Презентация на тему Античне страхування

років до нашої ери. Археологічні знахідки дають можливість стверджувати:

вже у стародавні часи різні народи добре усвідомлювали необхідність спорудження спеціальних громадських приміщень для зберігання запасів провізії на випадок можливої небезпеки.

та страхування на основі регулярних платежів.

давно. Так, у шумерів — однієї із ранніх цивілізацій

— вже в третьому тисячолітті до нашої ери торговцям видавали суми грошей у формі позики або створювали «спільні каси» для захисту їхніх інтересів на випадок втрати вантажу під час перевезення

е.) вимагали укладання угоди між учасниками торговельного каравану. Очевидно, що

така практика була виправданою і тому передавалася з покоління в покоління.

взаємне страхування ритуальних витрат в Стародавньому Римі. Римляни нагромаджували

потрібні кошти на похоронні процесії і спорудження пам'ятників у професійних колегіях і спілках. Лише особа, зазначена в заповіті, могла отримати такі кошти і витратити їх тільки на ритуальні заходи.

Римі становили військові колегії, які можна вважати початком особистого

страхування. Окрім забезпечення достойного похоро­ну, військові колегії переслідували і інші цілі. Так, вступний вне­сок до такої колегії становив 750 динарів (1 динарій - 4 сестерції), але він міг бути внесений поступово щомісячними платежами.

видавала 500 ди­нарів при підвищенні по службі у тому

ж легіоні, 500 динарів у випадку переведення в інший легіон, для покриття витрат з пере­їзду морем піхотинцю додавалося 200 і кавалеристу 500 динарів по закінченні строку служби, але у разі дисциплінарного звільнен­ня тільки половина від цієї суми; 500 динарів у випадку смерті спадкоємцю або іншій правомочній особі, яка брала на себе зо­бов’язання щодо похорону

колегіях були різними та, як правило, залежали від військових

звань. Але серед офіцерів таких колегій не існувало, бо римське офіцерство фор­мувалося переважно з родової і грошової аристократії, яка не по­требувала такої допомоги і навіть осуджувала членство в таких організаціях.

Навіть рабовласник (якщо він не значився в заповіті) не

мав права на страхову суму раба, хоча мав право не видавати тіло рабів для поховання. Тоді проводились символічні похорони за рахунок страхової суми.

від стихійних лих кожного учасника торгового або шляхового колективу

за рахунок всіх його членів. Ця форма страхування була характерною для торгівлі чумаків на Україні, а також в Древній Греції в галузі мореплавства.

в Древньому Римі в професійних союзах та колегіях. Основною

їх метою було забезпечення своїм членам пристойного поховання, а також надання матеріальної допомоги у випадках хвороби, каліцтва.

чумаків, які функціонували набагато пізніше, але мали такі ж

за­чатки економічних інститутів страхування, що забезпечували за­хист і допомогу кожному з учасників торговельного колективу.