Презентация на тему Холера -гостра інфекційна хвороба

для якої характерне зневоднення внаслідок втрати води та солей

з фекаліями та блювотними масами. Відноситься до групи особливо небезпечних інфекцій.

долини Ганга в Індії і звідти розповсюджувалась на багато

країн світу і забирала мільйони людських життів.

- 1824р.
2. початок І828р.
3. І844 - І864р.
4. 1865 -

І875р.
5. 1883 - 1896р.- З Індії
6. 1900 - І926р. - Аравії
В 1961р. почалася пандемія біотипу Ель – Тор. Ель-Top виділений в І905році на Сінайському півострові. Перші спалахи в І937-І940 році виникли на острові Сулавесі /Індонезія/, де й сформува­лося ендемічне вогнище. Сьома пандемія не закінчилася, характерно для неї більш швидке розповсюдження чим азіатської холери.

перевищила 1,3 млн., найбільше хворих зареєстровано в 1971р.-155555.
Починаючи з

1971р. холера реєструється в 30-40 країнах світу щорічно.
Сформувались ендемічні вогнища в Африці.

біотип азіатської холери.
2. Ель-Тор.

1950р. відмічено зростання ролі біотипу Ель-Top - до 80%

всіх хворих.
З 1982-83 року - знову виділяється класичний біотип в Бангладеш.

– негативний, спор не утворює. Росте на середовищах з

лужною реакцією -1% МПБ, аероб.
За антигенною структурою виділяються три біотипи: Імаба, Огава та Гікошима.

за І хвилину.
Висушування - гинуть за декілька діб. В

воді, мулі, організмах деяких гідробіонтів в теплий період року - не тільки довго зберігаються, а й розмножуються.
Штами вібріонів, циркулюючих у зовнішньому середовищі, мають слабку вірулентність.
Згубно діє на вібріон: кислота навіть слабкої концентрації, 0,2-0,3% розчин хлорного вапна.
Ель – Тор у зовнішньому середовищі стійкіший за класичний.
НАГи (не аглютинуючі О – сироватку холероподібні вібріони) можуть викликати діарею.

ТОКСИНИ: І/.Ендотоксин 2/.Екзотоксин - холероген З/.Фактор проникнення

тільки тоді, коли поблизу є хворий. Джерелом Ель-Top частіше

є носії та хворі на субклінічні форми. Збудник може бути знайдений у даній місцевості й при відсутності хворого. Але доказів зоонозного розповсюдження немає. Механізм зараження фекально-оральний, епідемії - водяні, контактно - побутові, харчові та змішані. Змішані зустрічаються найчастіше.

діти. У вогнищах занесених - дорослі.

холероген та фактор проникнення. Можуть розмножуватись в жовчному міхурі.

І/.Фактор проникнення - порушує проникнення судин та кліткових мембран кишкової стінки. 2/.Екзотоксин-холероген - діє на епітеліальні клітини тонкої кишки, активує ферменти, що призводить до підвищення секреції електролітів та води. Всмоктування солей порушується в меншій мірі. Втрата води та електролітів з випорожненнями та блювотними масами призводить до дефіциту К і порушення функції міокарду, ниркових канальців, парезу кишок. Гемоконцентрація, гіповолемія, гемодинамічна недостатність, метаболічний ацидоз. Гіпоксія, тромбогеморагічний синдром. Гостра ниркова недостатні­сть.

Дегідратація І ступ. -до 3% втрати води
3). Дегідратація

II ступеню – до 4-6%
4). Дегідратація ІІІ ступеню – 7-9%
5). Дегідратація ІУ ступеню – більше 9%
1-6 діб

або вночі не супроводжується болями.
Частота випорожнень відповідно до тяжкості

течії хвороби. Кал з самого початку водянистий, рідше-без особливостей, потім-водянистий.
В типових випадках фекалії мають вигляд брудної-білої рідини з плаваючими пластівцями. Не мають запаху, по зовнішньому вигляду нагадують рисовий відвар.
Домішки крові - при приєднанні інших інфекцій.
Блювота приєднується до проносу, теж скоро стає водянистою, нагадує рисовий відвар, без нудоти.
При холері Ель-Тор в 35-45% випадків відмічається біль в животі, що пов'язано з парезом кишок, судомами та іншою патологією шлунково-кишкового тракту.

А Ц І Я

не частіше 2-5разів, самопочуття задовільне, слабкість, сухість в роті, спрага.

ІІ ступеню (дегідратація 4-6% маси). Пронос І5-20р.,приєднується блювота. Явище обезводнення: - слабкість, запаморочення голови - сухість в роті, спрага, хриплість голосу - шкіра суха, бліда, знижений тургор нестійкий ціаноз губів, кінцівок - у окремих хворих судоми м'язів ніг та рук - тахікардія, гіпотонія, олігурія.

компенсації, від четвертого ступеня відрізняється відсутністю порушень гомеостазу та

органної патології. - водянистий багаторазовий пронос, - багаторазова блювота, - невтолима спрага, - судоми м'язів ніг та рук, що супроводжуються сильними болями та періодичним збудженням, - симптоми ексикозу: ціаноз, зниження тургору шкіри, осиплість голосу до афонії, падіння AT, слабкий частий пульс, нерідко колаптоїдний стан, - зниження температури до 35,5°С - 36°С, - олігурія або анурія, - язик сухий, булькотиння при пальпації живота, іноді можливий легкий біль в епігастрії та біля пупка, - зниження К та Cl в крові, гіпернатріємія.

годин зневоднення досягає більше 10%. Стрімкий розвиток хвороби: - безперервна дефекація,

блювота, - ексикоз носить генералізований характер: загострення рис обличчя, темні "окуляри", шкіра холодна, липка, тургор різко знижений, синюшність, руки прачки, судоми тонічні, гіпотермія, афонія, - стан прострації, гіповолемічний шок, - анурія. В крові - збільшення еритроцитів, лейкоцитів, агрегація формених елементів та ін. У дітей до 3 років xoлера протікає найбільш тяжко, з порушенням ЦНС і адинамією, клонічними судомами, порушенням свідомості. Часто мікстінфекція.

ексикоз/
3/ флебіти, тромбофлебіти /результати

лікування/ Гостра ниркова недостатність,
колапс.

дизентерією та іншими ГКЗ, отруєннями миш'яком, бутифосом.
З/.Лабораторні дослідження:
а/

висів калу, блювотних мас, трупного матеріалу
б/ загальний аналіз крові

ступ. зневоднення - пероральне введення рідини в кількості в

І,5 рази більше, ніж виділяється. При ІІІ-ІУ ступ. - в/в вливання полііонних розчинів підігрітих до 36-38°C. Розчин вводять струминно зі швидкістю 70-120мл за хвилину /5-7л за 1-1,5 години/. Квартасіль, хлосіль, трисіль, ацесіль. Швидкість регідратації – згідно з клінічною симптоматикою та показниками фізичних параметрів. Струминне вливання замінюється на крапельне після нормалізації показників крові (гіповолемії, гемоконцентрації, ацидозу), легеневої гіпертензії.

повній залежності від втрат рідини з проносом та

блювотою, що вимірюється кожні 4-6 годин та фіксується в реанімаційній карті. В цю карту заносяться відомості про пульс, АТ, частоту дихання, температуру тіла, відносну щільність плазми, індекс гематокриту, концентрацію елементів, РН бікарбонату. Для вимірювання втрат рідини застосовується "холерне ліжко". В/в введення полііонних розчинів. Загальний об'єм введеного розчину за 3-5 днів лікування може становити 20-8Ол. Перестають вводити - після значного зменшення кількості фекалій, появи випорожнень калового характеру, відсутності блювоти, збільшення кількості сечі за останні 6-12 годин.

реконвалесценсії - продукти з збільшеним вмістом солей: К

/курага, картопля, банани, помідори та ін./, а також - оротат К або панангін 1-2 табл. х Зр. 10% уксуснокислого або лимонокислого К по І столовій ложці х 3 рази. 4/. Серцево-судинні препарати - не показані 5/. Антибіотики не виграють вирішальної ролі.

І раз порції А та С.
Декретований контингент - 5

висівів калу і 1 -жовчі.