Презентация на тему АналізтворівГ.Сковороди

і педагог.

для молодого шляхетства Харківської губернії, а оновлена в 1780

році
Складається із Переддвер’я та десяти глав.

нетрудним, а трудне — непотрібним»
«Не шукай щастя за морем,

не проси його в людини, не мандруй по планетах, не волочися по палацах, не плазуй по земній кулі, не вештайся по Єрусалимах... Золотом можеш купити село, річ трудну, як і потрібну, а щастя як необхідна необхідність задарма всюди й завжди дарується».
«Ніколи б не розлучилося з тобою те , що б було необхідне».
«Численні тілесні потреби очікують тебе, та не в них щастя, бо серцю твоєму потрібне лиш одне, і там Бог і щастя, воно недалеко. Близько. У серці і в душі твоїй».
Автор глибоко осмислює сутність людського буття, дає пояснення терміну «Щастя». Закликає нас задуматися – що ж є справжнім людським щастям.

натур: одна — видима, інша — невидима.
Ця невидима натура,

або Бог, усі створіння пронизує й утримує; всюди завжди був, є і буде. Наприклад, тіло людське видиме, але розум, що пронизує й утримує його, невидимий
Розповідь про фактичний поділ світу на видиму і невидиму натуру. Бог пронизує кожну живу, матеріальні річ. Автор пояснює сутність функціонування всього світу, хоче донести до нас просту річ – усім керує Бог.

народи завжди однаково вірили в те, шо є якась

таємнича сила, яка по всьому розлита й усім володіє.
Автор ще раз згадує людям про те, що ними керує якась загадкова сила, що у своєму існуванні ми повинні завжди пам’ятати про це.

дух, підтримує в русі весь світ, наче механікова хитрість

механізм годинника на вежі, і, за прикладом отця-опікуна, сама є буттям будь-якого творіння.
Автор описує те, що над всім нашим існуванням стоїть Бог, він піклується про нас, тримаючи нас за руку від народження до останнього подиху.

про піклування Боже, про те, що Він слідкує за

кожним нашим кроком, за кожним нашим відчуття і думкою. Господь говорить до нас через

главі «Про десятислов’я» автор розтлумачує кожну Заповідь Божу для

того, щоби краще її осмислити та зрозуміти.
У главі «Про істинну віру» мислитель розповідає про три стежки, якими потрібно пройти щоби отримати ласку і милосердя Боже.
«Якщо б людина могла швидко зрозуміти безцінну вартість цієї великої Божої ради, то могла б її враз прийняти й любити».
«Та оскільки цьому заважає тілесне, грубе міркування, то для цього їй потрібна віра». 

до Бога, все виконання законів Десятислов’я є божественною церемонією
Глава

8-ма: ЗАКОН БОЖИЙ І ПЕРЕКАЗ — РІЗНЕ
Закон Божий існує вічно, а людські перекази не скрізь і не завжди.
Закон Божий є райське дерево, а переказ — тінь. Закон Божий є плід життя, а переказ — листя. Закон Божий є боже серце в людині, а переказ є листок смокви, що часто прикриває єхидну. Двері храму божого є Закон Божий, а переказ є прибудований до храму притвор.
Глава 9-та: ПРО ПРИСТРАСТІ, АБО ГРІХИ
У людини є сім’я таких небезпечних гріхів: ненависть, злопам'ятність, гордість, лестощі, ненаситність, нудьга, туга, сум та інший невсипущий у душі черв'як.

незлобивість, прихильність, покірливість, благонадійність, безтурботність, насолода.
Хто має таку душу,

на ньому мир, і милість, і вічна веселість над головою цього істинного християнина!

щастя людини—в ній самій, у тому, щоб упізнати свій

власний внутрішній світ, здружитися з собою, бути добрим до всіх, любити людей.
Примусьте людину робити те, до чого несхильна її природа, — і ця людина буде нещаслива. Багато хто з людей, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло або модне, або прибуткове, але цим вони тільки ошукують себе. Бо душу звеселяє лише споріднена праця. Коли від людини відібрати її — тоді їй смертельна мука. Ця мука позбавляє людину здоров'я, забирає бадьорість. Людина не знаходить собі місця, втрачає спокій. Для неї там лише добро, де її нема і коли її нема. Така людина жити не може і вмерти не хоче.