в тканині мозку і стійкими органічними неврологічними симптомами, які
утримуються більше добиМозковий інсульт
- Главная
- Разное
- Бизнес и предпринимательство
- Образование
- Развлечения
- Государство
- Спорт
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Религиоведение
- Черчение
- Физкультура
- ИЗО
- Психология
- Социология
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Что такое findslide.org?
FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.
Обратная связь
Email: Нажмите что бы посмотреть
Презентация на тему Ішемічний інсульт
Содержание
- 2. Гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурними
- 3. Поширеність ЦВЗ
- 4. на 100 тис.
- 5. Захворюваність на мозковий інсульт на 100 тис. населення
- 6. Смертність від мозкового інсульту в різних країнах світуна 100 тис. населення
- 7. Смертність від різних типів інсульту в Україніна 100 тис. населення
- 8. Класифікація ішемічного інсультуІнфаркт мозку (атеротромботичний)при патології магістральних
- 9. Класифікація ішемічного інсультуІнфаркт мозку лакунарнийІнфаркт мозку гемодинамічний Інфаркт мозку реологічний
- 10. КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
- 11. ЕТІОЛОГІЯ І.І.1.Атеросклероз МАГ2.Артеріальна гіпертензія3.Поєднання1.та 2.4.Ішемічна хвороба серця5.Ревматизм6.Цукровий діабет7.Серцеві вади8.Васкуліти
- 12. ОСНОВНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ1.Морфологічні зміни екстра- та інтракраніальних
- 13. Патофізіологія І.І.1.Судинні або кардіальні зміни.2.Зниження локального мозкового
- 14. Основні патофізіологічні процеси І.І.1.Церебральна ішемія та гіпоксія.2.Вазоспазм(внаслідок
- 15. Зона ішемії при інфаркті мозку
- 18. КЛАСИФІКАЦІЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ АТЕРОТРОМБОТИЧНИЙКАРДІОЕМБОЛІЧНИЙГЕМОРЕОЛОГІЧНИЙГЕМОДИНАМІЧНИЙЛАКУНАРНИЙ
- 19. Підтипи ішемічного інсультуАтеротромботичний (36%)Лакунарний (29%)?Інші та невизначені (8%)Кардіоемболічний (27%)
- 20. 1.ГОСТРИЙ2.ВІДНОВНИЙ3.РЕЗИДУАЛЬНИЙПЕРІОДИ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
- 21. Стадії гострого періоду ішемічного інсультупередвісників, апоплектичного удару, вогнищевих змін
- 22. Клінічні ознаки ішемічного інсультуПочаток поступовий, іноді раптовий,
- 23. Клінічні ознаки ішемічного інсультуНаявність передвісників – ТІА,
- 24. Клінічні ознаки ішемічного інсультуХворий блідий,Пульс аритмічний – екстрасистолія, миготлива тахіаритміяАТ – нормальний або підвищенийСвідомість збережена
- 25. Клінічні особливості атеротромботичного інсульту1. Зустрічається частіше в
- 27. ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТЛакунарныйОбширный
- 28. Частота кардіоемболічного інсульту Частота кардіоемболічного інсульту
- 29. Причини кардіоемболічного інсульту1. Фібриляція передсердь (ФП). Ризик
- 30. Причини кардіоемболічного інсульту2. Інфаркт міокарда (в гострому
- 31. Причини кардіоемболічного інсульту4. Інфекційний ендокардит 5. Дефекти міжпередсердної
- 32. Причини кардіоемболічного інсульту7. Неішемічні кардіоміопатії8. Небактеріальний ендокардит 9. Синдром слабкості синусового вузла
- 33. ДЖЕРЕЛА ЕМБОЛІЇ 1. Кардіальні 2. Інтраартеріальні (атеросклеротичні бляшки сонних артерій та дуги аорти)
- 34. ФАКТОРИ, ПРИ ЯКИХ РІЗКО ЗРОСТАЄ РИЗИК ІНСУЛЬТУ
- 35. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ 1. Раптовий
- 36. 4. виражені загальномозкові симптоми: втрата свідомості короткотривала
- 37. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ4. Локалізація інфаркту –
- 38. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ9. Церебро-судинні неодноразові вогнищеві
- 39. ЛІКУВАННЯ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ1. Покращання перфузії (тромболітики, антикоагулянти) 2. Нейропротекція (церебролізин, пірацетам, актовегін, солкосеріл) 3. Відновлювальна терапія
- 40. ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ1. Нормалізація (покращання) загальної
- 41. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОДИНАМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ1.Гострий початок2.Гемодинамічний фактор(різке падіння
- 42. Клінічні особливості лакунарного інсульту1.Відсутні загально-мозкові менінгеальні,коркові симптоми2.Поступове
- 43. ЛАКУНАРНИЙ ІНФАРКТ
- 44. ЛАКУНАРНИЙ ІНФАРКТ
- 45. Вигляд хворого з геміпарезом
- 46. Кровопостачання кори півкуль головного мозкуА - конвекситальна,Б
- 47. Тромбоз середньої мозкової артерії
- 48. Схема басейну середньої мозкової артеріїА - розподіл
- 49. Зони васкуляризації середньої мозкової артеріїбазальні ганглії, внутрішня
- 50. Ураження основного стовбура середньої мозкової артеріїгеміплегія, геміанестезія,
- 52. Комп’ютерна томограмаПостінфарктна лікворна киста в лівій тім'яній
- 54. Комп’ютерна томограмаПостінфарктна лікворна киста розмірами 5,5x3х3 см у правій тім'яній частці (басейн правої середньої мозкової артерії)
- 55. Ураження кіркових гілок середньої мозкової артерії рухові
- 56. Комп’ютерна томограмаВогнище ішемії в правій тім'яно-потиличній ділянці головного мозку (басейн задньої гілки середньої мозкової артерії)
- 57. Зони васкуляризації передньої мозкової артеріїкора лобної частки
- 58. Схема басейну передньої мозкової артерії 1 -
- 59. Інфаркт в басейні передньої мозкової артерії1. центральний
- 60. Оклюзія (тромбоз) внутрішньої сонної артеріїАльтернуючий оптико-пірамідний синдромзниження
- 61. Схема басейну хребетної артерії 1 - внутрішня сонна
- 62. Інфаркти у вертебро-базилярному басейніУраження артерій вертебро-базилярного басейну
- 63. Зони васкуляризації задньої мозкової артеріїкора задніх відділів
- 64. Інфаркт в басейні задньої мозкової артерії1. геміанопсія
- 65. Інфаркт в басейні глибоких гілок задньої мозкової
- 66. Комп’ютерна томограмаВогнище ішемії у правій потиличній частці (басейн задньої мозкової артерії)
- 67. Зони васкуляризації хребетної артеріїстовбур мозку, довгастий мозок,
- 68. КРОВОПОСТАЧАННЯ ОСНОВИ МОЗКУ
- 69. Ураження екстракраніального відділу хребетної артеріїсистемне запаморочення, розлади
- 70. Ураження екстракраніального відділу хребетної артеріїпарези кінцівок з
- 71. Ураження інтракраніального відділу хребетної артеріїВаленберга-Захарченко: парез м’якого
- 72. Ураження інтракраніального відділу хребетної артеріїБабінського-Нажотта: парез м’якого
- 73. Ураження інтракраніального відділу хребетної артеріїДжексона (медіальний медулярний
- 74. ЛІКУВАННЯ ІНСУЛЬТУ
- 76. Недиференційоване лікування інсультівпопередження та лікування дихальної недостатності,
- 77. Диференційоване лікування ішемічного інсультувідновлення кровотоку в зоні
- 78. Відновлення кровотоку в зоні ішеміїТромболітики:Актилізе 100 мг.
- 79. Скачать презентацию
- 80. Похожие презентации
Гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурними змінами в тканині мозку і стійкими органічними неврологічними симптомами, які утримуються більше добиМозковий інсульт
Слайд 2 Гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурними змінами
Слайд 4 на 100 тис. населення
Захворюваність на мозковий інсульт у різних країнах світу
1:3,6
1:7
Геморагічний інсульт
Ішемічний
інсульт
Слайд 8
Класифікація ішемічного інсульту
Інфаркт мозку (атеротромботичний)
при патології магістральних артерій
голови;
при патології внутрішньомозкових судин;
іншого генезу
Інфаркт мозку кардіоемболічний
кардіогенний;
іншого генезу
Слайд 9
Класифікація ішемічного інсульту
Інфаркт мозку лакунарний
Інфаркт мозку гемодинамічний Інфаркт
мозку реологічний
Слайд 11
ЕТІОЛОГІЯ І.І.
1.Атеросклероз МАГ
2.Артеріальна гіпертензія
3.Поєднання1.та 2.
4.Ішемічна хвороба серця
5.Ревматизм
6.Цукровий діабет
7.Серцеві
вади
8.Васкуліти
Слайд 12
ОСНОВНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ
1.Морфологічні зміни екстра- та інтракраніальних судин(стеноз,
оклюзія,недостатність колатерального кровообігу)
2.Порушення центральної та церебральної гемодинаміки.
3.Порушення фізико-хімічних та
біохімічних властивостей крові.4.Розлади метаболізму мозку.
Слайд 13
Патофізіологія І.І.
1.Судинні або кардіальні зміни.
2.Зниження локального мозкового кровотоку.
3.Зміни
нейронів мозку з порушенням їх функціональних властивостей.
4.Структурні порушення нейронів
мозку(апоптоз).
Слайд 14
Основні патофізіологічні процеси І.І.
1.Церебральна ішемія та гіпоксія.
2.Вазоспазм(внаслідок підвищення
кількості вазоконстрікторів та зниження кількості вазоділятаторів)
Внутрічерепна гіпертензія(як результат постішемічних
післяперфузійних змін)
Слайд 18
КЛАСИФІКАЦІЯ
ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
АТЕРОТРОМБОТИЧНИЙ
КАРДІОЕМБОЛІЧНИЙ
ГЕМОРЕОЛОГІЧНИЙ
ГЕМОДИНАМІЧНИЙ
ЛАКУНАРНИЙ
Слайд 19
Підтипи
ішемічного інсульту
Атеротромботичний (36%)
Лакунарний (29%)
?
Інші
та невизначені (8%)
Кардіоемболічний (27%)
Слайд 21
Стадії гострого періоду ішемічного інсульту
передвісників,
апоплектичного удару,
вогнищевих
змін
Слайд 22
Клінічні ознаки ішемічного інсульту
Початок поступовий, іноді раптовий, миготливий,
У
будь-який час доби,
Частіше під час сну
Після фізичного навантаження,
Після психоемоційного перенапруження,
Після прийому гарячої ванни,
Після вживання алкоголю
В похилому віці,
Слайд 23
Клінічні ознаки ішемічного інсульту
Наявність передвісників – ТІА, гіпертонічні
кризи
Переважає вогнищева симптоматика
Загальномозкові симптоми нерізко виражені або відсутні
Поступовий розвиток вогнищевих неврологічних симптомів протягом декількох годин, рідко - 2-3 діб і довше,
Слайд 24
Клінічні ознаки ішемічного інсульту
Хворий блідий,
Пульс аритмічний – екстрасистолія,
миготлива тахіаритмія
АТ – нормальний або підвищений
Свідомість збережена
Слайд 25
Клінічні особливості атеротромботичного інсульту
1. Зустрічається частіше в похилому
віці
2. Розвивається поступово, протягом годин, днів
3. В анамнезі ТІА
4.
Розвивається вночі або зранку після сну5. На УЗДГ-стенози екстра- і інтра- краніальних артерій
6. Зниження пульсації внутрішньої сонної артерії на шиї
Слайд 28
Частота кардіоемболічного інсульту
Частота кардіоемболічного інсульту –
коливається від 16,7 до 39% (у середньому складає 27
%).У жінок трапляється в 5-6 разів частіше.
Слайд 29
Причини кардіоемболічного інсульту
1. Фібриляція передсердь (ФП). Ризик розвитку
кардіоемболічного інсульту (КЕІ) у хворих з ФП в 5-18
разів вищий (Hart K.J., Sherman D.G. et al, 1998).45 % всіх КЕІ пов’язані з ФП.
Слайд 30
Причини кардіоемболічного інсульту
2. Інфаркт міокарда (в гострому періоді
та в періоді післяінфарктних змін). Обумовлено спільними умовами формування
атеросклеротичної бляшки внаслідок порушень загальної гемодинаміки та розладів функції міокарду (Міщенко Т.С., 2003). Частота КЕІ після інфаркту міокарда складає від 3 до 10 %.3. Ревматичне ураження серця (мітральний стеноз, аортальний стеноз, міокардит)
Слайд 31
Причини кардіоемболічного інсульту
4. Інфекційний ендокардит
5. Дефекти міжпередсердної перегородки,
дефекти овального вікна, міжшлуночкової перегородки
6. Хірургічні втручання на серці
– клапанні операції– катетеризація серця
– аорто-коронарне шунтування
Слайд 32
Причини кардіоемболічного інсульту
7. Неішемічні кардіоміопатії
8. Небактеріальний ендокардит
9. Синдром
слабкості синусового вузла
Слайд 33
ДЖЕРЕЛА ЕМБОЛІЇ
1. Кардіальні
2. Інтраартеріальні (атеросклеротичні бляшки сонних артерій
та дуги аорти)
Слайд 34 ФАКТОРИ, ПРИ ЯКИХ РІЗКО ЗРОСТАЄ РИЗИК ІНСУЛЬТУ (О.Є.
Дубенко, 2004)
1. Перенесений інфаркт міокарду (ризик пов’язаний з підвищенням
тромбогенної активності, нестабільністю гемодинаміки, симпатичною активацією2. Похилий вік
3. Цукровий діабет
4. Артеріальна гіпертензія
5. Фібриляція передсердь
Слайд 35
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
1. Раптовий початок неврологічної симптоматики
під час (чи після) фізичного навантаження чи різкої зміни
положення тіла2. Відсутні передвісники
3. В анамнезі – серцева вада, ревматизм, фібриляція передсердь тощо
Слайд 36
4. виражені загальномозкові симптоми:
втрата свідомості короткотривала
можуть
спостерігатися судоми і психомоторне збудження
головний біль
Клінічні особливості кардіоемболічного
інсульту
Слайд 37
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
4. Локалізація інфаркту – кірково-підкіркова
5.
Найбільш часте ураження басейну СМА
6. Максимальний неврологічний дефіцит виражений
в дебюті хвороби7. Можлива емболія в судини кінцівок, сітківки
8. Одночасна емболія в судини інших органів
Слайд 38
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
9. Церебро-судинні неодноразові вогнищеві минущі
симптоми (розлади мови, амбліопія чи амавроз, затерпання руки і
обличчя, напади головокружіння)10. В 30-50 % випадків інсульт може ускладнюватись геморагічною трансформацією
11. Відсутність клінічних ознак стенозуючого ураження артерій голови
Слайд 39
ЛІКУВАННЯ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
1. Покращання перфузії (тромболітики, антикоагулянти)
2. Нейропротекція
(церебролізин, пірацетам, актовегін, солкосеріл)
3. Відновлювальна терапія
Слайд 40
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ КАРДІОЕМБОЛІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
1. Нормалізація (покращання) загальної гемодинаміки
2.
Нормалізація порушень серцевого ритму
3. Протинабрякова терапія
4. Антиоксидантна терапія
Слайд 41
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОДИНАМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
1.Гострий початок
2.Гемодинамічний фактор(різке падіння АТ,стенокардія
з зниженням ХОК,УО,гіповолемія,ортостатична гіпотензія)
3.Патологія екстра-та інтракраніальних артерій
3.Локалізація-зони суміжного кровопостачання
4.Часто
двобічні інфаркти5.Інфаркти тім”яно-потиличної ділянки
Слайд 42
Клінічні особливості лакунарного інсульту
1.Відсутні загально-мозкові менінгеальні,коркові симптоми
2.Поступове наростання
симптомів протягом дня
3.Гіпертонія в анамнезі
4.Варіанти інсульту:руховий сенсорний
,сенсо-моторнийдизартрії і монопарезу руки,атактичного геміпарезу
Слайд 46
Кровопостачання кори півкуль головного мозку
А - конвекситальна,
Б -
медіальна поверхні,
В - фронтальний розріз
(рожевий - зона кровопостачання передньої
мозкової артерії, блакитний - середньої, жовтий - задньої мозкових артерій)А
Б
В
Слайд 48
Схема басейну середньої мозкової артерії
А - розподіл кіркових
гілок на конвекситальній поверхні півкуль;
1 - середня мозкова артерія;
2
- гілки до очниць;3 - лобні гілки;
4 - тім'яні гілки;
5 - потиличні гілки;
6 - скроневі гілки;
Б - розподіл центральних гілок.
7 - внутрішня сонна артерія;
8 - передня мозкова артерія;
9 - середня мозкова артерія;
А
Б
2
3
1
6
4
5
7
8
10
9
10 - стріарні гілки
Слайд 49
Зони васкуляризації середньої мозкової артерії
базальні ганглії,
внутрішня капсула,
більша частина скроневої частки,
середні і нижні відділи центральних
звивин, оперкулярна зона,
більша частина тім'яної частки,
gyrus angularis,
задні відділи верхньої і середньої лобних звивин
Слайд 50
Ураження основного стовбура середньої мозкової артерії
геміплегія,
геміанестезія,
парез
погляду,
розлади мови (моторна, сенсорна та тотальна афазія) при
лівопівкульній локалізації,апракто-агностичний синдром при правопівкульній локалізації
Слайд 52
Комп’ютерна томограма
Постінфарктна лікворна киста в лівій тім'яній частці
з розширенням лівого бокового шлуночка, розмірами 4x3x3 см (басейн
лівої середньої мозкової артерії)
Слайд 54
Комп’ютерна томограма
Постінфарктна лікворна киста розмірами 5,5x3х3 см у
правій тім'яній частці (басейн правої середньої мозкової артерії)
Слайд 55
Ураження кіркових гілок середньої мозкової артерії
рухові і
чутливі розлади в руці,
геміанопсія,
сенсомоторна афазія,
алексія,
акалькулія,
апраксія, анозогнозія,
аутотопагнозія
Слайд 56
Комп’ютерна томограма
Вогнище ішемії в правій тім'яно-потиличній ділянці головного
мозку (басейн задньої гілки середньої мозкової артерії)
Слайд 57
Зони васкуляризації передньої мозкової артерії
кора лобної частки (верхня
лобна звивина),
верхні відділи центральних звивин,
мозолисте тіло,
частина
верхньої тім'яної часточки, орбітальна поверхня лобної частки,
lobulus paracentralis
Слайд 58
Схема басейну передньої
мозкової артерії
1 - задня сполучна
артерія; 2 - внутрішня сонна артерія; 3 - центральна
гілка передньої мозкової артерії; 4 - середня мозкова артерія; 5 - передня мозкова артерія; 6 - гілка внутрішньої сонної артерії; 7 - очні гілки; 8 - навколомозолисті артерії з кірковими гілками; 9 - лобні артерії; 10 - тім'яні гілки
Слайд 59
Інфаркт в басейні передньої мозкової артерії
1. центральний геміпарез
з переважним ураженням ноги або лише парез ноги
2. порушення
психіки пам’яті3. астазія, абазія
4. моторна афазія
5. субкортикальні та хапальні рефлекси
6. затримка сечі
7. лобна атаксія, апраксія ходи
Слайд 60
Оклюзія (тромбоз) внутрішньої сонної артерії
Альтернуючий оптико-пірамідний синдром
зниження зору
або сліпота на боці закупорення сонної артерії
геміпарез на протилежному
боціНа боці тромбозу спостерігається
міоз,
зниження ретинального тиску,
болючість при перкусії черепа,
при пальпації сонної артерії на шиї відзначається послаблення або відсутність пульсації
Слайд 61
Схема басейну хребетної артерії
1 - внутрішня сонна артерія;
2 - передня артерія судинного сплетення; 3 - задня
сполучна артерія; 4 - задня мозкова артерія; 5 - верхня артерія мозочка; 6 - основна артерія; 7 - передня нижня артерія мозочка; 8 - задня нижня артерія мозочка; 9 - хребетна артерія
Слайд 62
Інфаркти у вертебро-базилярному басейні
Ураження артерій вертебро-базилярного басейну зумовлює
розвиток інфарктів у ділянці стовбура та потиличних часток головного
мозку
Слайд 63
Зони васкуляризації задньої мозкової артерії
кора задніх відділів тім’яної
частки на межі з потиличною,
потилична частка,
базальні та
медіобазальні відділи скроневої частки, таламус,
гіпоталамус
Слайд 64
Інфаркт в басейні задньої мозкової артерії
1. геміанопсія гомонімна
або квадратна з збереженням макулярного зору
2. зорова агнозія
3. дезорієнтація
в просторі, часі4. сенсорна і амнестична афазія (при лівопівкульній локалізації)
5. геміанестезія
6. сліпота або зниження гостроти зору
Слайд 65
Інфаркт в басейні глибоких гілок задньої мозкової артерії
Таламічний
синдром Дежерина-Руссі:
геміанестезія або гемігіпестезія,
гіперпатія,
дизестезія,
таламічний біль
у протилежній половині тіла, минущий контрлатеральний геміпарез,
непостійна геміанопсія,
псевдоатетозні або хореїформні гіперкінези,
геміатаксія,
трофічні і вегетативні порушення
Слайд 66
Комп’ютерна томограма
Вогнище ішемії у правій потиличній частці (басейн
задньої мозкової артерії)
Слайд 67
Зони васкуляризації хребетної артерії
стовбур мозку,
довгастий мозок,
варолієвий
міст,
мозочок,
кору потиличної частки,
частково шийний відділ спинного
мозку
Слайд 69
Ураження екстракраніального відділу хребетної артерії
системне запаморочення,
розлади слуху,
розлади зору,
окорухові порушення,
вестибулярні прояви,
порушення рівноваги і
координації рухів,
Слайд 70
Ураження екстракраніального відділу хребетної артерії
парези кінцівок з чутливими
порушеннями на них,
приступи раптового падіння - дроп-атаки (drop-attacks),
гіперсомнія,
вегетативні розлади,
порушення дихання, серцевої діяльності,
порушення пам’яті за типом корсаківського синдрому
Слайд 71
Ураження інтракраніального відділу хребетної артерії
Валенберга-Захарченко:
парез м’якого піднебіння
і голосової зв’язки,
анестезія зіва і гортані,
розлади чутливості
на обличчі, синдром Горнера,
геміатаксія на стороні ураження мозочкових шляхів,
розлади дихання (при масивному вогнищі у довгастому мозку),
геміплегія (геміпарез), аналгезією і термоанестезією на протилежному боці.
Слайд 72
Ураження інтракраніального відділу хребетної артерії
Бабінського-Нажотта:
парез м’якого піднебіння,
геміасинергія,
латеропульсія (внаслідок ураження нижньої мозочкової ніжки і оліво-церебелярних
шляхів), міоз або синдром Горнера на боці вогнища,
центральний геміпарез з геміанестезією в протилежних кінцівках
Авеліса (палатофарінгеальний синдром):
параліч м'якого піднебіння,
параліч глотки,
центральний геміпарез з геміанестезією в протилежних кінцівках.
Слайд 73
Ураження інтракраніального відділу хребетної артерії
Джексона (медіальний медулярний синдром):
периферичний параліч половини язика,
центральний геміпарез у протилежних кінцівках.
Шмідта:
параліч м'якого піднебіння, глотки,та голосової зв'язки,
параліч грудино-ключично-сосковидного м'язу та верхньої порції трапецієвидного м'язу,
центральний геміпарез з геміанестезією в протилежних кінцівках.
При двобічному тромбозі хребетної артерії виникають:
бульбарний синдром,
розлади дихання і серцевої діяльності,
парези кінцівок,
втрата свідомості, глибока церебральна кома
Слайд 76
Недиференційоване лікування інсультів
попередження та лікування дихальної недостатності,
усунення
порушень серцево-судинної діяльності;
боротьба з набряком мозку;
нормалізація водно-електролітного
балансу та кислотно-лужної рівноваги; корекція порушень осмолярності крові;
покращання метаболізму мозку;
усунення гіпертермії та інших вегетативних розладів
Слайд 77
Диференційоване лікування ішемічного інсульту
відновлення кровотоку в зоні ішемії;
корекцію реологічних та згортальних властивостей крові, покращання мікроциркуляції та
колатерального кровообігу; попередження каскадних порушень церебрального метаболізму на різних етапах формування інфаркту мозку;
зменшення набряку мозку;
боротьба з гіпоксією мозку
Слайд 78
Відновлення кровотоку в зоні ішемії
Тромболітики:
Актилізе 100 мг.
Антикоагулянтна
терапія:
гепарин по 5 тис. ОД 4 рази на добу;
фраксипарін по 0,3 мл двічі на добу.
Антиагрегантна терапія:
пентоксифілін (трентал) 5-10 мл 2% розчину;
серміон - 4 мг;
тиклід 250 мг,
ацетилсаліцилова кислота 250 мг,
дипіридамол (курантил) - 1-2 мл 0,5% розчину,
танакан 40 мг
Гемодилюція:
реополіглюкін 10 мл/кг маси тіла
