Слайд 2
Колігативні властивості розчинів одностороння дифузія розчинника через напівпроникну мембрану
у бік більш концентрованого розчину називається осмосом.
Слайд 3
Частинки розчинника (сині) здатні перетинати мембрану, частинки розчиненої
речовини (червоні) - ні.
Слайд 4
Осмотичний тиск – зовнішній тиск на розчин, при
якому встановлюється осмотична рівновага (крізь напівпроникну мембрану) між розчином
і чистим розчинником.
Слайд 5
Закон Вант-Гоффа: Осмотичний тиск розчину дорівнює тому тискові,
який мала б розчинена речовина, якби вона при даній
температурі знаходилася б у газоподібному стані і займала б такий самий об’єм, що займає розчин.
= c(X) R∙T,
де: π – осмотичний тиск; c(X) – молярна концентрація розчиненої речовини X; R – універсальна газова стала (R = 8,31∙103 ); T – температура. = і c(X) R∙T
(i вводиться в формулу для розчинів електролітів)
Слайд 6
Осмотичний тиск крові людини при 37ºC 780 кПа
= 7,8∙105 Па (7,7 атм).
Слайд 7
Розчини з однаковим значенням осмотичного тиску називаються ізотонічними
Ізотонічними відносно крові являються розчини ω (NaCl) = 0,85
– 0,90 % , (0,15 моль/л) розчин глюкози з масовою часткою глюкози 4,5– 5%, (0,30 моль/л). Розчини з осмотичним тиском, більш високим, ніж у стандартного, називаються гіпертонічними Розчини з меншим осмотичним тиском – гіпотонічними.