Презентация на тему Професія соціальний працівник. Види діяльності та потенційні робочі місця. (Тема 1)

людей у складних обставинах («соціальний працівник – спеціаліст, діяльність

якого спрямована на надання допомоги людям, сім’ям або групам осіб, що потрапили в складну життєву ситуацію»), а також мінімізовані можливості виникнення складних життєвих обставин [Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. – К.: Центр навчальної літературі, 2004. – 256 с., с. 35];
2) майбутнє, в якому людина реалізувала певні сподівання щодо власного розвитку: «професія соціального працівника спрямована на соціальну спеціалізовану діяльність … для реалізації життєвих, потенційно закладених у людині сил для самозабезпечення та саморозвитку» [Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. – К.: Центр навчальної літературі, 2004. – 256 с., с. 210; Белинская А.Б. Основы социальной работы: Учеб. пособие. – М.: ___, 2001. – 228 с., с. 55];
3) майбутнє, в якому громада отримала свій розвиток, відбулося накопиченню «потенціалу взаємної довіри та взаємодопомоги, що формується в міжособистісному просторі» [Безпалько, с. 60; Тренінги Народного Фонда. Расширенный каталог / Сост. Карасев Ф.Г., Карасева О.А. – М.: Прометей, 2001. – 128 с., с. 115], жителів залучено у процеси, що відбуваються в громаді, забезпечено спільне й ефективне досягнення цілей [Тренінги Народного Фонда. Расширенный каталог / Сост. Карасев Ф.Г., Карасева О.А. – М.: Прометей, 2001. – 128 с., с. 116].

служб;
у місцевому самоврядуванні – помічники народних депутатів різного рівня;
у

громаді – фахівці громадських організацій, а також органів самоорганізації населення;
у бізнесі – фахівці відділів соціальних проектів, а також відділів розвитку персоналу.

перші кроки / Під редакцією В. Полтавця. – К.:

КМ Academia, 2000. – 236 с. / http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5121/Sotsialna_robota.pdf?sequence=1&isAllowed=y]

необхідних сервісних послуг.

Зміст діяльності:
створення інформаційного банку даних

про фактичні і потенційні можливості різноманітних соціальних агентств, включно з діючими соціальними програмами, обсягом послуг та ціновими тарифами, рівнем кваліфікації персоналу, довідковими даними про провід­них спеціалістів, змінами у профілі та порядку роботи;
визначення спектру запитів клієнтів і надання їм допомоги у пошуку необхідних сервісних служб. Згодом, разом з клієнтом, зважуються всі недоліки і переваги обраної установи, що дає клієнтам реальні аргу­менти для прийняття рішень — вдаватися чи ні по допомогу до даної соціальної агенції;
забезпечення першочергових контактів клієнтів з різними підрозділами системи надання соціальних послуг.

*Брокера (від англ. broker - посередник)

[Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В. Полтавця. – К.: КМ Academia, 2000. – 236 с. / http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5121/Sotsialna_robota.pdf?sequence=1&isAllowed=y]

клієнта через міждисциплінарний та міжвідомчий підхід.

Зміст діяльності:
оцінка

потреб (а також мотивації, знань, навичок, ресурсів та обмежень);
розроблення плану ведення випадку;
виконання плану ведення випадку (у т.ч. розвиток потенціалу клієнта, залучення ресурсів, ведення документації);
кінцевий моніторинг і закриття випадку.

http://network.org.ua/upload/iblock/a52/a524c8f8d1c2c3019098cdf9aec62ead.pdf - приклад координації випадку для ЛЖВ

за участі клієнтів, хтось третій може виконувати медіатора*. Залежно

від ступеня контролю медіатора за прийнятим рішенням виділяють кілька ролей "третьої сторони" в конфлікті: третейський суддя; арбітр; посередник; помічник; спостерігач [Короткий курс лекцій з дисципліни «Конфліктологія в соціальній роботі» / http://studme.com.ua/10550324/psihologiya/metody_razresheniya_konfliktov_protsesse_sotsialnoy_raboty.htm].

Мета: налагодження соціального діалогу, сприяння вирішенню конфліктів і запобігання нових.

Зміст діяльності: проведення переговорів, консультацій, обмін інформацією зі сторонами та найбільш повне врахування їх інтересів.

* від лат. medius - середній

відстоювання прав клієнта на одержання необхідних сервісних послуг.
Зміст

діяльності:
надання допомоги тим, хто потребує обґрунтування й одержання належної їм допомоги;
боротьба за реформи у законах і соціальних програмах;
боротьба за розширену інтерпретацію діючих правил, норм, соціальних послуг;
у процесі правозахисної діяльності безпосередньо в судах соціальні працівники можуть виступати в ролях: позивача (напри­клад, заявляючи про нехтування батьківськими правами, погане по­водження з дитиною), адвоката (пояснюючи проблеми клієнта і захищаючи його права), експерта-свідка (даючи свідчення на рівні професійного судження відносно досліджуваної ситуації); колеги судового персона­лу (під час збору матеріалів та нагляду; виступаючи як уповноважений судом посередник між батьками, які розлучаються, і допомагаю­ чи уникнути тривалої та виснажливої суперечки щодо опікунських прав).

[Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В. Полтавця. – К.: КМ Academia, 2000. – 236 с. / http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5121/Sotsialna_robota.pdf?sequence=1&isAllowed=y]

органах влади, громадських організаціях чи бізнес-установах, він може виконувати

в ході своєї професійної діяльності різні функції, однак незалежно від посад і функцій соціальний працівник сприяє побудові ефективних комунікацій та взаємодії між різними людьми, групами людей, організаціями, секторами.

людина є унікальною цінністю, на яку слід зважати і

ставитися до неї з повагою;
кожна людина має право на самореалізацію такою мірою, щоб це не утискати таке саме право інших людей, і зобов’язана робити внесок у добробут суспільства;
кожне суспільство, незалежно від устрою, повинно функціонувати так, щоб забезпечити максимальні блага для всіх своїх членів;
соціальний працівник зобов’язаний бути відданим своїй справі;
соціальний працівник повинен присвячувати здобуті знання і навички наданню допомоги окремим особам, групам людей, громадам і спільнотам в їхньому розвитку і в розв’язанні конфліктів як між собою, так і в стосунках із суспільством та подоланні наслідків цих конфліктів;

працівники повинні надавати якомога кращу допомогу будь-кому, хто потребує

допомоги та поради, не маючи несправедливих упереджень щодо статі, віку, непрацездатності, расової приналежності, соціального класу, походження, релігії, мови, політичних переконань або сексуальної орієнтації;
поважати головні права людини згідно з Міжнародною Декларацією прав людини Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних конвенцій, що випливають з цієї Декларації;
зберігати конфіденційність і відповідально використовувати в соціальній роботі інформацію про приватне життя навіть тоді, коли законодавство країни суперечить цій вимозі;

соціальних працівників з клієнтами повинна відбуватися заради найкращих інтересів

останніх, водночас віддаючи належну повагу інтересам інших людей. Клієнтів усіляко заохочують до участі в роботі, й вони повинні бути поінформовані про можливі ризики і переваги запропонованого напряму дій;
клієнти нестимуть спільно із соціальними працівниками відповідальність за визначення плану дій, спрямованих на зміни їхнього життя. Цей принцип не виключає можливості застосування примусу, який може бути необхідним для розв’язання проблем однієї сторони за рахунок інтересів іншої, але тільки після ретельного зважування усіх претензій конфліктуючих сторін;

робота не сумісна із прямою чи непрямою підтримкою осіб

чи груп людей, певних політичних сил чи силових структур, які пригнічують людей, застосовуючи при цьому тероризм, тортури тощо;
рішення соціального працівника повинні бути етично обґрунтованими, опиратися на основні положення Міжнародної Декларації етичних принципів та положення Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, прийнятих їхньою національною професійною асоціацією.

Конфлікт на межі інтересів (соціального працівника та клієнта, клієнта та

інших людей, конфліктуючих інтересів груп клієнтів, груп клієнтів та решти суспільства, закладу та групи клієнтів, роботодавця і соціального працівника, різних груп професійних працівників)

Конфлікт між різними ролями соціального працівника у процесі виконання ним своїх функціональних обов’язків (як помічник клієнта, і як контролер – представник державної установи)

Конфлікт між обов’язком соціального працівника у зв’язку із захистом інтересів клієнта та вимогою щодо ефективності і корисності