Презентация на тему Патология органов дыхания

організму
Види гіпоксії
гіпоксична – виникає при нестачі кисню,
ураженні верхніх дихальних
шляхів, легень серця;
анемічна – виникає при низькому вмісті гемогло-
біну і еритроцитів в крові;
застійна - виникає при порушеннях кровообігу в
судинах, внаслідок серцевої недостат-
ності, при підвищеному вмісті вугле -
кислоти в крові;
тканинна – виникає при втраті тканинами здатності
використовувати кисень, який надходить
з кров’ю, внаслідок низької активності
ферментів.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

частоти і глибини дихальних рухів.
Види задишки
часте глибоке дихання – виникає при фізичних наванта-
женнях, лихоманці, збудженні;
часте поверхневе дихання – виникає при запаленні ле-
гень, плевритах,ателектазі, пневмотораксі,
зниженій збудливості дихальних центрів;
рідке глибоке дихання – виникає при звуженні трахеї
або верхніх дихальних шляхів (інспіратор-
на задишка);
експіраторна задишка – характеризується подовженням
та затрудненням фази видиху;
мішана задишка – виникає при утрудненому вдиху і ви-
диху.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

ДИХАННЯ

повітря в легенях.
Види емфізем:
Альвеолярна – переповнення альвеол

повітрям;
● гостра;
● хронічна.

Інтерстиціальна – характеризується
нагромадження повітря під
плеврою і в міжчасточковій
сполучній тканині легень.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

пневмонії можуть бути неспецифічні і специфічні:
Неспецифічні пневмонії виникають при

ослаб-ленні організму, застуді, перегріванні, вдиханні подразнюючих газів, потраплянні в легені сторо нніх тіл, при невдалому введенні лікарських речовин тощо.
Специфічні пневмонії характерні для певних хвороб: бактеріальних (туберкульоз, пастере-льоз, сап) і вірусних (грип) інфекцій, мікоплаз-мозів, мікозів, гельмінтозів.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

ураження анатомічних струк-тур легень пневмонії бувають: ацинозні, ацинозно-нодозні, лобулярні,

зливні, лобарні.

Ацинозні – визначаються ураженням групи альвеол, які об-
слуговуються кінцевим термінальним бронхом, мають виг-
ляд листочка конюшини розміром 2-3 мл.
Ацинозно-нодозні – виражаються ураженням суміжно роз-
ташованих ацинусів, мають вигляд вогнищ з зубчатими кра-
ями розміром 0,5-1см.
Лобулярні – вогнища, які обмежовані анатомічними межа-
ми часточок.
Зливні – охоплюють групу часточок розміщених поруч.
Лобарні – в запальний процес втягуються цілі частки ле-
гень.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

(крупозна), гнійна, геморагічна, іхорозна.
СЕРОЗНА – уражені ділянки легень неспавші

, пруж- ної консистенції, синюшно-червоного кольору, альвеоли заповнені серозним ексудатом.
ФІБРИНОЗНА (КРУПОЗНА) – характеризується відкладенням в альвеолах фібрину.
ГНІЙНА – виражається утворенням в легенях абсцесів.
ГЕМОРАГІЧНА - характеризується заповненням альвеол геморагічним ексудатом.
ГНИЛЬНА (ІХОРОЗНА) – виникає при змертвінні ділянок легень і розвитку в них гнильної мікрофлори.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

бронхопневмонія і крупозна пневмонія.

КАТАРАЛЬНА БРОНХОПНЕВМОНІЯ. Характеризується поєднанням

катарального бронхіту з серозним запален-ням респіраторної тканини легень.

Патологоанатомічно катаральна бронхопневмонія харак-теризується такими ознаками:
1. різко вираженими контурами пневмонічних вогнищ;
2. синюшно-червоним забарвленням (застійною гіпере-
мією) уражених ділянок легень;
3. ущільненням запалених ділянок до консистенції се -
лезінки або підшлункової залози, внаслідок запов-
нення легень серозним ексудатом;
4. поверхня розрізу волога, вкрита кров’янисто-слизува-
тою рідиною. Нерідко добре помітні ацинуси у вигля-
ді сіро-білих вогнищ розміром 2-3 мм;
5. з перерізаних бронхів видяляється непрозора слизу-
вата маса (катаральний ексудат).

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

– характеризується нагромаджен -ням у легеневих альвеолах фібринозного ексудату,

що випо -тіває з кровоносних капілярів легень.

У розвитку крупозної пневмонії розрізняють такі стадії:

1. стадія гіперемії проявляється переповненням леге-невих судин кров’ю;
2. стадія червоної гепатизації характеризується тим,
що просвіт альвеол заповнюється фібрином і еритроцитами;
3. стадія сірої гепатизації проявляється значним нагро-
мадженням фібрину в альвеолах;
4. закінчення:
а) перехід у жовту гепатизацію проявляється очищенням
альвеол від фібрину і відновленням їх функції;
б) перехід у карніфікацію характеризується проростанням
фібрину сполучною тканиною і судинами;
в) перехід у секвестрацію пов’язаний з омертвінням запа-
лених ділянок і відокремлення їх від прилеглої тканини.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

при якому
легеневі альвеоли знаходяться стані спадання.
За походженням ателектаз

може бути:
Природжений (тотальний) – спостерігається в
мертвонароджених плодів;
2. Набутий – виникає під дією чинників, що порушують
заповнення легень повітрям;
види набутого ателектазу:
● обтураційний – спадання легень внаслідок закриття
просвітів бронхів;
● компресійний - спадання легень внаслідок їх
здавлювання.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

альвео -

лах і бронхах трансудату

ГІДРОАСПІРАЦІЯ – накопичення в альвеолах
легень води
ГЕМОАСПІРАЦІЯ – накопичення в альвеолах
легень крові
АСФІКСІЯ – припинення газообміну в організ-
мі внаслідок механічної перешко-
ди надходженню кисню в організм

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

плевральній

порожнині водянистої рідини
(трансудату)


ПНЕВМОТОРАКС - нагромадження в плевраль -
ній порожнині повітря

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ