Презентация на тему по технологии на тему

України – писанку, її місце в сучасному декоративно-ужитковому мистецтві,

символікою орнаментів, кольору;
розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України;
виховувати повагу до культурної спадщини народу, традиції, любов до прекрасного.

писанок, то і цього було б досить, аби зайняти

почеснемісце у пантеоні цивілізованих націй». В. Скуратівський

Писанкарство - древнее народное искусство, связанное с дохристианскими обрядами встречи весны и начала нового года.
Писанка - символ Солнца, любви, красоты, радости, возрождения новой жизни.
Каждый элемент писанки символизирует древние космогонические представления наших предков, сохранившиеся со времен Трипольской культуры.

светлое Воскресение Христово.
Починають писанкарювати на свято Срітення (15 лютого).

За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки
Писанок у їжу не вживають тому, бо їх ввіжіють оберегами. Їх тримають в оселі на почесному місці протягом багатьох років.

улюблені великодні солодощі - це вироби із шоколаду: яйця,

білі й темні зайчики, курчата, рибки - символ Христа, і дзвони? Є така легенда, що у Велику п'ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу, яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п'ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать.
У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти: зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за

проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

воску й барвників. Кожний регіон України має певну особливість

у розписуванні великодніх яєць. В Україні писанкарство збереглося завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Значну роль у його розвитку відіграють сучасні писанкарі Тарас Городецький (1964 — 2006), Оксана Білоус, Марія Іванишин, Тетяна Коновал, Віра Манько, Люба Петруша (США), Зоя Сташук та багато інших.

круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього

набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір.

писачком візерунків закрапуються воском місця на шкаралупі, що повинні

залишитися незафарбованими

популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у

Польщі, Угорщині, Україні, Чехії.

малюнками. Відомі в Німеччині, США, Угорщині, Хорватії та ін.

країнах.

Останнім часом для швидкого приготування великодніх яєць широко використовуються наліпки з різноманітними візерунками і малюнками.

збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці,

висота якого сягає 13,5 метрів.

яйця, візерунки яких роблять із соломи. Цю традицію започатковано

в Чехії та Словаччині, останнім часом опановують в Україні та інших країнах Східної Європи.

сіточкою-візерунком, сплетеним з дроту. Техніка поширена в Чехії, Словаччині

та Угорщині, які зараз змагаються за звання батьківщини цього методу.

З'явились у деяких європейських країнах на початку ХХ ст. Вона близька до традиційної, але віск залишається на шкаралупі. Малюнок виходить рельєфний й різнокольоровий. Румуни вважають цей стиль власним винаходом. Техніка розпису кольоровим воском вже почала застосовуватися й в Україні.

до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння.

Виготовлені зі скла великодні яйця. Поширені у США, Західній Європі. У Венеції виготовляються з муранського скла.

Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце,

згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк. Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.

у Німеччині. Поширена в Чехії, а останнім часом також

в Україні. Серед майстрів, які працюють у цій техниці, найвідомішими є Франц Ґром зі Словенії і Горст Опіола з Німеччини.

До їх числа відносяться ювелірні яйця Карла Фаберже.

предки знали понад 20 різновидів техніки їхнього розмальовування. Нині

побутують лише 5 з них, а символічних малюнків для писанок – понад 100.

Україні в усі часи. Він може мати вигляд троїстої

гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні
Дерево життя – як космічне дерево – було символом стрижня, що з’єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.

Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору

руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері.

життя, любов, надію;
червоний з чорним символізували земні божества;
жовтий –

місяць, зірки, гарний урожай;
голубий колір уособлював небо, повітря, здоров’я, силу;
зелений символізував весну, відродження природи, багатство рослинного й тваринного світу;
коричневий - колір родючої землі.

про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі,

так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

роботи.
а) користуючись роздавальним матеріалом, шаблоном, обрати композиційну

схему розпису.( додаток 4, слайд 32);
б) використовуючи солярні знаки, зооморфні, рослинні елементи, антропоморфні символи виконайте малюнок олівцем.( додаток 1, 2, 3 );
в) виконати малюнок у кольорі або застосовуй відомі тобі технології з аплікації, квілінгу;
г) вирізати по контуру, підписати вітальну листівку.
Виконуй правила безпечної роботи з ножицями.