Слайд 2
Інноваційні методи – це способи цілеспрямованої міжсуб’єктивної взаємодії,
що забезпечують оптимальні умови розвитку дітей.
Особливості методів :
оптимальна активізація дітей; спільна діяльність вихователя та дітей в режимі рівноправного спілкування; створення умов для переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодопомоги.
Слайд 3
Методика ТРВЗ.
Це ключ до розвитку творчого мислення,
метод формування системного й діалектичного мислення, спосіб подолання навчальних
проблем і навчання дитини самовираженню, шлях до самовдосконалення вихователя.
Слайд 4
Метод суперечностей
один з елементів діалектики (закон єдності й
боротьби протилежностей), наявність двох суперечливих якостей в одному об’єкті,
коли наявність однієї властивості виключає можливість інших .
Слайд 5
Метод фокальних об’єктів – надання ознак випадково обраних об’єктів
об’єктові, який прагнемо вдосконалити .
Метод відрізняється простотою й величезними
можливостями пошуку нових поглядів на знайомі речі або ситуації. Беремо будь-який об’єкт, явище з метою його вдосконалення.
Слайд 7
Емпатія (особиста аналогія) – уявлення дитиною себе якимось конкретним
образом і передачі почуттів, переживань, настроїв цього образу.
Відбувається
це засобами вербальної і невербальної виразності. Це уміння подивитися на себе очима оточуючих.
Слайд 8
Методи, запропоновані Джанні Родарі, для роботи з казкою,
адаптовані багатьма педагогами-новаторами до умов дитячого садка.
Вправи для дітей
- «Салат з казок», «Конструювання загадок».
Слайд 10
Метод символічної синектики у роботі з дітьми.
Знайомство із
символами розпочинати потрібно з перших днів навчального року. Спочатку
дітей слід навчити позначати знаком, один або кілька реальних образів, виділивши в них загальну ознаку, тобто найголовніше.
Слайд 11
Описування предметів.
Вчити дітей складати описові розповіді за
картинками символами, Алгоритм роботи (на прикладі теми «Помідор»)
1. Відгадування
загадок про овочі.
2. Сюрпризний момент, де Лугтик приносить посилку.
3. Розглядання дітьми опорних схем.
4. Опис вихователем помідора, який міститься в посилці, за символами.
5. Картинки-символи:а) колір; б) форма; в) розмір; г) смак; д) місце вирощування; е) вживання в їжу.
6.Опис овочів дітьми.
7. Заучування загадки про овочі
Слайд 13
Складання речень.
Алгоритм роботи:
Розгляд ілюстрацій.
Бесіда за змістом.
Складання 2-3 речень за ілюстрацією.
Пропозиція скласти
речення за схемою.
Розгляд дітьми опорних схем, пояснення незрозумілих символів
Наведення вихователем зразка складання речення.
Складання речень дітьми.
Дидактична гра «Виправ помилку»
Слайд 14
Складання казок.
Учити колективно складати нову казку за
допомогою знаків-символів, розповідати складену в такий спосіб оповідку, використовуючи
речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію. Розвивати зв’язне мовлення дітей.
Слайд 15
Складання казок.
Алгоритм роботи:
Створення емоційної атмосфери.
Пропозиція
вихователя придумати казку.
Висловлювання дітьми своїх думок.
Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.
Продовження казки дітьми.
Запис казки за допомогою символів.
Розповідь казки за символами.
Слайд 16
Коментоване малювання.
Вихователь бере великий аркуш паперу, фломастери і
разом з дітьми починає фантазувати і малювати
Слайд 17
Метод розв’язання проблем або «дерево рішень»
Використовується у розвитку
мовлення дошкільнят і містить декілька етапів. Спочатку потрібно обрати
проблему, яка не має однозначного розв’язання (епізоди з казок, ситуації з життя)
Слайд 18
Метод «мікрофон» – це також різновид групового обговорення певної
проблеми, що дає можливість кожній дитині висловитись. Можна використовувати
метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи речення»…
Слайд 19
Моделювання – це вища форма узагальнення і метод
розвиваючого навчання.
Моделювання казкових сюжетів.
Етапи навчання дітей моделювання казок.
Перший
етап – ознайомчий.
Другий етап – комунікативно-діяльнісний
Третій етап – моделюючий. Підводимо дитину до розуміння того, що не тільки знайомих казкових персонажів можна схематично представити у вигляді геометричних фігур, схем, моделей, але й можна скласти зовсім нову казку – з новим сюжетом, персонажами тощо.
Слайд 21
Так – ні.
Ведучий задумує предмет, а діти, ставлячи
питання так, щоб на них можна було відповідати лише
«так» або «ні», мають відгадати, що це за предмет.
Слайд 22
Мозковий штурм.
Педагог ставить перед дітьми певну проблему, і
вони її розв’язують, пропонуючи нові ідеї або розвиваючи запропоновані.