Презентация на тему Організації життєзабезпечення населення, яке постраждало від НС. Принципи організації МТЗ заходів ЦЗ

ЦЗ. Органи та служби, які їх виконують. Заходи, що

виконуються адміністрацією СГ завчасно з метою створення умов для виживання населення, яке може опинитися у зонах лиха та осередках ураження.
2.Загальні принципи створення, використання і поповнення запасів матеріальних резервів.
3. Заходи щодо задоволення мінімуму життєвих потреб населення, яке постраждало від НС, реалізація його соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

– VІ “Кодекс цивільного захисту України”
від 24.01. 1997 р.

№15/97 “Про державний матеріальний резерв” (із змінами від 1. 12.2006 р. №424 – У);
від 24. 02. 1994 р. №4004 “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Постанови кабінету міністрів України.
від 19.08 2002 №1200 “Про затвердження порядку забезпечення населення і О/с формувань ЦЗ засобами РХЗ”.
від 26.06.№444 “Про порядок здійснення навчання населення діям у НС”.
- від 30.10.2013 №841 Про затвердження порядку евакуації населення у разі загрози виникнення або виникнення НС техногенного або природного характеру”.

взаємопов'язаних за часом, ресурсами і місцем проведення силами і

засобами системи цивільного захисту заходів, спрямованих на створення і підтримання умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров'я людей у зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованих за нормами і нормативами, розробленими та затвердженими у встановленому по­рядку.

Організація
життєзабезпечення
населення
здійснюється:

Постійно діючими органами управління ЄДС ЦЗ

Вирішення проблеми життєзабезпечення населення, особлио на початковому етапі ліквідації надзвичайної ситуації, є одним з першочергових завдань органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів управління системи цивільного захисту на всіх рівнях.

1. Заходи щодо організації життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях

Безпосереднє життєзабезпечення населення здійснюється силами і засобами служб ЦЗ областей, інших адміністративно-територіальних утворень, на території яких виникла надзвичайна ситуація. Спеціальні служби ЦЗ – комунальні, торгівлі, громадського харчування, енергетики, транспорту тощо

Під час здійснення заходів щодо життєзабезпечення органи управління єдиної системи цивільного захисту (комісії ТЕБ та НС, органи управління МНС узгоджують і координують дії служб забезпечення, організовують їх взаємодію, визначають потребу в ресурсах, приймають рішення щодо використання цих ресурсів, контролюють повноту і своєчасність заходів життєзабезпечення

з:
- особливостей району (області);
- наявності потенційно-небезпечних об’єктів;

видів стихійних лих, можливих на території
області, району, підприємства;
- по кожному виду НС окремо.

Вихідними даними для планування та організації життєзабезпечення населення в зоні надзвичайної ситуації є:
- прогноз обстановки, яка може скластися на території внаслідок землетрусу, повені (паводку), інших стихійних лих, аварій на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах;
- прогнозована чисельність і структура можливих санітарних втрат населення;
- потреба населення у видах першочергового життєзабезпечення у разі виникнення надзвичайної ситуації;
- тривалість періоду проведення заходів щодо життєзабезпечення.

Планування і здійснення заходів з підготовки територій до організації першочергового життєзабезпечення населення проводяться завчасно з урахуванням економічних, природних та інших характеристик, особливостей території і ступеня небезпеки для населення можливих надзвичайних ситуацій, характерних для кожної території.

діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та

виникненні НС;
- захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
забезпечення населення питною водою, продтоварами і предметами першої необхідності;
захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та
біологічного зараження (забруднення);
житлове забезпечення і працевлаштування;
комунально-побутове обслуговування;
медичне обслуговування;
навчання населення способів захисту і дій в умовах НС;
розробку та своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та
бактеріологічного зараження;
санітарну обробку;
знезараження (обеззараження) територій, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини,
матеріалів та готової продукції;
підготовку сил та засобів та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах
лиха та осередках ураження;
забезпечення населення інформацією про характер та рівень небезпеки, заходи безпеки та
порядок поведінки;
морально-психологічну підготовку та заходи щодо підтримання психологічної стійкості людей в
НС;
заходи, які спрямовані на попередження, виникнення або послаблення неприємних для людей
екологічних наслідків НС та інших заходів.

пріоритетності заходів:
проведення рятувальних та інших

невідкладних робіт;
надання допомоги постраждалим від
НС;
забезпечення водою, продуктами
харчування, одягом, предметами
першої необхідності населення у зоні
стихійного лиха;
можливе послаблення наслідків
надзвичайної ситуації.

заповідників, природних національних парків, ботанічних
садів та водоохоронних

смуг;
в зонах охорони гідрометеорологічних станцій;
на землях зелених зон міст;
на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними
залишками;
у небезпечних зонах, зонах відвалів породи вугільних та сланцевих шахт;
у сейсмічно небезпечних районах і зонах, безпосередньо прилеглих до
активних розломів;
в охоронних зонах магістральних продуктопроводів;
поблизу державних стратегічних воєнних об'єктів;
у населених пунктах, які відселяються;
у районах, які підлягають впливу ураганів, тайфунів та смерчів;
у районах, де вода у джерелах постачання має високу хімічну та
біологічну забрудненість, що перевищує нормативи, передбачені
правилами охорони поверхні води.

забезпечення.
Ритуальні послуги.
2. Складові частини
життєзабезпечення

населення
Важлива роль у забезпеченні життєдіяльності населення належить службам торгівлі

і харчування ЦЗ та їх формуванням.

Основні завдання служби торгівлі та харчування

- забезпечення санітарно-обмивочних пунктів (СОП)- забезпечення гарячим харчуванням і сухим пайком особовий склад формувань ЦЗ в період підготовки і ведення ними РіНР, а також потерпілого (ураженого) населення, яке знаходиться в загонах першої медичної допомоги (ЗМД);
- забезпечення санітарно- обмивочних пунктів (СОП), пунктів спеціальної обробки (ПуСО) та ЗМД обмінним фондом обігу, взуттям та білизною;
- планування, організація і координація дій пересувних підрозділів (ППХ, ПППП, ППРП) торгівлі і харчування щодо забезпечення особового складу НФ ЦЗ продовольством і предметами першої необхідності;
- здійснення заходів щодо захисту наявних на підприємствах запасів продовольства І інших матеріальних засобів захисту від РР, ОР і БЗ;
- здійснення контролю за підготовкою і оснащенням пересувних пунктів для роботи в польових умовах;
- решта завдань забезпечення ЦЗ вирішуються структурними підрозділами і організаціями державної і кооперативної торгівлі;
- для виконання завдань на базі підприємств торгівлі і громадського харчування (ППХ);
- пересувні пункти продовольчого постачання(ПППП);
- пересувні пункти речового постачання (ППРП).

правило, на базі одного підприємства на чолі з його

керівником (заступником).
Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання, які забезпечують формування підвищеної готовності, повинні бути готовими до виконання завдань через 6 - 10 годин після отримання розпорядження. Порядок розрахунків за продовольство встановлюється особливим розпорядженням Кабінету Міністрів України.

заходи, які здійснюються з метою полегшення страждань населення, особливо

в умовах, коли місцеві ресурси не дозволяють налагодити його забезпечення життєво необхідними засобами виживання у надзвичайних ситуаціях. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги надаються населенню, яке потерпає від лиха, безкоштовно у вигляді благодійності.

Гуманітарна допомога у випадках надзвичайних ситуацій

Внутрішня гуманітарна
допомога

Міжнародна гуманітарна
допомога

У разі виникнення надзвичайної ситуації вживаються такі заходи:

- уточнюються (визначаються) потреби в ресурсах гуманітарної допомоги, оцінюються можливості суб'єктів допомоги;
- до можливих суб'єктів допомоги доводиться інформація про конкретні потреби постраждалого населення, необхідний склад ресурсів допомоги, їх об'єм і час надання;
- суб'єкти допомоги приймають рішення про участь у допомозі і її форму, мобілізують необхідні ресурси, формують гуманітарну допомогу;
- узгоджуються питання доставки предметів і засобів допомоги до зони над­звичайної ситуації або у проміжні пункти її зосередження;
- організовуються гуманітарні поставки і послуги постраждалому населенню, роздача йому предметів допомоги, найчастіше шляхом організації пунктів роздачі;
- здійснюється контроль за використанням ресурсів гуманітарної допомоги, повного і своєчасного доведення її до постраждалих

включає в себе життєзабезпечення населення ?
3. На яку

службу покладається організація харчування в районах лиха, та які спеціальні формування входять до складу цієї служби ?

4. Які основні вимоги до вибору районів розміщення заміських зон ?
5. Яка норма забезпечення житлом на одну людину ?

6. Яка норма водопостачання на одну людину ?

Контрольні питання

Навчальний посібник. – Львів,2004 р.
М.І. Стеблюк Цивільна оборона. –

“Знання-Прес”, 2003 р., - 455 с.
Держагропром України «Рекомендації про життєзабезпечення робітників та службовців при проведенні заходів ЦО», Київ-1990 р.

Рекомендована література

та засоби, які
використовуються

для
життєзабезпечення населення у
НС”

на одну людину

сховища на випадок виникнення НС у перерахунку на одну

людину на одну добу

норми водопостачання для пиття дорослого населення і підлітків (від

14 років і старше), а у знаменнику - норми для дітей від 1 року до 14 років і матерів, що годують.
2. Норму для харчування людям, які виконують роботу різної важкості помножують на коефіцієнти, які наведено нижче:

збереження життя і здоров’я
людей у зоні НС, маршрутах евакуації

та місцях відселення постраждалого населення

З цією метою органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
із залученням спеціалізованих служб ЦЗ здійснюють:

Висування у зону НС мобільних формувань життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо

Перерозподіл ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення на користь зони НС

Організація паливно-енергетичного і транспортного забезпечення функціонування систем та об’єктів життєзабезпечення постраждалого населення

Організація відновлення функціонування систем і об’єктів першочергового
життєзабезпечення населення і виділення для цього необхідних ресурсів, сил і засобів

Організація медико-санітарного забезпечення та інші необхідні заходи залежно від чисельності постраждалого населення і ступеню руйнування об’єктів