Презентация на тему Семінарське, лабораторне, практичне заняття

заняття
Лабораторне заняття як форма організації навчання
Практичні заняття як один

із видів навчальних занять
Висновки
Дидактичний матеріал
Список інформаційних джерел

ПЛАН

різноманітних форм організації учбового процесу, їх постійного вдосконалення.
У науці

поняття "форма" розглядається як з позиції чисто лінгвістичною так і з позиції філософської. У енциклопедичному словнику поняття "форма" трактуючи як "зовнішній контур, зовнішній вид, контур предмета". Форма всякого предмета, явища або процесу обумовлена його змістом і у свою чергу чинить на нього зворотний вплив. У філософському словнику поняття "форма" визначається так: форма є внутрішня організація змісту. Форма відбиває систему стійких зв'язків предмета.
Форми організації навчання - це способи побудови учбової роботи в певному порядку об'єднання курсантів і слухачів (потоково-масові, колективні, групові і індивідуальні) і тимчасовому режимі виконання (учбові заняття, самостійна підготовка).
У даній презентації розглядаються основні види учбових занять.
До них відносяться:
- лекції; - семінари; - практичні заняття; - лабораторні заняття.
Ціллю цих занять є легке, правильне та доступне викладання предмету. На лекціях студент знайомиться з теоретичним матеріалом, на семінарах більш обширно розглядає та готує цікавий, на його думку, матеріал з цього предмету.
За допомогою практичних та лабораторних занять студент застосовує вивчений матеріал на практиці, чим закріплює отриманні знання з предмету.

яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача

окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень.

Методика підготовки і проведення
семінарського заняття

Семінари проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів) навчальної програми. Вони мають цільове призначення щодо поглиблення і закріплення знань, отриманих на лекціях, на інших видах занять і у процесі самостійної роботи з навчальною і науковою літературою, а також прищеплення навичок з узагальнення і викладення навчального матеріалу.

Семінари є ефективною формою закріплення теоретичних знань, розвитку пізнавальної активності, самостійності, професійного використання знань у навчальній обстановці.

знання, одержані курсантами (слухачами, студентами) на лекції та в

процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння висувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються.
При підготовці й проведенні семінарського заняття викладачу рекомендується спиратися на такі основні методологічні положення:
обґрунтована цілеспрямованість теми і мети - постановка проблеми, зв'язок теорії з практикою, майбутньою професійною діяльністю слухачів;
продумане планування - виділення вузлових питань теми заняття, обґрунтованість змісту, його новизна і актуальність, використання найновішої наукової літератури;
високий організаційно-методичний рівень семінару, що забезпечує активність, відверту дискусію, насиченість змістом, конструктивний аналіз всіх відповідей і питань, ефективність використання навчального часу;
раціональний стиль проведення семінару, який допомагає пожвавленню дискусії, встановленню контакту з учасниками семінару, позитивних взаємовідносин, виключенню байдужості у їх роботі;
аргументовані висновки щодо заняття, які мобілізують слухачів та курсантів на подальшу творчу роботу над навчальним матеріалом.

знань, набутих на лекціях і під час самостійної роботи.
2.

Розвиток навичок самостійної роботи.
3. Заохочення до наукових досліджень.
4. Контроль за якістю засвоєння студентами матеріалу.

у ході підготовки до нього доцільно використовувати такі критерії:
1.

Цілеспрямованість — висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.
2. Планування — виокремлення основних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури тощо.
3. Організація семінару — уміння започаткувати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.
4. Стиль проведення семінару — пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.
5.Ставлення викладача до студентів — поважне, врівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.
6. Ставлення студентів до викладача — поважне чи байдуже, критичне.
7. Управління групою — викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою має педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на кількох студентів, а інші залишаються пасивними.
8. та висновки викладача — кваліфіковані, доказові, переконливі чи, навпаки, некваліфіковані, неістоКоментарі тні, не містять теоретичних узагальнень.
9. Записи студентів. Чи ведуть студенти записи систематично, інколи, зовсім не ведуть.

це проведення студентами за завданням викладача дослідів з використанням

приладів, інструментів і інших технічних засобів, тобто це вивчення різних явищ за допомогою спеціального устаткування.
Лабораторні заняття проводяться у виді фронтальних експериментів, лабораторних робіт, практикумів і т.п. Ці заняття часто носять дослідницький характер.
Лабораторні заняття призначені для практичного засвоєння матеріалу. У традиційній освітній системі лабораторні заняття вимагають спеціального устаткування, макетів, імітаторів, тренажерів і т.д. Ці можливості істотно спрощують задачу проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедійних технологій, імітаційного моделювання і т.д. Віртуальна реальність дозволяє продемонструвати тим хто навчається явища, що у звичайних умовах показати дуже складно чи взагалі неможливо.

обліку лабораторних робіт і враховується при виставленні семестрової підсумкової

оцінки з даної дисципліни.
Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, є необхідною умовою його допуску до семестрового контролю з дисципліни.

1. Ввідна частина:
- вхідний контроль підготовки студента;
- ввідний інструктаж (знайомство студентів із змістом майбутньої роботи, аналіз карт інструкцій, технологічною документації, показ способів виконання окремих операцій, нагадування окремих положень по техніці безпеки, попередження про можливі помилки).

2. Основна частина:
- проведення студентом лабораторної роботи;
- поточний інструктаж (повторний показ або роз'яснення (у разі потреби) викладачем виконавських дій, предмету, що являються, том інструктажі).

3. Завершальна частина:
- оформлення звіту про виконання завдання;
- завершальний інструктаж (підведення підсумків виконання учбових завдань, розбір допущених помилок і виявлення їх причин, повідомлення результатів роботи кожного, оголошення про те, що необхідно повторити до наступного заняття).

заняття - це форма навчального заняття, де викладач організовує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Головна мета практичного заняття це набуття практичних умінь і навичок.

практичних завдань;
підготовка студентів до контрольних робіт;
набуття вмінь застосування теоретичних

знань на практиці;
підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. Структура практичних занять досить різноманітна: формування умінь та навичок; формування самостійної діяльності; застосування знань; проблемне заняття тощо).

Практичні заняття можуть проводитися в аудиторії і в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання та обчислювальною технікою. Практичне заняття, у разі необхідності, може проводитися з половиною академічної групи. Такий поділ повинен бути обумовлений у робочих навчальних планах.

до заняття, проведення заняття і робота зі студентами після

занять.

Підготовка до занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення ПЗ базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Цей матеріал готує викладач (асистент), якому доручено проведення ПЗ, за узгодженням з лектором даної навчальної дисципліни. Основна мета цих занять полягає в поглибленні, закріпленні і перевірці знань студентів з найбільш важливих і складних тем, вивченні практичного досвіду.
Заняття в аудиторії починається коротким (5 - 7 хв.) вступним словом викладача, у якому підкреслюється значення теми для практики, її особливість у системі курсу.

і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і

закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.
Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Особлива увага звертається на ті питання, в яких йдеться про роль і значення досвіду роботи в органах Державної податкової адміністрації, у вирішенні актуальних проблем.
Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів та складання і розв'язування кросвордів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.
Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких

студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань це:
а.семінарське заняття
б.лабораторна робота
в.практичне заняття
г.колоквіум

1

Тест 2. Зі скількох частин складається порядок проведення лабораторного заняття:
а.2
б.3
в.5
г.7

Тест 3. У енциклопедичному словнику поняття «форма» трактують як:
а.внутрішній контур,вид
б.зовнішній контур, вид
в.сам предмет
г.нічого з переліченого

Тест 4. Організація якого заняття охоплює етапи: підготовка,проведення,робота зі студентами після заняття:
а.семінарське
б.лабораторне
в.практичне
г.індивідуальне

відрізняються практичні від лабораторних занять?
Назвіть етапи проведення практичних занять?
Що

таке «семінар», види семінарів?

2

їх визначенням
3