Презентация на тему Культурне життя євреїв на території України

які відображують активну творчу діяльність людей в освоєнні світу

в ході історичного розвитку суспільства.

розплановували, щоб мати вихід одразу на вулицю. Це диктувалося

умовами і специфікою діяльності євреїв. Оскільки торгівля була основним їхнім заняттям, то часто-густо житло ставало й крамницею.

ніж українські. Господарських споруд, а отже й подвір'їв та

огорож практично не було, за винятком тих господарств, де тримали худобу.

жердці, то у євреїв його чіпляли на позабиваних у

стіну цвяхах та кілках. Не було по єврейських хатах лав та ослонів - користувалися стільцями. Порівняно більше, ніж інші народи, мали євреї посуд.

старопольський костюм - довгий чорний сюртук, штани, заправлені в

панчохи, черевики. Але під шапками на головах мали ще й ярмулку - невеличку чорну шапочку, якої ніколи не скидали - навіть під час їжі й молитви.

зачісці обов'язковими були пейси, що неширокими пасемками звисали з

голови по обидва боки обличчя.

зав'язували кінцями на потилиці так, щоб було видно вуха.

Заміжні єврейки, крім того, носили перуки, а власне волосся стригли: всі вважали, що жінці ніколи дбати про власну зачіску - їй треба насамперед глядіти чоловіка і дітей.

Тканина повинна бути з чогось одного: як із шовку,

то з шовку, як із льону, то з льону, а як шерстяна, то без домішки лляних ниток.

худобини, яку роздер хижий звір. Не годилося, також, їсти

м'ясо хижаків і хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на людину, робить її брутальною і жорстокою.

страв було м'ясо жуйних тварин з роздвоєними ратицями: корови,

кози, вівці. Із птиці годилися в їжу всі її домашні види, але треба було ще знати, як її зарізати, щоб і вона була кошерною.

по містечках. А орендарі сільських корчем мусили наймати балагулу,

щоб завезти птицю до різника та споживати її з чистим сумлінням як кошерну.

з кількох частин. Найпершою були заручини. Справляли їх частенько

ще тоді, коли "молодий" і "молода" бавились у пісочку чи гралися ляльками. Але - за всіма вимогами традицій і звичаїв.

професію і наймався як до батьків майбутньої нареченої, так

і до батьків майбутнього нареченого. Саме він залагоджував усі незгоди та добивався компромісів.

молодих у присутності родичів з обох сторін. Підписували акт

про заручини також двоє спеціально запрошених свідків.

цьому святі їдять мацу (прісні хлібці, які схожі на

ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї, які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб 8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім борошна та води, але від замісу до повного випікання має пройти не більше 18 хвилин.

Дні Пірума. Це яскраве, радісне, карнавальне свято. Знаками Пірума

є трещотка, клоунський ковпак, маска для пуримшпиля, солодкі трикутникові пиріжки, які мають назву” вуха Амана”(так звали негативного героя давньої історії), яка стала основою свята.