Презентация на тему Філософія середніх віків і відродження

Творця, Спасителя і Святого Духа.
Ідея свободи вибору Добра або

зла.
Ідея посмертної віддяки і Божественного милосердя.
Ідея апокаліптичного завершення світової історії.

в контексті Бога
Теодицея – вченн, що розв”язує протиріччя між

ідеєю Бога і світового зла
Телеологіям – принцип, відповідно до якого все у світі є доцільним
Персоналізм – вчення про Бога як абсолютну особистість

період союзу між філософією і богоодкровенням
Патристика – розробка зусиллями

отців церкви християнського вчення
Рання схоластика – суперечка про універсалії
Висока схоластика – поєднання аристотелізму і християнської
філософії
Пізня схоластика – філософська і релігійна істини мають різне застосування

тобто аналіз слів, з яких складається текст
Вищий ступінь -

концептуальний аналіз, де предметом тлумачення є не слова, а думка тексту, що коментується
Найвищий ступінь - системно-творчий ступінь, коли вибрані місця тексту стають тільки приводом для розвитку автором власних філософських ідей і побудов

іудаїзму, античного язичництва, а також вавилонських, перських, єгипетських, індійських

філософських уявлень.
Завдання - спокута, досягнення порятунку, прагнення звільнитись від кайданів матеріального світу

ВЧЕННЯ ПРО ЛОГОС ФІЛОНА АЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО
Значення, що витікають з античної філософії
Значення, виведені з Біблії
Смисли, надані вченню самим Філоном

званих отців церкви, час утвердження догматів християнського віровчення і

основних мотивів середньовічної філософії.

Августин Аврелій (Блаженний) – автор основ християнської філософії, філософських творів „Сповідь” (вчення про пам”ять, роздуми про пізнання, про свідомість, про час, про самопізнання, про істину, про ідеї,, про любов, про свободу, про „град земний” і „град небесний”), „ Про царство Боже” ( вчення про теологію історії).

родові поняття
Реалісти – вважають, що загальні поняття не менш

реальні, як як усі одиничні речі ( Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Фрма Аквінський)
Номіналісти – вважають, що реально існують лише конкретні речі, а універсалії – лише в людській свідомості ( Росцелін, Оккам)

природа, яка творить і не є створена : Бог

як творець
- природа, яка створена і творить : божественні ідеї
- природа, яка створена і не творить :індивідуальні речі (творіння)
- природа, яка і не творить, і не створена: Бог у стані спокою припинив творити (кінцевої мети досягнуто)

проти язичників”, „Питання”)
віра і розум не можуть суперечити одне

одному, бо обоє походять від Бога, хоча розрізняються методами;
одкровення повідомляє людині істини, котрі є необхідними для спасіння, але завжди залишається простір для самостійного дослідження речей;
Існує докорінна відмінність між дійсністю і можливістю;
Істина – це відповідність речі й розуму

яка прагне до поєднання з Творцем, але не до

розчинення в ньому;
дало початок герменевтиці ( сучасна наука про тлумачення тексту);
дало початок екзистенціалізму ( вченню про сутність існування)

до якого людина є завершенням еволюції світобудови і головною

категорією філософствування;
пантеїзм – принцип розуміння Бога як безособового начала, яке розчинене у світі і спонукає його до розвитку;
гуманізм – принцип, відповідно до якого людина, її вільний творчий розвиток є вищою цінністю світобудови;

Брейгель)
Містицизм - віра домінує над розумом, містичне – первинне,

логічне – вторинне, Бог є більше реалістичним, ніж людина.
Фаталізм – спостерігання глибинних недосконалостей і вад людини, вихід із потойбічних сил.

РОМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ
( Данте, Джотто, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Тиціан)
Висування на перший план художньої творчості як діяльності, шо найбільш адекватна людині.
Домінування творчого начала над пізнавальним.
Універсалізація людської сутності.

творча активність людини в процесі злиття з Богом.
Вчення про

„всезагальну релігію” : релігійна істина – сукупне надбання людства.

ДЖОРДАНО БРУНО І ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ: два шляхи свободи
„Джордано Бруно вірив, Галілей – знав. Обидва вони були в однаковому становищі. Суд інквізиції вимагав від них під страхом смерті зречення своїх переконань...Є істина, яка страждає від зречення, і істина, яку не зачіпає зречення.”
Карл Яс перс

ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ (Мішель Монтень)

доведеться визначати свою природу... Я поставив тебе в центрі

світу, щоб ти поглянула звідти кругом себе і побачила все, що є у цьому світі... Тобі вільно опуститися до нижчого світу і стати на рівні з худобою. Але тобі так само вільно піднятися... у світ божественного... Піко делла Мірандола, „Промова про гідність людини”