Презентация на тему Числівник

функціонування числівника в українській мові
Граматичні ознаки числівника
Синтаксична роль числівників
Розряди

числівників за значенням та граматичними ознаками

Русанівський В. М, Граматика української мови. Морфологія: Підручник.— К.:

Либідь, 1993.— 336 с
2. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця.— К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2004.— 400 с
3. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова/ С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ . – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.
Українська мова. Енциклопедія/Редкол.: Русанівський ВМ, Тараненко ОО, Зяблюк МП та ін- 2-е вид. випр. і доп.– К.: Українська енциклопедія, 2004. – 824 с
Сучасна українська літературна мова: Підручник/ О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.- К.: Либідь, 2001. – 400 с.

кількості.





(Українська мова. Енциклопедія/Редкол.: Русанівський ВМ, Тараненко ОО, Зяблюк

МП та ін- 2-е вид. випр. і доп.– К.: Українська енциклопедія, 2004. – 824 с)

предметів (певну або точно не визначену) та абстрактно-математичну кількість:

двадцять студентів, дві третіх доби, багато друзів, декілька місяців; від ста відняти сорок— шістдесят; п'ять помножити на десять — п'ятдесят; корінь кубічний з дев'яти — три. (Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М, Граматика української мови. Морфологія: Підручник.— К.: Либідь, 1993.— 336 с )

неозначену кількість предметів та абстрактне число і виражає своє

категорійне частиномовне значення в морфологічній категорії відмінка за обмеженого функціонування категорії роду і числа.
(Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця.— К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2004.— 400 с)

або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при

лічбі.
(Караман С. О. Сучасна українська літературна мова/ С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ . – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.)

У давньорус. мові кількісні слова входили до складу прикметників

або іменників з усіма типовими для них формами. Давньорус. слова одинъ, дъва, трые, четыре були короткими прикметниками, а шать, десшть, сорокъ, съто, тысгача з грамат. боку функціонували як іменники. (ЕУМ)

давньоруської, однак для одиниць вищого розряду давньоруська мова мала

свої назви: 10 000 – тьма, 100 000 - легіон, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон, 100 000 000 – колода.

частин мови. Так, числівники один, два, три, чотири –

за походженням прикметники. Усі вони узгоджувалися за родом, числом і відмінком з іменниками, при яких вони стояли. Інші числівники – іменникового походження. (Пономарів О. Д.)

мови. Вони вирізняються майже повною втратою морфол. категорій роду

і числа та модифікацією категорії відмінка, в якій наявні ознаки самостійності й залежності щодо пов'язаних з ними іменників (пор. п'ять хлопців, але п'ятьма хлопцями), а також синтакс. об'єднанням їх з ім. у єдиний складений член речення. Тому числівники виконують роль своєрідних лекс. морфем, конкретизуючи іменникову морфол. категорію числа.

числівникових слів, яка в основі своїй була східнослов'янською, але

в зх. землях відчувався вплив сусідніх за-хіднослов'ян. мов. Поряд з один вживається єден (під впливом польс. мови), поряд з двад-цат — двадеслт, поряд з осмнадцать — осмогонадцать і под. Остаточно числівникова система усталилася як єдина в новій укр. літ. мові, хоч у деяких сучасних укр. діалектах і досі побутують давні форми. ( ЕУМ)

чи позначаючи кількість однорідних предметів (наприклад: три доби), числівники

виражають ці значення в граматичній категорії відмінка.

позначають кількість предметів (наприклад: один, одна, одно; два — дві,

обидва — обидві; порівняйте також — мільйон і тисяча). Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретно виявлену кількість предметів, не виражають граматичного значення роду, а так само числа.

ці значення в граматичних категоріях роду, числа і відмінка:

шостий клас, шоста група, шосте червня, шості уроки, шостого класу, шостої групи, шостого червня.

є назвою числа без іменника. Такі синтаксичні сполучення числівника з

іменником у формах називного і знахідного відмінків функціонують як один член речення — підмет або додаток.

узгодженими означеннями: у семи (скількох?) студентів, з п‘ятнадцятьма (скількома?)

гривнями.

виступають узгодженим означенням: десятий (який?) літак; до четвертого (якого?)

класу.

присудка наприклад: Серце в нас одно, і шлях єдиний,

тож прийми цей голос з України, братня Польще (М. Рильський).

кількісні і порядкові.

число і відповідають на питання скільки? Кількісні числівники об’єднують кілька

груп:
1) власне кількісні;
2) неозначено-кількісні;
3) збірні;
4) дробові.

число (п ’ятнадцять більше за п 5ять у три

рази) або певну кількість однорідних предметів (двадцять зошитів).

однорідних предметів або неозначену абстраговану кількість. Сюди належать слова

кілька, декілька (якась кількість до десяти), кільканадцять (якась кількість до двадцяти), кількадесят (нечітка кількість у межах ста), кількасот (нечітка кількість у межах тисячі).

їх, наприклад: двоє вікон, троє дітей, четверо коней, п

’ятеро саней. У поєднанні з власне кількісними збірні числівники виражають сукупність, неподільну єдність і в більших вимірах, наприклад: сорок п ’ятеро, сто п ‘ятдесят троє…

відповідають на питання котрий? (котра? котре?).