Слайд 2
Логотип Львова
Логотип складається з зображення стилізованих різнокольорових зображень
дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо):
Дзвіниця Вірменського соборуДзвіниця Вірменського
собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церквуДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесансДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа КорняктаВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церквиВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церквуВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесансВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа міської ратушіВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизмВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизм (19 століття)
Вежа Латинської катедриВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церквуВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське барокоВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське бароко (18 століття)
Дзвіниця монастиря БернардинівДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиряДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війниДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризмДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризм (17 століття)
Слайд 3
Вежі Львова
Логотип складається з зображення стилізованих різнокольорових зображень
дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо):
Дзвіниця Вірменського соборуДзвіниця Вірменського
собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церквуДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесансДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа КорняктаВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церквиВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церквуВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесансВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа міської ратушіВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизмВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизм (19 століття)
Вежа Латинської катедриВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церквуВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське барокоВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське бароко (18 століття)
Дзвіниця монастиря БернардинівДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиряДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війниДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризмДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризм (17 століття)
Слайд 4
Порохова вежа
Порохова вежа 1554-1556 років – єдина, збережена
до сьогодні пам’ятка фортифікаційного будівництва у Львові.
Слайд 5
Вежа Корнякта
Вежа побудована в епоху ренесансуВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіницяВежа
побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церквиВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом
архітектора Петра БарбонаВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла РимлянинаВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купцяВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купця грецькогоВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купця грецького походженняКостянтина Корнякта.
Слайд 6
Управління Львівської залізниці
Слайд 7
костел Ельжбети. Краєвид із найвищої у Львові вежі
Слайд 8
Ратуша
Побачити Львів з висоти пташиного польоту… Саме з
вежі львівської ратуші, яка має висоту 65 метрів, відкривається
чудова панорама центру нашого міста.
Слайд 9
Водонапірна вежа: спадок Соньки "Золотої Ручки"
Стилізована водонапірна вежа
- один з трьох об'єктів, які залишилися від давньої
Загальної крайової виставки 1894 р., вона у значно зміненому вигляді збереглася дотепер. За планом виставки це був об'єкт №32 площею 99,58 кв. м, збудований з каменя та цегли, розташований у південно-східній частині виставки. Первісний проект професора Юліана Захаревича опрацював архітектор Міхал Лужецький. Спорудили вежу будівничі Якуб Балабан та Влодзімєж Подгородецький. Вежа в середньовічному стилі була однією з оздоб виставки, але крім цього, вона виконувала ще й важливу функцію постачання води. Вода була потрібна для фонтанів (10 куб. м); забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду (80 куб. м); для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав'ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби - разом 400 куб. м. На 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об'ємом 60 000 л, виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського. У 1970-х роках вежу пристосували для розташування кав'ярні "Вежа", яка була надзвичайно популярною, адже Стрийський парк в ті часи був улюбленим місцем недільного відпочинку львів'ян.