Презентация на тему Вплив громад на перерозподіл коштів та контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування

ініціатив змін у перерозподілі коштів
владні структури можуть без особливого

ентузіазму сприймати ідеї участі громадськості в процесі розробки та прийняття рішень;
громадські слухання, дорадчі комітети, збори громадян можуть перетворюються на нескінченні дебати та суперечки, чи навіть гірше, форуми;
небажання представників влади залучати громадян до процесів прийняття рішень;
занадто високі очікування громадян що реалізація проектів покращать рівень їх життя;
низька спроможність місцевої влади до покращення своїх послуг, навіть якщо цю проблему порушено громадянами;
низька спроможність місцевої влади до фінансування проектів розвитку міста;
представникам влади може просто бракувати необхідних знань та досвіду

«лобізм» виник в американському політичному житті близько 1830 року.

Представники різних зацікавлених груп проводили багато часу в кулуарах (lobby - кулуар, холл, вестибюль) залів засідань законодавчих органів Сполучених Штатів, сподіваючись порозмовляти з законодавцями і, тим самим, спробувати впливати на їх рішення.
Суть перерозподілу коштів: всі платежі підприємств міста (окрім 5 % - обов’ язкових до бюджету країни) надходять на ПЕРСОНАЛЬНІ РАХУНКИ КОЖНОГО мешканця міста !
Потім, за дорученням КОЖНОГО під контролем фіскальної служби – банківські установи здійснюють низку платежів різного рівня (біля 60% від отриманих).
За рішенням громад кошти направляються на ті, чи інші її потреби.

лобіювання:

сприяти змінам у перерозподілі коштів
доводити до відома інтереси виборців

∙ безпосередні консультації, участь у слуханнях, які проводить

виконкоми;
∙ заяви, рекомендації висловлені напередодні процесу прийняття рішення;
∙ представництво лобістської групи у раді;
∙ офіційне лобіювання.

елементами прямої дії - (в крайньому випадку) неконституційні:

∙ несанкціоновані страйки з висуненням ультиматумів до органів державної влади;
∙ застосування методів “масового лобіювання”: демонстрації, мітинги, пікети, акції тощо;
∙ відкриті звернення;
∙ телеграми;
∙ телефонні дзвінки;
∙ листи;
∙ порушення законодавства у т.ч. насильницькі дії (включаючи терор); акції громадської непокори; порушення громадського порядку.

індивідуальних листів;
інше.
Методи лобіювання змін у перерозподілі коштів
Непряме лобіювання:
кампанії у

засобах масової інформації;
цілеспрямовані політичні кампанії;
залучення професійної допомоги;
залучення громадських організацій;
приєднання до партійних організацій;
масові демонстрації;
інше.

часу для лобіювання
перед виборами
до того, я питання стане надбанням

широкого загалу
в момент найбільшого зацікавлення
до того, як питання буде винесене на розгляд
в процесі проходження питання в органах влади

практичні прийоми лобіювання:
звернення до розуму
звернення до ідеології
істина чи наслідки

звернення до власних інтересів політика
допомога «своїм»
погрози

навички комунікації та встановлення між особистісних стосунків
Елементарний рівень знань,

яким чином відбувається процес прийняття рішення

Уміння організовувати комітет із зв’язків з органами влади

Уміння організовувати волонтерів для створення мережі контактів в органах влади

Уміння визначити головних дійових осіб серед представників влади

Знання особливостей пропозиції, яку Ви лобіюєте

кроки
громадські слухання;
круглі столи;
громадський контроль
дорадчі ради;
розсилка прес-релізів, розміщення публікацій та

цікавих матеріалів у друкованих ЗМІ, підготовка репортажів, проведення прес-конференцій, виїзних зустрічей із журналістами, тощо;
зустрічі зацікавлених сторін;
утворення коаліцій, у першу чергу неурядовими організаціями;
широка PR-кампанія;
інші заходи

на справі
Вивчайте і підтримуй вашу справу
Визначиться з

тим, що Ви насправді хочете, включаючи специфічні рекомендації по зміні та дії
Підготуйте коротку презентацію (5-10 хв) з проблеми, яка є предметом лобіювання
Будьте в курсі останній справ з вашого предмету лобіювання
Спробуйте дати відповідь для себе, членів команди та інших людей: «ЧОМУ ЗАРАЗ?»
Візьміть до уваги не формальні шляхи прийняття рішень та впливу на їх формулювання.

тих, хто має пряме відношення до прийняття рішення, і

тих до кого ви плануєте звернутися
Пам’ятайте, особи що приймають рішення, політики, депутати та виборні чиновники приділяють увагу тим, хто їх обирає
Використовуйте засоби масової інформації

Навіть якщо ви не досягли ваших цілей лобіювання дає вам задоволення від здійснення вашої віри, ваших сподівань і дій та грає важливу роль у прийнятті рішення

Перед початком процесу лобіювання змін у перерозподілі коштів:

лобіювання змін у перерозподілі коштів
Визначне Ваш порядок денний і

цілі

Слухайте уважно

Підготувавшись, пам’ятайте, що вам не потрібно бути експертом в даному питанні

Не засиджуйтесь

Пам’ятайте, що ви прийшли для того, щоби започаткувати ділові стосунки

про рішення що приймається, всі ключеві моменти, хто є

відповідальним за його прийняття, його політичну орієнтацію, корисні та використовувані зв’язки.
2. Бути уважним: шукати інформацію, створити робочу мережу контактів, розвивати і адаптувати ваші резюме, вивчати розстановку сил.
3. Прокидатися зрання: вступати у справу так швидко як це можливо, народжувати ініціативи, представляти конкретні проекти, бути готовими, вибудувати аргументацію.
 4. Діяти в солідарності: створювати альянси, представляти себе як міжнародну інстанцію, йти на компроміси, шукати підтримку в адміністрації.
5. Примножувати Ваші зусилля: завжди зустрічатися с кількома людьми, що приймають рішення, ніколи не нехтувати низькими рівнями в ієрархії, примножувати ваші аргументи і підходи, перевіряти, щоб Ваша інформація була точною.
6. Бути визначеним: забути крайні судження, визначити ясні цілі, бути готовими "осаджати" довгий час, бути готовому раніше дати, ніж отримати, бути стійкими.
7. Бути комунікабельними: приймати логіку влади, поставити себе в ситуацію свого противника, пропрацювати план и зміст вашого послання.

перерозподілі коштів:
безпосередня участь у діяльності органів влади;
моніторинг

друковані та електронні

ЗМІ

перерозподілі коштів

ТА КОНТРОЛЬ
Опір зі сторони влади

Відсутність сильного та активного

сектору громадянського суспільства

Відсутність відкритої інформації

Відсутність кваліфікованого виконавця