Презентация на тему Впровадження нового Держстандарту

Міністрів України від 20.04.2011 № 462

лінія стандарту спрямована не тільки на отримання дитиною знань

з навчальних предметів, а й на їх застосування у навчальних та життєвих, а також нестандартних ситуаціях, що є тепер головним завданням;
- тому при оволодінні знаннями та їх перевірці будуть переважати вправи практичного та творчого характеру;
- наступне завдання – озброєння дитини методами пізнання, зокрема дослідницькими, діяльнісним.
У результаті початкового навчання дитини повинна володіти вміннями самостійно здобувати , обробляти інформацію та використовувати засоби її збереження: таблиці, графіки тощо.
Одним із головних завдань нового держстандарту є формування комунікативних компетентностей дитини, тобто, її вміння вільно спілкуватися, вступати у діалог з людьми різного віку та соціального статусу.

норми швидкості читання; відповідно до нових вимог дитина повинна

читати у повільному темпі, чітко, правильно, виразно, передавати інтонацію та настрій прочитаного, розуміти прочитане та висловлювати власне ставлення до нього;

предмет «Я і Україна» замінено на два окремі предмети: природознавство (викладання починається з 1-го класу), суспільствознавство (викладання починається з 2-го класу);

у зміст предмету «Праця» («Технології») введено вивчення комп’ютеру як технічного засобу для навчання, тому усі вчителі повинні оволодіти ІКТ.

- обов'язкове введення англійської мови з 1-го класу.

освіти;
особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх

навчальних закладів;
формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
використання здоров’язбережувальних технологій;
екологічна спрямованість освіти

й достатнього рівня, а не мінімального, тобто за основну

мету береться якість знань

читання – 7 год)
"Математика" (математика – 4 год)
"Природознавство" (природознавство)

– 2 год.
"Суспільствознавство" (Я у світі) з 3 кл
"Здоров’я і фізична культура" (основи здоров’я - 1 год, фізична культура -3 год)
"Технології" (трудове навчання – 1 год, сходинки до інформатики – з 2 кл)
"Мистецтво" (образотворче мистецтво, музичне мистецтво, інтегрований курс “Мистецтво”)

навчання
*Загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або

окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

год) “Сходинки до інформатики” – з 2- го класу

культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження

учнів,але обов’язково фінансуються
Навчальні досягнення учнів 1-4 кл. не оцінюються в балах

поведінки здійснюється в рамках курсу та інтегрується частково у

змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

“Мистецтво”

ЗНЗ може обирати окремі курси або інтегрований курс, використовуючи години варіативної складової.

гарячого харчування;
обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);
обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим

виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.2004 № 1/9-633).

менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі;
не менше як

35 хвилин щоденно спортивно-оздоровчі заняття.

базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету

Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) впровадиметься з 2013 та 2018 року. 2. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (Наказ Міністерства № 409 від 03.04.2012) 3. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти (впровадиметься з 1.09.2012 року) 4. Базовий навчальний план. Додаток 1 до Державного стандарту 5. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Додаток 2 до Державного стандарту 6. Про Типові навчальні плани початкової школи (Наказ Міністерства N 572 від 10.06.2011) 7. Державний стандарт базової і повної середньої освіти 8. Державний стандарт початкової загальної освіти 9. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку 10. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти 11. Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" НАКАЗ МОНСМУ від 30.08.2011 № 996

Нормативне забезпечення:

компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати

права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;
3) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
7) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і

предметна (галузева) компетентності;
9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
10) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
11) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
12) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;
13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
14) навчальна програма - нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його

учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;
16) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;
17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;
18) предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;
19) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
20) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня згідно з

додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

"Мистецтво“
"Математика“
"Природознавство“
"Технології“
"Здоров’я і фізична культура"

- розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і

читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
 
Складається з:
мовного компоненту
літературного компоненту

меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а

до літературного - українська література, світова література і літератури національних меншин.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.
Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.
Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

компаративна лінії.
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної

цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.
Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.
Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.
Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів

вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.






Старша школа
Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.

галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів,

є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.
 
 
Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів (історії, права, економіки тощо), що відображають основи відповідних наук, інтегрованих курсів (громадянської освіти, суспільствознавства тощо).


Історичний компонент
 
Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Суспільствознавчий компонент
 
Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання

ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому

для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.
Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі "Математика", в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.
Змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.

формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних

предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:
закони і закономірності природи;
методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;
екологічні основи ставлення до природокористування;
екологічна етика;
значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку;
рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.

формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації

творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів.

освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є розвиток здоров’язбережувальної

компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона.

II—III ступеня
__________________
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
* Освітні галузі “Технології” та

“Мистецтво” у старшій школі належать до вибірково-обов’язкових предметів.
** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
*** Цикл профільних предметів складається із профільних предметів (наприклад, фізики та математики у класі фізико-математичного профілю); профілюючих предметів (наприклад, екології у класі біолого-хімічного профілю чи географії у класі економічного профілю), курсів профільного навчання (наприклад, країнознавства у класі профілю іноземної філології).