співвідношення між цитоплазмою і ядром зсувається на користь ядра в результаті його збільшення

який пояснюється нагромадженням в них нуклеїнових кислот -Збільшення кількості ядерець,

міграція їх у цитоплазму і навіть за її межі

зменшення розмірів
- стоншення мембран мітохондрій
- зменшення кількості крист
- стоншення

крист
Зміни рибосом:
- дифузне розташування
- втрата зв’язків з ендоплазматичною сіткою

структур; наприклад, значно більше, ніж у нормальних тканинах, коливаються

за цими показниками залозисті фолікули в аденокарциномах, вогнища окостеніння в остеосаркомах
- повна втрата пухлиною морфологічних ознак, які вказуютьна походження її з певної диференційованої тканини.

фізичних або хімічних властивостей може викликати незворотні зміни або

пошкодження в тих частинах генетичного апарату, які здійснюють гомеостатичний контроль над соматичними клітинами (ВООЗ)

Канцерогени
хімічні
фізичні
біологічні

3,4-бензпірен
1,2,5,6-дибензантрацен
9,10-диметил-1,2-бензантрацен

20-метилхолантрен
2. Ароматичні аміни і аміди
моноазобензол
2-амінофлюорен
2-нафтиламін
хлорнафазин
бензидин
3. Нітрозаміни і нітрозаміди
N,N-диметилнітрозамін
N-нітрозопіролідин
N-нітрозометиланілін
N-нітрозоморфолін
N-метил- N-нітрозосечовина

виробництв
в’ялені і пересмажені продукти

Речовини з поліциклічною структурою проявляють переважно

місцеву канцерогенну дію.
Якщо їх наносити на шкіру, виникає рак, якщо вводити під шкіру - саркома.
Поліциклічні ароматичні вуглеводні виділяються з організму різними органами, тому виникають пухлини цих органів - нирок, шкіри, молочних залоз.

тканин
Кольоровий друк в поліграфії
Деякі косметичні засоби
Кольорова фотографія
Синтез лікарських речовин

Канцерогенна

дія азо- і аміносполук проявляється при введенні їх у травний канал, під шкіру або при змащуванні шкіри.
Пухлини виникають з органах, віддалених від місця введення, найчастіше - в печінці, сечовому міхурі, кишечнику, нирках.

барвників, ліків, полімерів
антикорозійні засоби
розчинники фарб

Вони викликають різноманітні пухлини печінки,

сечового міхура, стравоходу, легень, нервової системи у 40 видів тварин.
Канцерогенність їх для людини не доведена, але експериментальні дані викликають онкологічну настороженість.

попередників і нітрозуючих агентів - нітритів, нітратів, окислів азоту.

У дослідах на тваринах показано канцерогенний ефект комбінації нітриту натрію з деякими пестицидами.

Нітрозосполуки можуть потрапляти в організм також у готовому вигляді разом з деякими продуктами харчування і тютюновим димом.
Нітрити широко використовуються як консерванти харчових продуктів.
Під їх впливом може відбуватися спонтанне нітрозування вторинних амінів і утворення нітрозосполук з канцерогенною активністю.

1910
2. Фіброма Шопа у кроликів - 1932
3. Папілома Шопа

у кроликів - 1934
4. Фактор молока Бітнера - 1936
ЛЮДИ:
1. Лімфома Беркіта – Центральна Африка
2. Назофарингеальний рак –Китай
3. Рак шийки матки

має різко виражені канцерогенні властивості.
Гриб паразитує на кукурудзі, рисі,

яйцях, порошковому молоці, земляному горіху (арахісі).
Викликає розвиток пухлин печінки.
Гриб Aspergillus nidulans синтезує стеригматоцистин.

Aspergillus flavus

вони, як вода через лійку, повинні пройти через одне

«критичне русло» - ДНК і залишити в ній слід, тобто пошкодження. Це пошкодження - особливе.
Воно тільки тоді приведе до перетворення нормальної клітини у пухлинну (тобто до трансформації), якщо буде локалізуватися не в будь-якій довільній ділянці ДНК, а саме в тій ділянці, де розташовані гени, які контролюють ріст і диференціацію клітини.

для всіх пухлин, незалежно від того, якими канцерогенами вони

викликані - хімічними, фізичними чи біологічними.

Хімічні агенти дають переважно точкові мутації, іонізуюче проміння - переважно хромосомні, а ретровіруси вклинюють у молекулу ДНК клітини додаткові гени, серед яких є й онкогени.
Таким чином, пошкодження ДНК можна розглядати як молекулярну основу усіх наступних процесів, які перетворюють нормальну клітину в трансформовану.
Пошкодження ДНК - це спільний знаменник, до якого зводиться дія усіх відомих канцерогенів.

які ліквідовують канцерогенні фактори
Ферменти репарації ДНК
Спеціальні гени-репресори клітинного поділу
Гени-репресори

вірусного геному
Знищення мутованих клітин

Отже, організм ліквідовує мутацію в клітині або саму мутовану клітину – пухлина не розвивається !!!

імунні реакції, що здійснюються Т- і В-лімфоцитами проти пухлинних

клітин, якщо на цих клітинах є антигени

Неадаптаційні механізми (здійснюються без участі антитіл):
природні кіллери (NK)
фактор некрозу пухлин (ФНП) лімфоцитів, який руйнує клітини і судини пухлин і дія якого підсилюється γ-інтерфероном
лімфоїдний токсин (ЛТ) лімфоцитів
цитотоксичний фактор природних кіллерів
лізосомні ферменти лейкоцитів

до лікування)
T(tumor)-первинна пухлина
T in situ-преінвазивний,внутрішньоепітеліальний рак.
Т1а-мікроінвазивний рак
Т1-перша стадія раку
Т1-Т4(мають

індивідуальні характеристики для кожного органа,беруться до уваги розміри пухлини,глибина проростання стінки і сусідніх органів)
N(nodulus)-регіонарні лімфатичні вузли
N0- лімфатичні вузли не збільшені,нормальні.
N1-3-ураження реґіонарних лімфовузлів метастазами раку.
М(metastasis)-ураження віддалених лімфатичних вузлів.
М0-відсутність
М1-наявність віддалених метастазів.

даних операційного препарату)
Патогістологічне дослідження:визначає ступінь морфологічної диференціації пухлини,тобто її

подібність чи неподібність до нормальної тканини.

Ступені диференціації:
G1 (високо диференційована пухлина,нагадує нормальну структуру органа в якому є)
G2 (середній ступінь диференціації)
G3 (низький ступінь диференціації)
G4 (недиференційована пухлина,втрачає органну морфологію,визначити належність до певного органа неможливо)

2см,поодинокі рухомі метастази в сусідні лімфовузли.
ІІІ стадія:пухлина більше 5

см,проростає в навколишні тканини,метастази в реґіонарних лімфовузлах як малорухомий конгломерат.
ІVстадія:пухлина з віддаленими метастазами.

клітин в організмі розрізняють :доброякісні та злоякісні пухлини.
2. За

видом тканини : епітеліальні, сполучнотканинні, м’язові, судинні, нервові та змішані.
3. За локалізацією: рак легень, шлунка, шкіри, печінки та ін.

на шкірі, слизовій оболонці (шлунка, кишечника, сечового міхура).
Епідермальні

кісти – це порожнисті, мішкоподібні утвори, що виникають внаслідок проникнення в глибину тканин невеликих частин шкіри в період ембріонального розвитку (дермоїди, тератомами).
Атерома – ретенційна кіста, яка виникає при закупорці вивідної протоки сальної залози і накопичення її секрету.
Аденома – це пухлина, яка утворюється із залозистої тканини.
Фіброма – доброякісна пухлина із сполучної тканини.
Ліпома – доброякісна пухлина, що розвивається з жирової тканини.
Хондрома – пухлина, що розвивається з хрящової тканини.
Остеома – пухлина, що розвивається з кісткової тканини.
Ангіома –розвивається з кровоносних (гемангіома) судин.
Міома – пухлина, що розвивається з м’язової тканини.
Невринома – зі шванівської оболонки периферичних нервів

90 % від усіх злоякісних пухлин, виникає з епітеліальної тканини

(аденокарцинома, плоскоклітинний рак і т. ін.).

Саркома - злоякісна пухлина із сполучнотканинних структур і других тканин мезенхімального походження (кісткова, судинна, м’язова).Таку назву ці пухлини одержали тому, що на розрізі мають вигляд риб’ячого м’яса (“саркос” – м’ясо).

удосконалення онкологічної допомоги населенню України"
.Основні завдання онкологічного закладу:
- надання

кваліфікованої консультативної та лікувальної допомоги (амбулаторної та стаціонарної) хворим на злоякісні новоутворення;
- додержання стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих;
- організаційно-методичне керівництво роботою районних онкологів в межах адміністративної території щодо організації обліку онкологічних хворих та диспансерного нагляду за ними;
--спеціалізація та підвищення кваліфікації медпрацівників;
-систематичний аналіз захворюваності і смертності в регіоні,вияснення причин пізньої діагностики і розробка заходів щодо їх усунення;
-диспансеризація груп ризику;

в області (місті) ,забезпечення функціонування на базі обласного онкологічного

диспансеру обласного канцер-реєстру, постійний контроль за своєчасністю та якістю надходження в канцер-реєстр первинних облікових документів на онкологічних хворих;

- здійснення разом з головними штатними та позаштатними спеціалістами регіональних управлінь охорони здоров`я координації діяльності закладів охорони здоров’я з питань впровадження і виконання скринінгових програм щодо виявлення передпухлинної патології та ранніх форм раку;

- раціональне використання коштів на безоплатне лікування онкологічних хворих у стаціонарах та в амбулаторних умовах;
- визначення щорічної потреби онкологічного диспансеру в сучасному обладнанні, протипухлинних препаратах та в інших лікувальних засобах, складання відповідних заявок на них;

стаціонаром;
 діагностичні відділення і кабінети, в тому числі централізована цитологічна,

патологоанатомічна та імуногістохімічна лабораторії;
 стаціонар, ліжкова потужність та структура якого визначаються рівнем онкологічної захворюваності, кількістю населення, що обслуговується;
 відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії;
-інформаційно-аналітичний відділ

злоякісні новоутворення і з підозрою на них у профільних

спеціалістів;
організація диспансерного нагляду за хворими на злоякісні новоутворення на території діяльності кабінету;
- здійснення обліку всіх хворих на злоякісні новоутворення, які постійно проживають на території діяльності кабінету;
- контроль за своєчасним направленням у 3-денний термін в обласні канцер-реєстри повідомлень про кожен випадок злоякісного новоутворення;
- звіряння списків онкологічних хворих з даними обласних канцер-реєстрів (щомісячно) на основі реєстраційних карт для забезпечення повноти обліку;
- ведення карт диспансерного нагляду (ф. № 030-6/о) із зазначенням термінів проведення диспансерних оглядів онкологічних хворих, перебування їх на стаціонарному лікуванні.

направлення в 3-денний термін в обласні канцер-реєстри при онкологічних

диспансерах "Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення" (ф.№ 090/о) кожним лікарем, який його виявив, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності лікувального закладу;
- направлення в 10-денний термін в обласний канцер-реєстр "Виписки із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення" (ф. № 27-1/о) кожним лікувально-профілактичним закладом, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності;

Основні завдання:
накопичення персоніфікованої інформації про онкологічних хворих, що надходить з лікувальних закладів ,перевірка її повноти та якості;
забезпечення конфіденційності персоніфікованої інформації;
реєстрація інформації про проведене лікування та життєвий статус онкологічних хворих, щорічна переєстрація хворих;

яких під час профілактичних оглядів виявлено процеси,підозрілі до передпухлинних

захворювань,підлягають подальшому поглибленому обстеженню амбулаторно до 7 днів .

2.Медична картка стаціонарного хворого(форма №003/о)

3.Контрольна карта диспансерного нагляду (форма №30-6/о) Хворих х передпухлинними і пухлинними захворюваннями беруть на диспансерний облік.

4.Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення(форма №090-о)Надсилається терміном до 3 днів в онкозаклад за місцем проживання.

5.Протокол про виявлення у хворого занедбаної форми злоякісного новоутворення(форма №027-2/о)Складається на кожного хворого з вперше в житті встановленим діагнозом злоякісного новоутворення в 4 ст.,а при візуальних його локалізаціях-в 3 стадії.

анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої цим наказом;
• антропометричні

вимірювання (ріст, вага);
• вимірювання артеріального тиску;
• пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок з 18 років (при відсутності патології — 1 раз на 3 роки), у дівчат з 15 років (за їх поінформованою згодою) — пальцьове ректальне або бімануальне обстеження;
• вимірювання гостроти слуху;
• вимірювання гостроти зору;
• аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);
• аналіз сечі на білок;
• ЕКГ (з 15 років — щороку);
• вимірювання внутриочного тиску (після 40 років);
• рентгенологічне обстеження органів грудної клітини — 1 раз на 2 роки;
• маммографія жінкам (з 40 років — 1 раз на 2 роки);
• УЗД простати чоловікам (з 40 років — 1 раз на 2 роки);
• пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років);

— особи, які не пред’ являють жодних скарг, в

анамнезі та огляді яких не виявлено хронічних захворювань або порушень функції окремих органів та тканин.
2) практично здорові (Д II) — особи, які мають в анамнезі гостре або хронічне захворювання, але не мають загострень протягом декілька років;
3) хворі, які потребують лікування (Д III),
• особи з компенсованим перебігом захворювання, рідкими загостреннями, нетривалою втратою працездатності;
• особи з субкомпенсованим перебігом захворювання, частою та тривалою втратою працездатності;
• особи з декомпенсованим перебігом захворювання, стійкими патологічними порушеннями, що призводять до стійкої втрати працездатності.

на злоякісне новоутворення.
Іб-хворі з передпухлинними захворюваннями.
ІІ-хворі із злоякісними новоутвореннями,що

підлягають спеціальному лікуванню.
ІІа- хворі із злоякісними новоутвореннями,що підлягають комбінованому лікуванню,основним компонентом якого є радикальне хірургічне втручання.
ІІІ-практично здорові особи після проведеного радикального лікування.
ІV-хворі з розповсюдженими формами злоякісних новоутворень,що підлягають паліативному чи симптоматичному лікуванню.