Презентация на тему Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

які створені на базі багатосторонніх угод між державами.

валютних відносин між країнами-членами.
МВФ відіграє подвійну роль: з

одного боку, стежити за виконанням своїми членами визначених правил поведінки в галузі валютно-фінансових відносин, а з іншого — надавати ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують.

політичні та економічні умови, які втілюються у програмах перебудови

економіки.

Цей порядок називається прин­ципом обумовленості.

який визначається встановленою квотою.
Розмір квоти, що переглядається з

періодичністю у п’ять років, розраховується на основі оцінки економічного потенціалу окремих країн у світовому господарстві.
Відносно до розміру квот визначається «вага» голосу кожної країни в керівництві Фондом та обсяг її можливих запозичень.
Квота України на кінець 1992 р. становила 0,7%. Відповідно до цієї квоти вступний внесок для України було визначено у розмірі 911 млн дол. США.

які намагаються подолати проблеми платіжного балансу, а також для

сприяння у пом’якшенні наслідків реалізації стабілізаційних програм.

МВФ надає фінансування як зі своїх загальних ресурсів, так і в межах механізмів пільгового фінансування, управління якими здійснюється окремо.

числі з Україною, будуються відповідно до трьох типів програм.

Первісна програма — програма системної трансформації економіки (Syste­mic Transformatiоn Fasility — STF), реалізація якої дає змогу країні і Фонду співпрацювати.
Наступний крок — це досить стандартна програма, яка має назву «стенд-бай» (Stand-by). Це програма короткострокового фінансування; як правило, вона триває від 12 до 13 місяців і спря­мована на здійснення першочергових заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації.
Після реалізації цієї програми країна може укласти з МВФ угоду про програму розширеного фінансування (Extanded Fund Facility — EFF). Вона розрахована на три роки і спрямована на закріплення досягнень початкової стабілізації за програмою «стенд-бай».

цих ресурсів обумовлено виконанням українською стороною погоджених з МВФ

критеріїв ефективності, таких як рівень чистих міжнародних резервів НБУ, монетарні показники та дефіцит консолідованого бюджету тощо.

досить часто говорять про групу Світового банку.
До неї

входять:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком),
Міжнародна асоціація розвитку,
Міжнародна фінансова корпорація,
Багатостороння агенція гарантування інвестицій,
Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному

розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються.

в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на

питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як Світовий банк зосереджується переважно на середньо- та довгострокових (за терміном реалізації) проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн.

своєї діяльності був призначений стимулювати приват­ні інвестиції у західноєвропейських

країнах після Другої світової війни.

МБРР надає довгострокові позички країнам-членам та гарантує кредити, які надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами. Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

стабілізація та інституційні зміни.
Активніше МБРР діє в інституційній

сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15—20 років, включаючи п’ятирічний термін відстрочення платежів.

МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих західних

держав на країни, що розвиваються. МАР надає безпроцентні кредити на строк до 50 років

за ініціативою США з метою заохочування розвитку приватних підприємств

у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на строк від п’яти до 15 років за умови, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК.

від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

1966 р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов

для припинення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами.

це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні.

Поява цих інституцій пов’язана із прискоренням у 60-ті роки розпаду світової колоніальної системи, з поширенням регіонального співробітництва та економічної інтеграції країн, що розвиваються.

банк розвитку (МаБР),
Африканський банк розвитку (АфБР),
Азіатський банк

розвитку (АзБР).

як інвестиційна інституція для фінансування країн Латинської Америки.
Членами

його є 27 країн американського регіону та 17 нерегіональних країн-членів.
Більшість голосів у МаБР належить США та іншим західним країнам.
Штаб-квартира банку міститься у Вашингтоні.
Найвищим органом є рада керуючих, в яку кожна країна направляє свого представника.

— Аргентині, Бразилії та Мексиці.
Кредити, що надає МаБР,

поділяються на звичайні та пільгові. Звичайні кредити надають для фінансування рентабельних проектів, тому їх умови більш жорсткі, ніж у пільгових позик. Строк погашення звичайних позик — від 7 до 20 років.

1966 р.,
Угоду про його заснування було підписано міністрами фінансів

23 незалежних африканських країн-співзасновни­ків ще у 1963 р.
Членами АфБР є 50 незалежних африканських держав і 25 нерегіональних членів. Ресурси АфБР складаються із внесків країн-членів та позичених коштів.
Кредити надаються за бажанням боржників у вільно конвертованій або в національній валюті. Вони використовуються на оплату інвалютної вартості проекту та звичайно покривають від 40 до 80% його загальної вартості.

1968 р. після ратифікації Угоди про створення АзБР 15 країнами-співзасновницями.

членами є країни азіатсько-тихооке­анського регіону, а також США, Канада та 13 західноєвропейських країн. У 1986 р. до членів АзБР вступила КНР.
АзБР так само, як і інші банки розвитку, кредитує лише частину проекту, а в іншій частині надає гарантії за позиками з інших джерел або залучає кредиторів шляхом укладання угоди про співфінансування.
Більшу частку позик (понад 60%) банк надає на розвиток інфраструктури. Найбільший обсяг кредитів АзБР надав п’яти країнам: Індонезії, Південній Кореї, Філіппінам, Пакистану, Таїланду.

фонди розвитку. Найвідоміші з них:
Центрально-американський банк економічної інтеграції, Гондурас.
Карибський

Банк Розвитку, Барбадос.
Андська Корпорація розвитку, Венесуела.
Ісламський Банк Розвитку, Саудівська Аравія
Фонд ОПЕК з Міжнародного співробітництва, Австрія.
Арабський Банк Економічного Розвитку Африки, Судан.
Арабський Фонд Економічного та соціального розвитку, Кувейт та ін.

міжнародним банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р.
Банк

було створено зі спеціальною метою — сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах—колишніх республіках СРСР.

установи, до складу якої входять 60 членів: 58 держав,

включаючи всі європейські країни, країни інших регіонів світу (США, Мексика, Австралія, Єгипет, Японія та ін.), Європейський союз (ЄС) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).

країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку.

В Україні ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора
Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку, є підтримка ним приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60% загального обсягу фінансування Банку повинно спрямовуватися до приватного сектора.

керуючих на чолі з Головою і двома заступниками.
Вона

складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.

23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої

територіальної групи.
Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн—членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві.

переходу до ринкової економіки та оцінка впливу своїх проектів

на процес переходу країн на ринкові умови господарювання;
підтримка приватної підприємницької ініціативи;
заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних інвестицій у приватний та державний сектори;
мобілізація внутрішнього та зовнішнього капіталу;
допомога в діяльності інших інституцій.

Пряме — це фінансування безпосередньо Банком, фінансуються великі за

обсягом інвестиції або інфраструктурні проекти як приватні, так і за участі місцевої або центральної влади.
Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників (місцеві банки або інвестиційні фонди).

конкретні потреби з урахуванням кредито- і платоспроможності позичальника.
2. Інвестиції

в акціонерний капітал. Банк купує субконтрольні пакети акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій.
3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до побажань ЄБРР і його партнерів з фінансування.