Презентация на тему Тема №2: “ Система, устрій, загальна організація і правове становище Збройних Сил України. ”

до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету,

територіальної цілісності і недоторканності.

України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та

підводного простору у межах територіального моря України.

і надзвичайного стану,
посилення охорони державного кордону України і

виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України,
ліквідації надзвичайних ситуацій,
надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Збройних Сил України є Конституція України, Закон України “

Про оборону України ”, статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.

навчальні заклади, установи та організації, що не належать до

видів ЗСУ

Верховною Радою України за поданням Президента України.
Гранична чисельність працівників

центрального апарату Міністерства оборони України затверджується Кабінетом Міністрів України.
У 2013р. ЗСУ складали 168 201 чоловік у тому числі 125 482 в/службовців.

працівників ЗСУ, які є громадянами України.
Окремі посади працівників ЗСУ

можуть комплектуватися громадянами, які проходять альтернативну (невійськову) службу у порядку, визначеному законом.
Громадяни України проходять в/службу та виконують в/обов’язок у запасі відповідно до закону.
Громадяни України, які проходять військову службу у ЗСУ, складають військову присягу на вірність Українському народові, при виконанні обов’язків служби носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються законом військові звання.

або тимчасово за її межами відповідно до завдань оборони,

стратегічного плану застосування і завдань ЗСУ.
План дислокації ЗСУ розробляється ГШ ЗСУ, узгоджується МО України з Кабінетом Міністрів України і затверджується Президентом України.
Передислокація в/частин ЗСУ до рівня з’єднання здійснюється за рішенням МО України за погодженням з Кабінетом Міністрів України, а з’єднань і об’єднань - за рішенням Президента України.

межах, передбачених Конституцією України, здійснює Президент України як Верховний

Головнокомандувач ЗСУ.
В особливий період керівництво ЗСУ та іншими військовими формуваннями Президент України може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб ЗСУ.

воєнний час здійснює Головнокомандувач ЗСУ.
Головнокомандувачем ЗСУ є за посадою

Міністр оборони України, якщо він військовослужбовець, а в разі, коли Міністром оборони України призначається цивільна особа, - начальник Генерального штабу Збройних Сил України.

та адм. управління ЗСУ;
реалізує політику держави у ЗСУ, розробляє

принципи їх будівництва, визначає напрями розвитку ЗСУ і підготовки їх у мирний та воєнний час;
всебічно забезпечує життєдіяльність ЗСУ, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до вик. покладених на них завдань та застосування, комплектування о/с та його підготовку, постачання озброєння та в/техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна, згідно з потребами, визначеними ГШ ЗСУ, організує виконання робіт в інтересах ЗСУ і надання послуг;

вик. завдань;
взаємодіє з органами держ. влади та громадськими організаціями,

контролює дотримання законодавства у ЗСУ;
розглядає звернення, здійснює прийом громадян з питань, що належать до компетенції МО України;
здійснює в межах своєї компетенції міжнародне співробітництво за воєнно-політичним, військово-технічним та іншими напрямами, а також з питань цивільно-військових відносин з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями;
здійснює інші повноваження, передбачені законом.

та в/присязі;
верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини,

її конституційних прав і свобод;
гласності, відкритості для дем. цивільного контролю;
поєднання єдиноначальності і колегіального розроблення найбільш важливих рішень;
комплектування шляхом призову громадян на в/службу та прийняття на в/службу за контрактом;
постійної бойової та мобілізаційної готовності;
збереження державної та військової таємниці;
виховання в/службовців на патріотичних, б/традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни;
забезпечення державного соц.- ек. та соц.- правового захисту громадян, також членів їх сімей;
заборони створення і діяльності орг. структур пол. партій.

на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх

виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров’я о/с, забезпечення законності та в/дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.

мовою службової діяльності, діловодства та документації є державна мова.

забезпечує соц. і правовий захист в/службовців, членів їх сімей,

працівників ЗСУ та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей в/службовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження в/служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях.
В/службовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які стимулюють заінтересованість громадян України у в/службі.

або у відставку, а також в/службовців, які загинули (померли),

пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях, якщо ці особи прослужили у ЗСУ не менш як 20 календарних років, мають право на мед. обслуговування у закладах МО.
В/службовці строкової служби користуються правом безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним, водним та автомобільним транспортом приміського сполучення.

контрактом, в/службовці-жінки та члени їх сімей мають право на

пільгове санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах МО України та на медичне обслуговування.
В/службовці строкової служби, курсанти ВНЗ при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно-курортним лікуванням.
Особам, звільненим з в/служби, надається перевага у працевлаштуванні на державну службу та отримання освіти за державний рахунок.
Соц. захист працівників ЗСУ забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.

політичних партіях та професійних спілках на період в/служби.
В/службовці можуть

бути членами громадських організацій, за винятком організацій, статутні положення яких суперечать засадам діяльності ЗСУ, і можуть брати участь в їх роботі у вільний від обов’язків в/служби час, коли вони вважаються такими, що не виконують обов’язків в/служби.
Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускаються.

свободі пересування, вільному виборі місця проживання та праві вільно

залишати територію України, праві на збирання, використання і поширення інф.
Працівники МО України зупиняють членство у політичних партіях на період роботи у ЗСУ.
Функціонування профспілок працівників, які уклали трудовий договір із ЗСУ, здійснюється відповідно до Закону України “ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ”.
Організація працівниками ЗСУ страйків і участь в їх проведенні не допускаються.
Кожному в/службовцю гарантується право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.
В/службовцям надається можливість відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність з додержанням вимог Конституції України та законів України.

іншим законодавством України встановлені основні принципи створення, будівництва та

діяльності Збройних Сил.

права, законність та гуманність, повага до людини, її конституційних

прав і свобод;
гласність, відкритість для демократичного цивільного контролю;
забезпечення державного соціально - економічного та соціально - правового захисту громадян, які перебувають на службі у ЗСУ, а також членів їх сімей;
заборона створення і діяльності організаційних структур політичних партій.

найбільш важливих рішень;
комплектування шляхом призову громадян на військову службу

та прийняття на військову службу за контрактом;
збереження державної та військової таємниці;
постійна бойова та мобілізаційна готовність;
підзвітність конституційним органам законодавчої і виконавчої влади.

традиціях Українського народу;
правове виховання;
додержання військової дисципліни.

що відноситься до області будівництва і діяльності ЗС.
Військове

законодавство – сукупність законів і інших нормативно-правових актів, регулюючих відносини у сфері будівництва, життя і діяльності Збройних Сил.

у системному правовому полі, в основі якого покладено військове

законодавство.
Оволодіння основами змісту в/законодавства є дуже важливим для майбутнього офіцера запасу.
Це дасть можливість розвивати правову культуру офіцера, сформує теоретичні та методичні навички проведення правової роботи у військах, правового виховання та навчання підлеглих.