Презентация на тему Вежі Львова

дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо):
Дзвіниця Вірменського соборуДзвіниця Вірменського

собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церквуДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесансДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа КорняктаВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церквиВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церквуВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесансВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа міської ратушіВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизмВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизм (19 століття)
Вежа Латинської катедриВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церквуВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське барокоВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське бароко (18 століття)
Дзвіниця монастиря БернардинівДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиряДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війниДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризмДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризм (17 століття)

дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо):
Дзвіниця Вірменського соборуДзвіниця Вірменського

собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церквуДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесансДзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа КорняктаВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церквиВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церквуВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесансВежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа міської ратушіВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизмВежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизм (19 століття)
Вежа Латинської катедриВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церквуВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське барокоВежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське бароко (18 століття)
Дзвіниця монастиря БернардинівДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиряДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війниДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризмДзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризм (17 століття)

до сьогодні пам’ятка фортифікаційного будівництва у Львові.

побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церквиВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом

архітектора Петра БарбонаВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла РимлянинаВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купцяВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купця грецькогоВежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у1572–1578 роках на кошти львівського купця грецького походженняКостянтина Корнякта.

вежі львівської ратуші, яка має висоту 65 метрів, відкривається

чудова панорама центру нашого міста.

- один з трьох об'єктів, які залишилися від давньої

Загальної крайової виставки 1894 р., вона у значно зміненому вигляді збереглася дотепер. За планом виставки це був об'єкт №32 площею 99,58 кв. м, збудований з каменя та цегли, розташований у південно-східній частині виставки. Первісний проект професора Юліана Захаревича опрацював архітектор Міхал Лужецький. Спорудили вежу будівничі Якуб Балабан та Влодзімєж Подгородецький. Вежа в середньовічному стилі була однією з оздоб виставки, але крім цього, вона виконувала ще й важливу функцію постачання води. Вода була потрібна для фонтанів (10 куб. м); забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду (80 куб. м); для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав'ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби - разом 400 куб. м. На 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об'ємом 60 000 л, виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського. У 1970-х роках вежу пристосували для розташування кав'ярні "Вежа", яка була надзвичайно популярною, адже Стрийський парк в ті часи був улюбленим місцем недільного відпочинку львів'ян.