Слайд 2
Кожен народ, роблячи власні відкриття, тим самим робить
внесок у світову науку та культуру, здійснюючи за їх
допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне збагачення. І як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.
Слайд 3
За що світу варто сказати
спасибі українцям ?
Слайд 4
А візьмімо такий український внесок у цивілізаційний розвиток
світу, як хліборобський. Усюди на планеті, де природа багата
на родючі чорноземи (Росія, Казахстан, Молдова, Польща, Канада, США, Аргентина, Бразилія), живуть і обробляють землю українці — найдавніша хліборобська нація світу.
Слайд 5
Хіба можна скасувати факти, про які знає весь
світ? За кордоном також добре відомо й про те,
що український вчений-селекціонер
В. М. Ремесло
у повоєнний період здійснив справжню революцію в селекції озимої пшениці.
Слайд 6
Саме завдяки його плідній праці на Київщині 1968
року було утворено Миронівський інститут селекції та насінництва пшениці,
який організували на базі місцевої селекційно-дослідної станції. Застосовуючи нові методи селекції, В. Ремесло вивів цілий ряд нових зимостійких та високопродуктивних з якісним зерном сортів озимої пшениці інтенсивного типу.
Слайд 7
Найціннішим і найпоширенішим сортом виявилася пшениця «Миронівська 808».
Ця пшениця вирощується не лише в Україні, а й
у Молдові, Білорусі, Казахстані, Росії, Болгарії, Румунії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Польщі, Німеччині, Данії, Швеції та інших країнах світу.
Згодом у результаті проведеної селекції вчений отримав нові зимостійкі, високопродуктивні та якісні сорти озимої пшениці з укороченим міцним стеблом «Миронівська Ювілейна-50» та «Іллічівка», потенційна врожайність яких — 75 і більше центнерів зерна с гектара.
Слайд 8
Миронівськими сортами пшениці засіваються на нашій планеті понад
11% усієї площі озимої пшениці. Таким успіхом не може
похвалитися жодна країна світу. Чим не вагомий доказ того, що українська нація дала світові Хліб?
Що не кажіть, а хліб — основа життя.
Слайд 9
У мальовничому місті Сарни на Рівненщині в українській
родині 1 серпня 1924 року народився один із найталановитіших
фізиків-експериментаторів Георгій Шарпак, 1992 року відзначений Нобелівською премією з фізики, нагороджений як громадянин Франції, що стала йому другою Батьківщиною. Він назавжди увійшов в історію розвитку фізики. Як відомий фахівець у галузі атомної енергії, зокрема фізики частинок високих енергій, він створив нові детектори елементарних частинок.
Слайд 11
Наша нація в особі генетичних українців дуже багато
зробила для втілення мрії людства про зоряні польоти. Розповімо
про талановитого Юрія Кондратюка, завдяки якому вдалося зробити небачений прорив у галузі космічних досліджень. Американці на космодромі мису Каннаверал поставили йому бюст — чи то мармуровий, чи то навіть золотий!
Слайд 12
У Парижі на одному із могильних каменів вибито:
«Серж Лифар, киянин». Справжнє ім’я цього українця — Сергій
Михайлович Лифар (1904—1986). Емігрувавши 1923 року до Франції, завдяки здібностям і великій праці йому згодом вдалося повернути світовий престиж французькому балету.
Слайд 13
Львівський вчений, лікар-нейрохірург Андрій Слюсарчук установив новий світовий
рекорд — запам’ятав 30 мільйонів цифр. Вони були надруковані
в стовпчик у двадцяти томах! Людині з нормальним мисленням важко навіть це уявити, чи не так? Але ж рекорд документально зафіксовано, він був. Як бачимо, у нас багато дивовижно талановитих людей.
Слайд 14
В Антарктиці Андрій Утевський здійснив майже півтори сотні
спусків на глибину понад 50 метрів. Він зібрав дивний
матеріал про унікальних представників флори та фауни, що живуть в умовах вічної мерзлоти — на суші та під водою. З полюса вчений-біолог привіз унікальний фільм — 35 годин підводного відео! Дивовижним там є буквальне все: від морських леопардів вагою 600 кг до павуків з 15-сантиметровими лапками і мікроскопічних рачків і п’явок. Адже підводних мешканців у цій частині Антарктики так детально, напевно, не знімав ніхто — умови зйомок дуже небезпечні.
Слайд 15
Із тих же людей і скульптор Микола Шматько
з Луганська, відомий у світі як справжній «король мармуру.До
Флоренції майстер відправив три скульптурні роботи. «Білл Гейтс» — бюст бізнесмена, розміщений на диску з назвою створеної ним фірми, а диск спирається на кулю, що символізує нашу планету. Друга робота — «Лугань» .І третя — «Дівчина з диском» — один із найвідоміших творів скульптора Шматька. Своїми художніми роботами Микола Шматько представляв в Італії всю Україну. Досі такої нагороди, яку в світі мистецтва шанують нарівні з Нобелівською премією, не мав жодний український художник.
Слайд 17
Першим на планеті стрибуном із жердиною, якому 13
липня 1985 року в передмісті Парижа, на стадіоні імені
Жана Боуена, підкорилась шестиметрова висота, став донецький стрибун Сергій Бубка. Він — володар олімпійського «золота» на Олімпіаді-1988 у Сеулі, шестикратний чемпіон світу. Протягом 20-ти років Бубка нікому в світі не поступався троном найкращого стрибуна з жердиною! Сергій Бубка неодноразово визнавався кращим спортсменом світу. Досі ніким не побито його світові рекорди на відкритому повітрі — 6,14 м (1994) і в залі — 6,15 м (1993). Феноменальному легкоатлету 2001 року присвоєно високе звання Герой України. Біля входу на стадіон «Локомотив» у Донецьку тепер можна побачити й бронзового Бубку — такої честі, крім нього, у світі удостоєно всього трьох спортсменів.