Слайд 2
Йоганн Вольфганг Гете
(1749-1832)
«Блискучий розум, що поєднує глибокодумність
філософа з силою геніального поета»
Слайд 3
Гете
Видатний німецький письменник, філософ, учений Йоганн
Вольфганг Гете за силою впливу, який він мав на
розвиток європейської цивілізації, подібний до титанів епохи Відродження. Вже в молоді роки Гете вважали генієм, а на схилі років шанобливо називали «олімпійцем» (тобто богом з Олімпу). Напівжартома про нього говорили, що «природа захотіла дізнатися, якою вона є і... створила Гете».
Слайд 4
Основні художні твори:
Страждання юного Вертера (1774)
Фауст (1774—1831)
Іфігенія в
Тавриді (1779—1786)
Торквато Тассо (1780—1789)
Еґмонт (1788)
Римські елегії (1790)
Роки навчання Вільгельма
Мейстера (1795—1796)
Поезія і правда (1811—1833)
Західно-східний диван (1814—1819)
Роки мандрівок Вільгельма Мейстера (1821—1829)
Слайд 5
Біографія
Гете народився 28 серпня 1749 р. в німецькому
містечку Франкфурт-на-Майні в родині імперського радника. Отримав добру освіту
— спочатку від домашніх учителів, а згодом у Лейпцизькому і Страсбурзькому університетах, де вивчав юридичні науки, медицину і філософію. Батько покладав надії на майбутню юридичну кар'єру сина, але той, маючи нахил до багатьох наук, віддає перевагу літературі, якою захопився ще з дитячих років. Під час навчання в Страсбурзі Гете познайомився з одним із провідних діячів німецького Просвітництва Иоганном Гердером, під впливом якого сформувались Гетеві ідейні погляди та естетичні уподобання.
Слайд 7
Перші кроки в літературі
Уже перші кроки в літературі
зробили ім'я Гете відомим усій Європі і поставили його
на чолі європейського просвітницького руху, але, подібно до Вольтера, він не обмежувався словесною декларацією своїх передових поглядів та ідей і прагнув їх практичного втілення в житті суспільства. Саме тому в 1775 р. він погодився на пропозицію молодого герцога Карла Августа перебратися до нього у Веймар здійснювати суспільні реформи в дусі просвітницьких гасел у цьому окремо взятому герцогстві, щоб воно, як сподівався Гете, з часом було взірцем для всієї Німеччини.
Слайд 8
Перешкоди
Ставши радником герцога і очолюючи в різний час
практично всі міністерства та комісії герцогства (військову, транспортну, судову,
освітянську), Гете, як і Вольтер, наштовхнувся на шалений спротив і небажання владного бюрократичного апарату кардинально змінювати монархічний режим.
Слайд 9
1794—1805
Важливою віхою цього періоду стала активна співпраця Гете
з іншим визначним поетом Фрідріхом Шиллером, яка вписала одну
з найяскравіших сторінок в історію німецької просвітницької поезії. Своєрідною даниною шани до неї є пам'ятник Гете і Шиллерові у Веймарі перед будинком Національного театру.
Слайд 10
Останні десятиліття
В останні десятиліття свого життя Гете, як
і раніше, багато працює. Крім власне літературної творчості, він
інтенсив- — но займається науковими і особливо природознавчими дослідженнями: ботанікою, зоологією, анатомією, геологією.
Слайд 11
Смерть
Поетові судилося довге, сповнене і радощів, і смутку
життя. Він пережив майже всіх своїх друзів і близьких
йому людей, у тому числі дружину й сина. Помер Гете 22 березня 1832 р. у 82 роки у Веймарі (він застудився під час прогулянки і захворів на запалення легень). Очевидці згадували, що за кілька хвилин до смерті він підняв руку і немовби намагався щось написати в повітрі. Поховали Гете у Веймарі поряд з близькими йому Карлом Августом і Фрідріхом Шиллером.
Слайд 13
Лірика…
З найбільшою силою творчий геній Гете виявив себе
в ліриці. Вірші Гете почав писати із семилітнього віку.
У штюрмерський період у його ліриці переважають теми природи і кохання, тісно пов'язані з традиціями німецької народнопісенної поезії. Крім ліричних віршів, Гете створює зразки піднесеної патетичної поезії, зокрема вірші-гімни, сповнені волелюбного просвітницького пафосу.