Презентация на тему Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств (організацій)

реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами

ринку й застарілою логікою дій підприємства.
По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виообництва.

діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової

економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.
Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

Завдання реструктуризації

якнайскоріше забезпечити виживання підприємства

відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку

проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її)

діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3-4 місяці.

Стратегічна реструктуризація підприємства (організації) забезпечує довготермінову його (її) конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети.

Оперативна реструктуризація

Стратегічна реструктуризація

комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних підприємств.

Управлінську

реструктуризацію зв'язано з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

Організаційно-правова реструктуризація

Управлінська реструктуризація

за якого воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології,

"ноу-хау", управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання й логістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією.

"Усебічна" реструктуризація охоплює розробку нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо. Рест-руктурування підприємства в такий спосіб триває здебільшого до трьох років.

Технічна реструктуризація

«Усебічна» реструктуризація

Реструктуризація підприємств (організацій) здійснюється після занесення їх

до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій і проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо способів оздоровлення та пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.

Проект плану реструктуризації має визначити

економічне обгрунтування її проведення

пропозиції щодо форм і методів реструктуризації

способи розв'язання фінансових, соціальних та інших проблем, пов'язаних із реструктуризацією

залежно від умов його господарської діяльності за такими проблемами:

організаційні, виробничі, інвестиційні, економічні, зовнішньоекономічної діяльності, управління персоналом, соціальні та екологічні.
Розробка концепції має грунтуватися на чітко визначеній і сформульованій меті реструктуризації підприємства і включати такі питання:
- аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарську діяльність підприємства;
- вибір варіанта (виду) реструктуризації підприємства;
- обгрунтування стратегічного розвитку підприємства;
- оцінка можливості подолання труднощів у період реструктуризації;
- розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

Порядок реструктуризації підприємства (організації)

реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства
ступінь освоєння нових ринків,

що відображає, наскільки швидко підрозділ може змінити структуру збуту продукції та подолати бар'єри вступу до нових ринків

рівень специфічних виробничих знань і технологій, що характеризує рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу, який має відмовитись від усього асортименту продукції, що виготовлялася раніше

1. Підприємство, яке легко реорганізується

Підрозділ швидко входить на нові ринки (легко збуває свою продукцію). Частка специфічних виробничих знань мала. Ці умови полегшують реорганізацію, і підрозділ можна швидко перетворити на самостійне підприємство.
2. Підприємства, які потенційно піддаються реорганізації
Підрозділ з великою можливістю освоєння нових ринків, але рівень специфічних виробничих знань і технологій, для самостійного існування досить значний, що утруднює зміну асортименту продукції та відповідно виробничого процесу.
3. Підприємство, яке важко піддається реорганізації
Підрозділ, для якого освоєння нових ринків є важким, але котрий має високий рівень специфічних виробничих знань і технологїй, що без них неможлива структура кооперації та збуту в межах об'єднання.

Підрозділ з малою можливістю освоєння ринків і малим

рівнем спвцифічних виробничих знань:
-витрати на проведення реструктуризації та джерела їхнього фінансування;
-конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту.

За проведення реструктуризації способом реорганізації державного підприємства та перетворення його структурних підрозділі! (одиниць) на самостійні суб'єкти господарювання необхідно попередньо визначити умови функціонування підрозділу в складі підприємства, становище підприємства на ринку:

-підрозділ (одиниця) є технологічно відособленим;
-підрозділ (одиниця) є частиною цілісного майнового комплексу;
-підрозділи (одиниці) підприємства самостійно виробляють товари;
-підрозділи (одиниці) займаються діяльністю, яка є непрофільною для даного підприємства;
-підприємство займає монопольне становище на ринку.

повною приватизацією
заміною керівництва підприємства
частковим закриттям; проведенням процедури банкрутства

поділом великих

підприємств па частини

відокремленням від підприємств непрофільних структурних підрозділів

виділенням казенних підприємств або спецвиробництв; звільненням підприємств від об'єктів соцкультпобуту

підвищенням ефективності маркетингу; зменшенням витрат на виробництво

запровадженням нових прогресивних форм і методів управління

тимчасовим припиненням капітального будівництва та продажем об'єктів незавершеного будівництва

скороченням чисельності зайнятих на підприємстві із забезпеченням соціальних пільг у разі звільнення

продажем зайвого устаткування, матеріалів і комплектуючих виробів тощо

відстрочкою або списанням боргів; пошуком інвестицій та інвесторів

"санація" походить від латинського "sanare", що означає оздоровлення або

одужання.
Отже, санація - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

на загальний успіх санації впливають

якість стратегічного аналізу

реальність стратегічного планування

рівень реалізації стратегічних завдань

досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії.

Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.
Практика свідчить, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, приблизно на 20% - від ефективності оперативного управління і приблизно на 10% - від якості виконання поточних завдань.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію.

кількох варіантах.

Для відбору варіанта пропонуються такі критерії

ризик неповернення

вкладів

способи стягнення існуючої дебіторської заборгованості та варіанти списання кредиторських довго- і короткострокових зобов'язань

підготовленість персоналу до запропонованих змін

конкурентоспроможна продукція та її частка в загальному обсязі продукції

можливості швидкого виходу на реальні та потенційні ринки збуту

гарантії соціального захисту персоналу

максимальна прибутковість у поєднанні з мінімальними витратами

можливі позитивні (негативні) екологічні наслідки реалізації даного варіанта проекту фінансового оздоровлення

мати таку структуру:
1. Загальна характеристика підприємства:
-фактичний

фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт платоспроможності та ліквідності);
- аналіз причин, унаслідок яких підприємство потрапило в скрутне фінансове становище;
-ерспективи виходу з цього стану.
2. План фінансового оздоровлення:
-виробнича програма на найближчі роки (назва продукції, кількість, вартість);
- баланс грошових доходів і витрат (суму необхідної допомоги в розрізі конкретних джерел показують окремо);
-озрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлення підприємства.
3. Прогнозовані кінцеві результати реалізації проекту.
План фінансового оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану. Такий бізнес-план спрямовано на відновлення платоспроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.

параметри проекту бізнес-плану.
3. Заходи для відновлення платоспроможності та підтримки

ефективної господарської діяльності.
4. Ринок і конкуренція.
5. Маркетингова діяльність підприємства.
6. План виробництва та його ресурсне забезпечення.
7. Фінансовий план.
8. Обгрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Бізнес-план фінансового оздоровлення може мати такі розділи: