Презентация на тему В гостях у сонечка

Содержание

2. Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце
3. Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата,
4. Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а
5. Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку,
6. Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли
7. Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку.
8. Почав місяць воду носити. Сорока сонце водою
9. Скачать презентацию
10. Похожие презентации

Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не визирало три дні. Засмутилися курчата без сонячного проміння і вирішили віднайти сонечко. Вирушили вони на пошуки.

В гостях у сонечкаХудожник Литвин-Синявська Тетяна

Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата, куди це ви йдете?» Курчата

Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а чи не знаєш ти, де

Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку, їжачку, - гуртом закричали, –

Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли на хмару, зручно вмостилися, і

Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку. А там - темно, не

Почав місяць воду носити. Сорока сонце водою вмивати. Їжак рушничком витирати. А

Слайды презентации

Слайд 2 Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не

Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не визирало три дні.

визирало три дні. Засмутилися курчата без сонячного проміння і

вирішили віднайти сонечко. Вирушили вони на пошуки.

Слайд 3 Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата, куди

Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата, куди це ви йдете?»

це ви йдете?» Курчата й відповідають: «Та от, сонечко

кудись поділося. Три дні не було його на небосхилі. То ж ідемо на пошуки». «І я з вами піду» - відказала сорока. «А ти знаєш, де живе сонечко»? – спитали жовтодзьобі. «Я - ні, але заєць може знати, він тут недалечко живе» - промовила сорока.

Слайд 4 Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а чи

Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а чи не знаєш ти,

не знаєш ти, де сонечко живе? - спитали мандрівники.

- Ми його шукаємо». «Я - не знаю, але за струмком живе їжак, він знає».

Слайд 5 Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку, їжачку,

- гуртом закричали, – А чи не знаєш, де

сонечко живе? Три дні його не було на небі. Може, занедужало?»
«Як не знаю – знаю! - відповідає їжак. - За дубом є велика гора. На горі – велика хмара. Над хмарою сріблястий місяць. А там і до сонечка недалеко». Взяв їжак паличку та й пішов дорогу показувати.

Слайд 6 Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли на

Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли на хмару, зручно вмостилися,

хмару, зручно вмостилися, і полетіла хмара до місяця у

гості. «Місяцю, місяцю, покажи нам, де сонечко живе» - заблагали всі.

Слайд 7 Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку. А

Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку. А там - темно,

там - темно, не світиться. Спить, видно, сонечко і

не хоче прокидатися, - вирішили друзі. Тут сорока заскрекотала, курчата запищали, їжачок застукав своєю паличкою. «Сонечко, сонечко, прокидайся, світи!». «Хто це під віконцем галасує і спати мені не дає? – спитало сонечко. - Мене три дні хмара ховала. Тому я не можу ні засвітити, ні заблищати».